Рішення № 62220537, 17.10.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2016р. Справа№ 914/2047/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З.

при секретарі судового засідання Прокопів І.І.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Інтернешенл», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УСХ - Буд», м. Львів

про стягнення 433 528,00 грн. основного боргу, 20 203,59 грн. 3% річних, 218 519,98 грн. інфляційних втрат.

В судове засідання зявились:

від позивача: ОСОБА_2 адвокат (довіреність від 30.12.2015 р.);

від відповідача: не зявився.

Учасникам судового процесу в судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Інтернешенл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УСХ - Буд» про стягнення 433 528,00 грн. основного боргу, 20 203,59 грн. 3% річних, 218 519,98 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 05.08.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 07.09.2016р.

07.09.2016р. судом розпочато розгляд справи по суті та відкладено її розгляд на 29.09.2016 р. з підстав, викладених в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 29.09.2016р., для надання можливості сторонам врегулювати спір в добровільному порядку, судом продовжено строк розгляду справи та відкладено її розгляд справи на 17.10.2016р.

Представник позивача в судовому засіданні 17.10.2016р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та пояснень, наданих в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України може бути розглянута за відсутності відповідача, за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні 17.10.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

05 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ІНТЕРНЕШНЛ» (надалі - позивач/субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УСХ - Буд» (надалі - відповідач/підрядник) укладено Договір субпідряду на виконання робіт з будівництва автомобільної дороги (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобовязується у порядку та на умовах, визначених Договором, виконати роботи по влаштуванню асфальтобетонного покриття транспортної розвязки на перехресті вулиць Кульпарківська Наукова - Проектована Ряшівська у місті Львові, третя категорія складності (надалі роботи або обєкт будівництва) відповідно до затвердженої проектної документації, договірної ціни та в обумовлений цим Договором термін, а відповідач зобовязався прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість (п.1.1. Договору).

Сума Договору (договірна ціна), відповідно до п.4.1.даного Договору, становить 6 598 399,80 грн., в тому числі ПДВ 20 %. В цю суму включається вартість матеріалів та устаткування, які підлягають використанню при виконанні робіт.

П.4.3. Договору сторони погодили, що підрядник надає субпідряднику аванс в розмірі 30 % від договірної ціни не пізніше 5 днів після підписання договору. Залишок суми договору (різниця між сумою актів виконаних робіт та оплаченим підрядником авансом) оплачується згідно представлених субпідрядником актів виконаних робіт протягом 5 банківських днів після підписання даних актів. Авансові суми погашаються обсягами виконаних робіт на протязі одного місяця.

Згідно п.4.5. Договору, розрахунки проводяться шляхом перерахування підрядником коштів на поточний рахунок субпідрядника. За взаємною згодою сторін, викладеною письмово, можливі інші форми розрахунку, що не суперечать чинному законодавству України (у вексельній формі, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, тощо).

П.13.1. передбачено, що підрядник зобовязаний прийняти роботу, виконану субпідрядником відповідно до даного договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити по них субпідрядникові.

Приймання виконаних робіт оформляється підписаними сторонами Актами прийняття виконаних робіт (форма КБ 2в) та Довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ 3), які складаються субпідрядником і подаються для підписання підряднику (п.13.3 Договору).

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивачем було перераховано відповідачу 4300000,00 грн. трьома окремими платежами, а саме: 05.09.2014р. - 2000000,00 грн., 01.10.2014р. 1000000,00 грн., 03.11.2014р. 1300000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (належно завірені копії містяться в матеріалах справи).

30.12.2014р. сторонами без будь яких зауважень та застережень підписано акт приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 4733528,00 грн. Вартість виконаних будівельних робіт підтверджено підписаною сторонами довідкою про вартість виконаних робіт (копії містяться в матеріалах справ).

Однак, як вбачається з матеріалів справи та стверджує позивач, відповідач свої зобовязання щодо оплати за виконані роботи в повному обсязі не виконав, заборгувавши позивачу на момент подання позову 433528,00 грн.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 433528,00 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобовязання, позивачем нараховано відповідачу 20 203,59 грн. 3 % річних та 218 519,98 грн. інфляційних втрат, які просить стягнути з відповідача.

Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт.

Відповідно до ч.1 ст.318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Відповідно до ч.2 ст.319 Господарського кодексу України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Відповідно до ч.5 ст.321 Господарського кодексу України, якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається із матеріалів справи, 05 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ІНТЕРНЕШНЛ» (надалі - позивач/субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УСХ - Буд» (надалі - відповідач/підрядник) укладено Договір субпідряду на виконання робіт з будівництва автомобільної дороги (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобовязується у порядку та на умовах, визначених Договором, виконати роботи по влаштуванню асфальтобетонного покриття транспортної розвязки на перехресті вулиць Кульпарківська - Наукова-Проектована Ряшівська у місті Львові,третя категорія складності (надалі роботи або обєкт будівництва) відповідно до затвердженої проектної документації, договірної ціни та в обумовлений цим Договором термін, а відповідач зобовязався прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. (п.1.1. Договору).

Сума Договору (договірна ціна), відповідно до п.4.1.даного Договору, становить 6 598 399,80 грн. в тому числі ПДВ 20 %. В цю суму включається вартість матеріалів та устаткування, які підлягають використанню при виконанні робіт.

П.4.3. Договору сторони погодили, що підрядник надає субпідряднику аванс в розмірі 30 % від договірної ціни не пізніше 5 днів після підписання договору. Залишок суми договору (різниця між сумою актів виконаних робіт та оплаченим підрядником авансом) оплачується згідно представлених субпідрядником актів виконаних робіт протягом 5 банківських днів після підписання даних актів. Авансові суми погашаються обсягами виконаних робіт на протязі одного місяця.

Згідно п.4.5. Договору розрахунки проводяться шляхом перерахування підрядником коштів на поточний рахунок субпідрядника. За взаємною згодою сторін, викладеною письмово, можливі інші форми розрахунку, що не суперечать чинному законодавству України (у вексельній формі, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, тощо).

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивачем було перераховано відповідачу 4300000,00 грн. трьома окремими платежами, а саме: 05.09.2014р. - 2000000,00 грн., 01.10.2014р. 1000000,00 грн., 03.11.2014р. 1300000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (належно завірені копії містяться в матеріалах справи).

П.13.1. передбачено, що підрядник зобовязаний прийняти роботу, виконану субпідрядником відповідно до даного договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити по них субпідрядникові.

Приймання виконаних робіт оформляється підписаними сторонами Актами прийняття виконаних робіт (форма КБ 2в) та Довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ 3), які складаються субпідрядником і подаються для підписання підряднику (п.13.3 Договору).

30.12.2014р. сторонами без будь яких зауважень та застережень підписано акт приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 4733528,00 грн. Вартість виконаних будівельних робіт підтверджено підписаною сторонами довідкою про вартість виконаних робіт (копії містяться в матеріалах справ).

Однак, як вбачається з матеріалів справи та стверджує позивач, відповідач свої зобовязання щодо оплати за виконанні роботи в повному обсязі не виконав, заборгувавши позивачу 433528,00 грн. за виконані роботи.

Отже, під час розгляду справи позивачем доведено факт виконання будівельних робіт, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази оплати вказаної заборгованості.

Таким чином, основна заборгованість відповідача в розмірі 433528,00 грн. підлягає до стягнення на користь позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасне виконання договірних зобовязань позивачем нараховано відповідачу 20 203,59 грн. 3 % річних та 218 519,98 грн. інфляційних втрат.

Судом здійснено перерахунок за допомогою програми ОСОБА_3 та визначено, що розмір інфляційних втрат становить 217 867,93 грн. , 3 % річних 20 203,59 грн., які підлягають до задоволення (розрахунки додаються).

Таким чином, нараховані позивачем інфляційні втрати в розмірі 625,05 грн. є необґрунтовані й стягненню не підлягають.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 3, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 12, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УСХ - Буд» (79060, вул. Наукова,7а, м. Львів, ідентифікаційний код юридичної особи 37633980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Інтернешенл» (03028, вул. Саперно-Слобідська, 22а, м. Київ, нежитлове приміщення з № 1 по № 14 групи приміщень № 309 ідентифікаційний код юридичної особи 32851616) 433 528,00 грн. основного боргу, 20 203,59 грн. трьох відсотків річних, 217 867,93 грн. інфляційних втрат, 10 073,99 грн. судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24.10.2016 р.

Суддя Галамай О. З.