Ухвала суду № 62223015, 25.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/493/16 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.І. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, третя особа: Придніпровський РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області, про скасування припису та актів,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016 року позивач - ОСОБА_2, звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, третя особа: Придніпровський РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області, в якому просить:

визнати протиправними та скасувати припис №19 від 05.02.2016р. за формою Н-9*, виданий ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області, акт повторного розслідування нещасного випадку, що стався 23 листопада 2013 року о 09 год. 30 хв. за формою Н-5* від 28 квітня 2016 року та акт за формою HT* про нещасний випадок невиробничого характеру за №3 від 28 квітня 2016 року;

визнати протиправним та скасувати акт №21 від 14 жовтня 2015 року за формою HT*.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано припис Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області №19 від 05.02.2016р. за формою Н-9*, акт повторного розслідування нещасного випадку, що стався 23 листопада 2013 року о 09 год. 30 хв. за формою Н-5* від 28 квітня 2016 року та акт за формою HT* про нещасний випадок невиробничого характеру за №3 від 28 квітня 2016 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, неправильно надано оцінку доказам.

У судове засідання з'явилися не всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що нещасний випадок вважається таким, що стався з вини працівника міліції, якщо останній міг та зобов'язаний був передбачити можливість настання нещасного випадку і при цьому не вжив необхідних заходів для його уникнення. В той же час, як вбачається з матеріалів службового розслідування позивач оступився та при падінні вдарився колінним суглобом об бордюрний камінь та отримав забій м'яких тканин голови. Отже, позивач не міг передбачити настання нещасного випадку. При цьому, суд приймає до уваги, що позивач прибув до місця де трапився нещасний випадок для виконання службових обов'язків, у зв'язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди, тобто для безпосереднього виконання службових обов'язків.

За таких обставин, на переконання суду, нещасний випадок стався з позивачем у період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, згідно відомостей, які містяться акті форми Н-5* від 28 лютого 2014 року, комісія, призначена наказом від 18 лютого 2014 року № 31 Придніпровського РВ м. Черкаси УМВС України в Черкаській області, провела у період з 18 лютого 2014 по 28 лютого 2014 року розслідування нещасного випадку, який стався 23 листопада 2013 року о 09 год. 10 хв. на бульварі Шевченка, 134 м. Черкаси біля магазину "Шарм", із старшим інспектором ДПС Придніпровського РВ м. Черкаси УМВС України в Черкаській області капітаном міліції ОСОБА_2

За результатами розслідування нещасного випадку складений акт № 21 за формою Н-1* від 28 лютого 2014 року, затверджений начальником Придніпровського РВ в м. Черкасах УМВС України в Черкаській області підполковником міліції В.М. Юрченком, згідно якого, комісія дійшла висновку, що обставини та причини, за яких стався нещасний випадок, підлягають під перелік, визначений у п. 3.9 роз. 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС від 27.12.2002 № 1346 (далі - Порядок № 1346), тому вважає, нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

28 лютого 2014 року начальником СКЗ Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС полковником міліції В.О. Бурсак складено висновок стосовно службового розслідування за фактом отримання травми 23.11.2013р. старшим інспектором ДПС Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС капітаном міліції ОСОБА_2, в якому зазначено, що травма лівої ноги отримана позивачем при виконанні службових обов'язків.

12 жовтня 2015 року головним спеціалістом з ВМЗ УМВС Бойко Л.Д., на підставі вивчення і перевірки матеріалів розслідування нещасного випадку, що стався 23 листопада 2013 року о 09 год. 10 хв. в місті Черкаси на бульварі Шевченка буд. 134 із старшим інспектором ДПС Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області капітаном міліції ОСОБА_2, складено припис № 7 форми Н-9*, в якому вимагалося скасувати акт за формою Н-1* та скласти акт за формою НТ*, оскільки встановлено порушення ст. 14 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці" та ст. 25 Закону України "Про міліцію", а тому нещасний випадок є таким, що стався у період проходження служби не при виконанні службових обов'язків.

На підставі наведеного припису 14 жовтня 2015 року комісією Придніпровського РВ в м. Черкасах УМВС України в Черкаській області складено акт № 21 форми НТ*, відповідно до якого тілесні ушкодження у вигляді гемартрозу лівого колінного суглобу, забій м'яких тканин голови, отримані позивачем в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Крім того, судом встановлено, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.03.2016р. у справі №823/124/16 визнано протиправним та скасовано припис № 7 від 12.10.2015 за формою Н-9* служби державного нагляду за охороною праці ВМЗ УМВС України в Черкаській області. Приймаючи таке рішення, суд дійшов висновку, що нещасний випадок стався 23 листопада 2013 року з позивачем у період проходження служби при виконанні службових обов'язків. Наведена постанова суду сторонами у справі не оскаржена та набрала законної сили 01.04.2016р.

У відповідності до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на зазначені положення Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції правильно визначив доведеною ту обставину, що нещасний випадок стався 23 листопада 2013 року з позивачем у період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Проте, 05 лютого 2016 року членом ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області Л.Д. Бойко, на підставі вивчення і перевірки матеріалів розслідування нещасного випадку, що стався 23 листопада 2013 року о 09 год. 10 хв. в місті Черкаси на бульварі Шевченка буд. 134 із старшим інспектором ДПС Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області капітаном міліції ОСОБА_2, складено припис № 19 форми Н-9*, в якому запропоновано внести зміни в акт за формою Н-5* та акт за формою НТ* №21 від 14 жовтня 2015 року, оскільки встановлено порушення Порядку №1346 та Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці".

Згідно з актом форми Н-5* від 28 квітня 2016 року, комісія, призначена наказом від 26.04.2016 року № 2123 УМВС України в Черкаській області, провела у період з 26 квітня 2016 року по 28 квітня 2016 року повторне розслідування нещасного випадку, який стався 23 листопада 2013 року о 09 год. 10 хв. на бульварі Шевченка, 134 м. Черкаси біля магазину "Шарм", із старшим інспектором ДПС Придніпровського РВ м. Черкаси УМВС України в Черкаській області капітаном міліції ОСОБА_2

За результатами розслідування нещасного випадку складений акт № 3 за формою НТ* від 28 квітня 2016 року, затверджений заступником голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області В.М. Святченко, згідно якого нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків тому, що випадок стався за обставин, які не підпадають під дію п. 3.9, 3.10 Порядку № 1346.

Вважаючи такі висновки та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, висновки наведені оскаржуваних в акті та приписі прямо суперечать висновкам постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 09 березня 2016року у справі №823/124/16, яка набрала законної сили. При цьому акти та припис складені після набрання законної сили наведеною постановою суду.

Згідно пункту 3.5 Порядку №1346 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

Відповідно до 3.8 Порядку №1346 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю; скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Абзацом 2 пункту 3.9 Порядку №1346 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він стався в період проходження служби під час перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - роботи) протягом робочого часу або, за дорученням керівника, в неробочий час.

Як правильно зауважено судом першої інстанції, положеннями Порядку №1346 не передбачено повноважень вищестоящого органу системи УМВС проводити повторне розслідування нещасного випадку та встановлювати нові обставини чи спростовувати існуючі.

У відповідності до статті 14 Закону України «Про охорону праці» працівник зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно частини 5 статті 25 Закону України «Про міліцію» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку.

В розумінні положень статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

З аналізу наведених положень законів випливає, що нещасний випадок вважається таким, що стався з вини працівника міліції, якщо останній міг та зобов'язаний був передбачити можливість настання нещасного випадку і при цьому не вжив необхідних заходів для його уникнення. В той же час, як вбачається з матеріалів службового розслідування позивач оступився та при падінні вдарився колінним суглобом об бордюрний камінь та отримав забій м'яких тканин голови. Отже, позивач не міг передбачити настання нещасного випадку. При цьому, позивач прибув до місця, де трапився нещасний випадок для виконання службових обов'язків, у зв'язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди, тобто, для безпосереднього виконання службових обов'язків.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що нещасний випадок стався з позивачем у період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

У відповідності до пункту 3.29 Порядку №1346 контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків (у тому числі поранень), їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення їх причин здійснюють служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України відповідно до їх компетенції та повноважень.

Ці служби мають право вимагати від керівника складання акта за формою Н-1* або його перегляду, якщо встановлено, що допущено порушення вимог цього Порядку або інших нормативно-правових актів про охорону праці.

Посадова особа служби державного нагляду за охороною праці має право у разі необхідності (надходження скарги, незгода з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку, поранення або його приховування від розслідування тощо) вимагати проведення розслідування нещасного випадку і видавати обов'язкові для виконання керівником приписи за встановленою формою Н-9* (додаток 7) щодо необхідності складання акта за формою Н-1* та взяття нещасного випадку (у тому числі поранення) на облік.

З наведеного вбачається, що посадова особа служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України має право видавати обов'язкові для виконання керівником приписи, у разі виявлення тих чи інших порушень Порядку №1346 або інших нормативно-правових актів про охорону праці. Однак, в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження посилання представника відповідача, що нещасний випадок стався з позивачем не при виконанні службових обов'язків, а тому припис управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області №19 від 05.02.2016р. за формою Н-9*, акт повторного розслідування нещасного випадку, що стався 23 листопада 2013 року о 09 год. 30 хв. за формою Н-5* від 28 квітня 2016 року та акт за формою HT* про нещасний випадок невиробничого характеру за №3 від 28 квітня 2016 року, підлягають скасуванню.

Скасовуючи спірний припис та акти, суд першої інстанції правильно врахував, що вони порушують гарантовані позивачу права на одержання компенсаційних виплат, які, зокрема, передбачені положеннями статті 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) та іншими нормативно-правовими актами, які гарантують соціальний захист працівників органів внутрішніх справ.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.