Постанова № 62221610, 04.10.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2016 року Справа № 904/1520/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Пархоменко Н.В.

секретар судового засідання: Саланжій Т.Ю.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 696 від 27.04.2016;

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 52-16/64 від 24.12.2015року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016 року у справі № 904/1520/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення плати за користування вагонами, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016 року у справі № 904/1520/16 (суддя Ярошенко В.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 61 716, 06 грн. та 1 378,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що:

- 28.11.2013 між ПАТ "ПІВДГЗК" та Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є позивач, укладено договір про експлуатацію підїзної залізничної колії ПАТ "ПІВДГЗК", яка примикає до ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці №ПР/М-13-2/11-13 1387/НЮдч/2013/у/ТО/1466;

- згідно залізничним накладним залізницею до перевезення були прийнятті вагони до перевезення на адресу ПАТ " ПІВДГЗК";

- на шляху прямування дані вагони, відповідно до вимог п. п. 9, 10 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, були затримані за наказами №467від 03.10.2015, №469 від 04.10.2015, №495 від 08.10.2015.

- позивач сформував Відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №№11109290, 10109285, 09109282, 10109284, відповідно до яких нарахована плата за користування затриманих вагонів за наказами №467від 03.10.2015, №469 від 04.10.2015, №495 від 08.10.2015 та накопичувальну картку №ф. ФДУ- 92 №12109055, за якою нарахований збір за зберігання вантажу ПАТ «ПІВДГЗК». Суд дійшов висновку, що наданими позивачем до матеріалів справи актами загальної форми, актами про затримку вагонів форми ГУ-23а №№ 11 від 03.1.02015, № 12 від 04.10.2015, № 13 від 08.10.2015 та акти загальної форми ГУ-23 № 262 від 03.1.02015, № 265 від 04.10.2015, № 273 від 08.10.2015, наказами №№ 467 від 03.10.2015,469 від 04.10.2015, № 495 від 08.10.2015 підтверджується факт затримки вагонів у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на адресу відповідача.

Розмір проведеного позивачем нарахування плати за користування вагонами та розмір збору за зберігання вантажу суд вважав обґрунтованим, проведеним правильно та задовольнив позов у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження доказів, їх неналежну оцінку, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення вимог п. п. 2, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами, ст. ст. 119, 121 Статуту залізниць України, ст. ст. 42, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 104, 107, 651 Цивільного кодексу України.

Апелянт вважає, що місцевий господарський суд безпідставно не врахував ті обставини, що причини затримки вагонів, викладені позивачем в актах загальної форми ГУ-23, не відповідають дійсності і документально не підтверджені, тому висновок суду про наявність вини відповідача у зайнятті колій на станції призначення є помилковим.

Крім того, апелянт вважає завищеним нарахування позивачем плати за користування вагонами, що здійснено з порушенням вимог Правил користування вагонами.

Також відповідач посилається на той факт, що на день звернення позивача до суду з позовною заявою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відсутні відомості щодо припинення ДП Придніпровська залізниця, а лише внесено запис, що з 16.07.2014 року останнє перебуває в стані припинення, тобто державна реєстрація припинення сторони за договором не відбулася, а від так права юридичної особи не перейшли до її правонаступника ПАТ Українська залізниця.

Просить оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області скасувати, прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує її доводи. Вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав: з матеріалів справи вбачається, що 28.11.2013 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) було укладено договір № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Відповідно до 1 договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів на умовах цього договору експлуатується підїзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці стрілкою № 2/4 в парній горловині станції.

Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Здавання вагонів проводиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна (п. 6 договору).

Згідно з п. 9 договору приймально-здавальні операції у технічному та комерційному відношенні здійснюється на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).

Відповідно до пункту 15 договору власник колії сплачує залізниці плату:

- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

За накладними №№ 41626870, 41626714, 41626755, 41626706, 41626763, 41626748, 41630195, 41626730, 41646423, 41647025, 41647033, 41647041, 41647058, 41647066, 41646951, 41647074, 41647082, 41647090, 41647108, 41647116, 41647124, 41647132, 41647140, 41647165, 41647173, 41646175, 41646191, 41646159, 41646217, 41646241, 41646654, 41646662, 41646712, 41646670, 41646704, 41646696, 41646688, 41648676, 41648700, 41648692, 41648601, 41648684 залізницею були прийняті до перевезення порожні вагони що належать Публічному акціонерному товариству "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Судом встановлено, що за наказом № 467 від 03.10.2015 о 08:40 год. були затримані вагони на станції Девладово через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адрес.

Відповідно до наказу затримці підлягали вагони №№ голова 60166980 хвіст 55113559 у кількості 58 вагонів, індекс поїзда 4011-85-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2150.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів - Девладово складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 11 від 03.10.2015, що прибули поїздом № 2150 01.1.02015 о 20:00 год. на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Акт про затримку вагонів складений через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу.

Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 262 від 03.10.2015.

Повідомлення про затримку вагонів за наказом № 467 від 03.10.2015, було отримано відповідачем 03.10.2015 о 10:00 год.

Також встановлено, що за наказом № 469 від 04.10.2015 о 08:51 год. були затримані вагони на станції Девладово через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адрес.

Відповідно до наказу затримці підлягали вагони №№ голова 60166980 хвіст 55113559 у кількості 58 вагонів, індекс поїзда 4011-85-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2150.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів - Девладово складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 12 від 04.10.2015, що прибули поїздом № 2150 01.10.2015 о 20:00 год. на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Акт про затримку вагонів складений через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу.

Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 265 від 04.10.2015.

Повідомлення про затримку вагонів за наказом № 469 від 04.10.2015, було отримано відповідачем 04.10.2015 о 09:30 год.

За наказом № 495 від 08.10.2015 о 02:55 год. були затримані вагони на станції Девладово через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адрес.

Відповідно до наказу затримці підлягали вагони №№ голова 60166980 хвіст 55113559 у кількості 58 вагонів, індекс поїзда 4011-85-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2150.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів - Девладово складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 13 від 08.10.2015, що прибули поїздом № 2150 01.10.02015 о 20:00 год. на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Акт про затримку вагонів складений через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу.

Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 273 від 08.10.2015.

Повідомлення про затримку вагонів за наказом № 467 від 03.10.2015 було отримано відповідачем 08.10.2015 о 03:30 год.

Відповідно до актів про затримку вагонів форми ГУ-23а № 11 від 03.1.02015, № 12 від 04.10.2015 та № 13 від 08.10.2015 затримані вагони, що прибули поїздом № 2150, відправлені поїздом № 2151 08.10.2015 року о 17 год. 10 хв.

Згідно з абзацом першим статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника.

Відповідні записи-повідомлення відображені у Книзі ф. ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Враховуючи наведені вище обставини щодо затримки вагонів за вказаними накладними на станції Девладово Придніпровської залізниці, за весь час затримки спірних вагонів позивачем розраховано та заявлено до стягнення плату за користування вагонами у загальній сумі 61716, 06 грн. з ПДВ, яка включена до відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 09109282, 10109284, 11109290, 10109285. Вищевказані відомості представником відповідача підписані із застереженням про готовність прийняти вагони на під'їзну колію.

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Відповідно до абзацу третього пункту 1.6. Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 (з подальшими змінами та доповненнями) №04-5/601"Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (з подальшими змінами).

Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 року №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що станціями затримки Девладово Придніпровської залізниці були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станціях підходу Девладово Придніпровської залізниці за наказами № 467 від 03.10.2015, № 469 від 04.10.2015 та № 495 від 08.10.2015, відповідно до Тарифного керівництва № 1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 року за №340/16356) розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 09109282, 10109284, 11109290, 10109285 у загальній сумі 61716, 06 грн. з ПДВ.

Щодо доводів апелянта про можливість прийняття вагонів на наявні вільні колії необхідно зазначити наступне:

Зайнятість прийомо-відправних колій по станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Згідно Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції. Відповідно до Роз'яснень Вищого господарського суду України (лист №0701-11/96/715/14 від 12.06.2014) визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Відсутність письмових звернень відповідача до керівництва залізниці щодо вчинення дій з цими вагонами, а саме з проханням доставити на його адресу в першу чергу саме затримані по наказам вагони та будь-яких інших доказів з боку відповідача доводять безпідставність його твердження, що він був готовий прийняти затримані вагони.

Всі прямі докази вини відповідача у затримці вагонів на підходах до станції призначення та правомірності дій залізниці щодо надання наказів - це акти загальної форми ГУ-23, акти про затримку вагонів ф.ГУ-23а, витяги із Книг повідомлення про прибуття вантажу ф.ГУ-2, повідомлення про затримку вагонів, накази на затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46, та накладні оформлені працівниками залізниці у відповідності з вимогами діючих нормативно - правових документів: п.п.4,6,8,9,10,12 Правил користування вагонами, ст.ст.119, 125 Статуту залізниць України, п.п.5,8,16 Договору № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч від 28.11.2013 року «Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Відповідач стверджує, що залізницею завищена сума позову по платі за користування вагонами, так як нарахована не тільки за час затримки вагонів по наказам, а з урахуванням затримки на станції призначення.

Таке твердження не вірне. Залізницею спірна плата за користування вагонами нарахована у відповідності до вимог п.п.3,4,6,9,10,12,15 Правил користування вагонами за загальний час, який включає час затримки вагонів з вини вантажовласника та час перебування їх у безпосередньому його розпорядженні. При цьому, усі завантажені вагони, а також порожні, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Розрахунок суми позову залізницею виконаний правильно у відповідності до діючих нормативно - правових вимог.

Правилами користування вагонами не передбачена відповідальність по платі за користування вагонами окремо за затримку вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника і за затримку вагонів на коліях станції призначення, а тільки за загальний час (п.12 Правил користування вагонами).

У зв'язку з тим, що вагони після затримки на станціях підходу, знову після прибуття на станцію призначення були затримані, то фактично час затримки на станції підходу та станції призначення не переривався. Але, сума позову охоплює лише час затримки на станції підходу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу ПАТ Південний ГЗК, у звязку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ Південний ГЗК і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог та правомірно нараховано відповідачу плату за користування вагонами і збір за зберігання вантажу.

Згідно ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини у порушенні зобовязання доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідачем не надано до матеріалів справи належних доказів в підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним звязком відповідно до умов п. 8 укладеного між сторонами договору, чи іншим чином щодо готовності забрати на свою підїзну колію вагони зі станції призначення. Докази на підтвердження вжиття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на підїзну колію вантажовласника відповідачем також не надано до суду.

В обґрунтування правової позиції щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої підїзні колії відповідач зазначає на наявність вільних колій та подав до суду довідки щодо зайнятості колій на станції Допоміжна. Але навіть за умов наявності вільних підїзних колій на станції Допоміжна, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні а навпаки - це є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних підїзних колій.

Доводи апелянта стосовно відсутності належних доказів переходу прав юридичної особи від ДП Придніпровська залізниця до його правонаступника ПАТ Українська залізниця колегія суддів також відхиляє з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України Про акціонерні товариства акціонерне товариство може бути створене щляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення, зокрема, державного (державних) та інших підприємств у акціонерне товариство. Товариство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установлено законодавством порядку.

ПАТ Українська залізниця є юридичною особою, яке утворене відповідно до Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 Про утворення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, згідно яких Товариство є правонаступником усіх прав і обовязків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, які реорганізовано шляхом злиття. До нього, зокрема, увійшло ДП Придніпровська залізниця (код ЄДРПОУ 01073828).

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735 Питання публічного акціонерного товариства Українська залізниця затверджено Статут ПАТ Укрзалізниця, відповідно до п. 2 якого Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з Додатком 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200.

Пунктом 12 Статуту визначено, що Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

21.10.2015 року відповідно до чинного законодавства відбулася державна реєстрація Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (код ЄДРПОУ 40075815).

Відповідно до даних про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, Регіональна філія Придніпровська залізниця (код ЄДРПОУ 40081237) значиться як відокремлений підрозділ юридичної особи ПАТ Укрзалізниця.

Частиною 4 ст. 91 Цивільного кодексу України визначено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

18.08.2015 року Міністерством інфраструктури України відповідно до ст. 107 Цивільного кодексу України затверджено передавальний акт Державного підприємства Придніпровська залізниця, згідно з яким правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків підприємства після його реорганізації шляхом злиття переходять до ПАТ Укрзалізниця.

01.12.2015 року складено заключний передавальний акт, відповідно до якого ПАТ Укрзалізниця прийняло майно, правонаступництво щодо якого, у тому числі всі права та обов'язки, переходило до останнього.

Тобто, нова юридична особа - ПАТ Укрзалізниця створена та набула право/дієздатності, зокрема, й у спірних правовідносинах, за визначеною законодавчими приписами процедурою.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, в тому числі й ті, що засвідчують право особи на звернення до суду з позовом.

У спірних відносинах саме факт створення, реєстрації та набуття ПАТ Українська залізниця прав та обов'язків за передавальними актами, як одна з підстав для звернення до суду з цим позовом, має значення для вирішення спору, тоді як внесення до ЄДР відомостей про припинення ДП Придніпровська залізниця не впливає на визначення моменту матеріального правонаступництва ПАТ Українська залізниця, адже зі змісту Закону Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Цивільного кодексу України вбачається, що створення нової юридичної особи в результаті злиття, набуття нею прав та обов'язків правопопередників, є складовими процесу цього виду реорганізації, які за часом виникнення, передують моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття, визначеного нормою ч. 3 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Тобто, у разі злиття, поділу, приєднання підприємств момент переходу майна та відповідних прав і обов'язків до нових підприємств визначається днем підписання передавального або розподільного акта чи балансу, і тому може не співпадати у часі з моментом включення запису про припинення юридичної особи до державно реєстру.

Відтак, оскільки приписи зазначених вище нормативних актів не визначають іншого моменту для набуття юридичною особою право/дієздатності, реалізація суб'єктом господарювання прав, фактично набутих у визначений законом спосіб, є безумовною підставою, зокрема і для їх судового захисту в порядку визначеному ГПК України.

За вказаних обставин, сторона по справі Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця є належним позивачем по справі.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (ухвала від 10.03.2016 року справа № 905/2959/15, постанова від 27.09.2016 року по справі № 904/1517/16).

Таким чином, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову, апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016 року у справі № 904/1520/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Н.В. Пархоменко

Повний текст постанови складено 24.10.2016 року.