Дата документу 13.09.2016 Справа № 554/7475/16-к
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 554\7475\16-к
№1кс\554\6962\2016
13.09.2016 м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Січиокно Т.О.
при секретарі : Ромаховій В.В.
за участю прокурора : Болгара В.В.
слідчого Значенка С.В.
підозрюваного : ОСОБА_1 захисника: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12013180070000108 від 28.02.2013 з правовою кваліфікацією за ч.4 ст.190 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, місце реєстрації: АДРЕСА_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4 (зі слів підозрюваного), раніше несудимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-
в с т а н о в и л а:
до суду надійшло вищевказане клопотання, яке мотивоване тим, що ОСОБА_1 в даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою (шахрайство), вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
У звязку з цим, ініціатор клопотання, із урахуванням ризиків, визначених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, тяжкості вчиненого та особи підозрюваного просить слідчого суддю застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, як альтернативний запобіжний захід застосувати заставу у розмірі 5 000000 грн.
У судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний, захисник проти задоволення клопотання заперечили та просять відмовити у його задоволенні, приймаючи до уваги обставини справи, особу підозрюваного та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку:
в даний час ГУ НП у Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12013180070000108 від 28.02.2013 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Із клопотання слідує, що 30.01.2008 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5, які засуджені Октябрським районним судом м. Полтави та вирок вступив в законну силу 20.05.2011 року, умисно, з корисливих мотивів вчинив заволодіння майном Полтавської філії ВАТ "ВіЕйБі Банк" на суму 44811,88 доларів США (що за курсом НБУ становить 226300,00 грн. на час вчинення злочину), шляхом обману та зловживання довірою.
У січні 2008 року ОСОБА_1 з метою заволодіння коштами Полтавської філії ВАТ "ВіЕйБі Банк" шляхом обману, прийняв рішення оформити фіктивний кредит на мало знайомого ОСОБА_4, який працює в Полтавському міському центрі земельного кадастру, де виконуючим директора є ОСОБА_6, для придбання ОСОБА_4 автомобіля. Після чого ОСОБА_4 підписав з ТОВ „Стар Лайн договір купівлі-продажу №33/2401 від 24.01.08 року автотранспортного засобу марка Toyota Campry 2.4 L AT Executive, вартістю 44811 доларів США 88 центів.
Продовжуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1 встановив умови надання кредиту в Полтавській філії ВАТ "ВіЕйБі Банк" та порядок заповнення необхідних для цього документів, а також знаючи про те, що для прийняття банком позитивного рішення про видачу кредиту ОСОБА_4 необхідно мати високу заробітну плату, а також аналогічну заробітну плату його поручителям, і те, що ОСОБА_4, як і його майбутні поручителі отримують низьку зарплату, надав вказівку своєму знайомому ОСОБА_6 на виготовлення підроблених довідок про місце роботи та отримані доходи ОСОБА_4, ОСОБА_7, який теж працює в Полтавському міському центрі земельного кадастру, та ОСОБА_8, яка згідно відповіді з Полтавського міського центру земельного кадастру № 1-328/2008 від 06.08.08 року не працювала і не працює на даному підприємстві. Після чого, ОСОБА_6, будучи службовою особою підписав як в.о. директора Полтавського міського центру земельного кадастру завідомо підроблені довідки про місце роботи та отримані доходи ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, та поставив печатку підприємства, а ОСОБА_4 підробив підпис у вказаних довідках головного бухгалтера ОСОБА_9 Згідно висновку експерта 804 від 14.01.09 року підписи в графах "Керівник організації...ОСОБА_6" в наданих на дослідження довідках про доходи: на ОСОБА_4 вих. № 1-30/2008, на ОСОБА_8 вих. № 1-32/2008, на ОСОБА_7 вих. № 1-33/2008 - виконані однією особою, а саме ОСОБА_6
ОСОБА_4, достовірно знаючи про те, що вказані документи є підроблені, надав їх працівнику Полтавської філії ВАТ "ВіЕйБі Банк", який здійснював оформлення кредиту. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 підтвердив в банку завідомо недостовірну інформацію про отримувані ним доходи, та його поручителями ОСОБА_10 і ОСОБА_8 Підписавши кредитний договір № 89/08-А від 30.01.08 року з Полтавською філією ВАТ "ВіЕйБі Банк", згідно якого банк надав йому кредит в сумі 44811,88 доларів США, що в еквіваленті при перерахуванні на національну валюту України по офіційному курсу НБУ на день укладання Договору складало 226300,00 грн. (з розрахунку 5,05 грн. за 1 долар США). При цьому ОСОБА_4 не збирався повертати банку отримані в кредит за вказаним договором кошти та виконувати умови останнього, а мав на меті таким чином придбати автомобіль та передати його ОСОБА_1
Забезпеченням зобовязань перед банком став укладений між ОСОБА_4 та Полтавською філією ВАТ "ВіЕйБі Банк" договір застави вказаного транспортного засобу, облікованого по Полтавській області за державними номерними знаками ВІ 6797 АР на підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії ВІС № 053209, Полтавським ВРЕР ОСОБА_11 29.01.2008 року. Отримавши в автосалоні вказаний вище автомобіль, ОСОБА_4 одразу передав його, згідно попередньої домовленості, ОСОБА_1 Знаючи про те, що для законного перебування у користуванні придбаного у кредит автомобіля та його керування необхідна довіреність, і те, що така довіреність може бути посвідчена нотаріусом лише на підставі довідки з банку, згідно якої застоводержатель не заперечує проти передачі права керування автомобілем іншій особі, вирішив підробити вказану довідку. Так, ОСОБА_1 підробив довідку 16/423 від 04.07.08 року за підписом директора ПФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_12, про те, що Полтавська філія ВАТ "ВіЕйБі Банк" дозволяє видати довіреність на імена ОСОБА_13 та ОСОБА_1 на право експлуатації транспортного засобу типу легковий седан, марки "Toyota, Campry 2.4 L AT", 2007 року випуску, номер шасі № JTNBE40K903145289, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ВІС 053209 на ОСОБА_4 в Полтавському ВРЕР 29.01.2008 року, який перебуває в заставі ВАТ "ВіЕйБі Банк", яка згідно з висновком експерта №124 від 16.02.09р. відбиток печатки ПФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" у довідці 16/423 від 04.07.08 року за підписом директора ПФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_12 нанесений не кліше печатки ПФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" зразки відбитки якої надані на дослідження. Відбиток печатки ПФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" у вищевказаній довідці нанесений шляхом малювання безпосередньо на бланку документа. А згідно висновку експерта №125 від 16.02.09р. підпис від імені директора ПФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" у довідці виконаний не ОСОБА_12, а іншою особою. Згідно висновку експерта №126 від 16.02.09р. реквізити зображення на бланку довідки ПФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" від 04.07.08р. №16/423 нанесені струменевим способом друку з використанням друкарського пристрою зі струменеві-крапельним способом відтворення зображень, а на зразках бланку ПФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" наданими для порівняльного дослідження поліграфічним способом за допомогою форм для плоского офсетного друку. ОСОБА_4 надавши нотаріусу завідомо підроблену довідку з банку передав право користування та керування вказаним транспортним засобом, місце знаходження якого на даний час не встановлено, тобто позбавив банк можливості звернути стягнення на заставне майно.
Таким чином, ОСОБА_1 заволодів майном ПФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" на суму 44811,88 доларів США, що в еквіваленті при перерахуванні на національну валюту України по офіційному курсу НБУ на день укладання Договору складала 226300,00 грн. (зрозрахунку 5,05 грн. за 1 долар США), що в 878,8 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром. А в подальшому вказаний автомобіль продав невстановленим особам.
13.09.2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
Відображення принципів вирішення питання про застосування відносно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.
Згідно зазначених норм, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність взяття під варту судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи і, зокрема, такі фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи.
Таким чином, у відповідно дост. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, так і особу підозрюваного, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
В обґрунтування клопотання, як на підставу застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3, 4 ч.1ст.177 КПК України, тобто запобігання спробі підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування застосування саме такого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 вважаю, що ризик, визначений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України знайшов своє підтвердження.
Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 переховувався від органів досудового розслідування із 2011 року і 22.11.2011 року був оголошений у міжнародний розшук.
При цьому, у підозрюваного відсутні стійкі соціальні звязки та відсутнє місце постійного проживання, за місцем реєстрації він не проживає.
Суд критично відноситься до пояснень підозрюваного в частині безперервного проживання в м.Полтаві останні три роки, наявності стійких соціальних звязків із ОСОБА_14, необізнаності щодо притягнення до кримінальної відповідальності та перебування у розшуку, оскільки будь які докази на підтвердження цього слідчому судді не надано. При цьому підозрюваний не зміг чітко вказати адресу проживання з ОСОБА_14, а також враховуючи обставини справи міг бути достовірно обізнаний із засудженням колишньої дружини ОСОБА_15 по тій же справі, в якій його оголошено у розшук.
Одночасно слід прийняти до уваги, що підозрюваний регулярного заробітку не має, офіційно не працевлаштований.
За результатами судового розгляду вважаю не доведеними ризики, визначені п.3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України як незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, в даному провадженні хоч і наявні особи, які мають статус свідків, однак доказів того, що підозрюваний зможе впливати на них слідчому судді не надано, як не доведено і те, що якимось чином той зможе чинити перешкоди кримінальному провадженню.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати обєктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин». І такі факти мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.
Так, в наданих матеріалах прокурором наведено докази, які дають підстави вважати на даній стадії досудового розслідування, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.190 КК України, а саме: даними кредитного договору №89/08-А від 30.01.2008; договору застави №89/08-А від 30.01.2008; договору поруки №89/08-А від 30.01.2008; страхового полісу на імя ОСОБА_4 та ОСОБА_1; показаннями ОСОБА_4; показаннями ОСОБА_6; показаннями ОСОБА_7; показаннями ОСОБА_16; показаннями ОСОБА_8; показаннями ОСОБА_17; показаннями ОСОБА_18; показаннями ОСОБА_15
Одночасно, при прийнятті рішення слід прийняти до уваги вік підозрюваного, його стан здоровя, майновий стан. Однак, поза увагою не може залишатися наявність повідомлення про підозру, обставини справи, наявність ризику, визначеного п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, який є доведеним прокурором, тяжкість вчиненого.
Таким чином, враховуючи конкретні обставиниданого кримінальногоправопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність встановленого ризику, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, відсутність стійких соціальних звязків, постійного місця проживання, регулярного заробітку, перебування у міжнародному розшуку, приходжу до висновку про неможливість застосувати інші більш мякі запобіжні заходи.
Таким чином, вважаю, що подане клопотання підлягає до задоволення із застосуванням відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Відповідно до частини 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом.
Виходячи із матеріального стану підозрюваного ОСОБА_1, обставин кримінального правопорушення, механізму його вчинення, тяжкості вчиненого, вважаю необхідним визначити розмір застави в розмірі 690 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 1000500 грн. (1450 грн. х 690 мінімальних заробітних плат = 1000500 грн.).
В разі внесення застави на підозрюваного необхідно покласти обовязки, визначені ст.194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176 178, 182, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя,
у х в а л и л а:
клопотання заступника начальника слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12013180070000108 від 28.02.2013 з правовою кваліфікацією за ч.4 ст.190 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, який рахувати із 17 години 00 хвилин 13.09.2016 року.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 заставу в розмірі 690 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 1000500 грн. ( один мільйон пятсот грн.), які необхідно перерахувати на депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м.Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172.
Ухвала в частині дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діє до 17 год.00 хв. 12 листопада 2016 року.
Підозрюваний ОСОБА_1 підлягає звільненню з під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця увязнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Розяснити підозрюваному ОСОБА_1 про те , що застава може бути внесена на протязі всього часу дії ухвали.
В разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 покласти такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою згідно телефонного або письмового виклику;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи.
3) не виїжджати за межі Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон;
Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_3
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, захиснику.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Т.О.Січиокно
Судове рішення № 62222908, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 13.09.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/7475/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: