Рішення № 62220077, 20.10.2016, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/993/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду та просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 25884 грн. 86 коп. та моральну шкоду в сумі 10000 грн., мотивуючи тим, що 28.02.2016 біля 22 год.37 хв. ОСОБА_2 прийшов на її подвіря в м. Овруч по вул. Покальчука, 27, та перебуваючи в стані алкогольного спяніння, грубо порушуючи громадський порядок та спокій її сімї та інших громадян (сусідів), вчинив неправомірні дії, а саме: словесні погрози стосовно її та її неповнолітньої доньки. Потім, впевнившись, що дитина одна в будинку, оскільки вона перебувала на той час в м. Коростень, пошкодив належний їй автомобіль НОМЕР_1, розбивши все скло та спричинивши подряпини, вмятини кузова автомобіля, дверей та бамперів, а також здійснив пошкодження фасаду будинку зробив дірку. Окрім того, внаслідок отриманого психологічного стресу від дій відповідача, їй прийшлося лікувати свою неповнолітню доньку. Вказаними діями відповідач заподіяв їй матеріальної шкоди, зокрема пошкодженням автомобіля на суму 24532 грн. 66 коп., затрати на лікування дочки 363 грн. 70 коп.. Крім того, їй заподіяно і моральну шкоду, так як дитина отримала тяжкий психо - емоційний стрес, внаслідок чого не могла відвідувати заняття в школі. Довгий час перебувала в депресивному стані, в постійному панічному страху, втратила сон. В результаті змушені були звернутися до лікаря-невропатолога. Переживання за стан здоровя дитини вплинули і на її стан здоровя. Діями відповідача було подавлено її моральний дух. Постійні переживання, душевний неспокій та біль негативно вплинули на її загальний фізично-духовний стан, відобразилися на взаємовідносинах із сусідами, на роботі. Порушився її звичний ритм життя.

По факту вказаних протиправних дій відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності, а їй за захистом своїх порушених прав рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Окрім зазначеного факту, відповідачем здійснювалися і інші неправомірні дії відносно її та її сімї. На момент звернення до суду на підставі ухвали слідчого-судді поновлено кримінальне провадження відносно відповідача.

Невпевненість в гарантуванні безпеки життя та здоровя дитини і свого, невпевненості в спроможності наявного правового захисту від посягань з боку правоохоронних органів, її душевний біль та страждання тільки усугубили.

В добровільному порядку відповідач шкоду не відшкодував.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не зявився, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки. В судові засідання 05.07.2016 та 25.07.2016 надав заяви про розгляд справи без його участі. Щодо задоволення позову заперечував.(а.с.56-58, 68).

Суд, вислухавши пояснення позивача, показання свідків, врахувавши письмові заперечення відповідача та дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

В ст. 1166 ЦК України законодавець закріпив, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З листа начальника Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області №1717/211/01-2016 від 09.03.2016 та висновку про результати розгляду звернення від 07.03.2016 (а.с. 5,6) вбачається повідомлення позивача, що її звернення та звернення її доньки ОСОБА_3 про те, що колишній співмешканець ОСОБА_2 вчиняє неправомірні дії та побив скло у належному їй автомобілі уважно розглянуто. ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпП та проведено профілактичну бесіду. Позивачу рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Досліджені в судому засіданні матеріали по повідомленню ОСОБА_1 №472 від 07.03.2016, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 №286/557/16-П, матеріали судового провадження №1-кп/286/108/16 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст. 125 КК України в сукупності з показаннями свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8А підтверджують обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог та вказують на факт пошкодження саме ОСОБА_2 належного позивачеві автомобіля.

Так, ОСОБА_3 - донька позивача, пояснила, що дійсно, 28.02.2016 ввечері була сама дома, коли прийшов ОСОБА_2 та став кричати, погрожувати. В нього були красні очі, був пяний. Потім він став бити вікна в автомобілі. Вона зателефонувала мамі та в поліцію. Через деякий час прийшов сусід, а потім приїхала поліція.

Свідок ОСОБА_5 підтвердила, що її чоловік вийшов на вулицю, коли вона його розбудила після того як почула крики, удари. Чоловік, казав, що коли вийшов, то ОСОБА_2 сів в свій автомобіль і поїхав. Машина ОСОБА_1 була побита. Потім ОСОБА_2 повернувся і вдав, що приїхав перший раз. Однак, на руці в нього була кров.

Працівники поліції, які виїздили на місце події: ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтвердили, що коли приїхали, то сусід повідомив, що ОСОБА_2 пошкодив автомобіль сусідки ОСОБА_1. Останній заперечував. Між ними виникла сварка і ОСОБА_2 було доставлено в райвідділ поліції. Останній був нервовий, неадекватний. Було не зрозуміло в якому стані він перебував: чи в стані алкогольного, чи наркотичного опяніння. ОСОБА_8 зазначив, що він то визнавав, то не визнавав факт побиття машини. Казав, що жив з ОСОБА_1 все їй купив, все робив. Тому він і вказав в протоколі про адміністративне правопорушення лише образливе чіпляння до громадян, тобто до сусіда ОСОБА_9. Понятими зазначив ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які були в райвідділі. В той же час потерпілою зазначив ОСОБА_1. Матеріальну шкоду не зазначив, так як не знав. ОСОБА_7 повідомив, що знайшли і палицю, можливо держак лопати, на якій були сліди від удару. Вже в райвідділі поліції ОСОБА_2 накинувся на ОСОБА_10 та спричинив йому тілесні ушкодження.

Факт спричинення тілесних ушкоджень відповідачем ОСОБА_10 підтверджено вироком Овруцького районного суду від 18.05.2016, яким ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн..

Причому, з описової частини вироку вбачається, що потерпілий ОСОБА_10, даючи пояснення по обставинах справи, також підтвердив пояснення ОСОБА_1 та її доньки по фактах побиття автомобіля. Так, як він приїхав з позивачем з м. Коростень після того, як зателефонувала її донька і повідомила, що ОСОБА_12 розбиває машину і погрожує. Коли приїхали машина була побита. Потім поїхали в райвідділ поліції.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Факт пошкодження автомобіля підтвердив і працівник поліції ОСОБА_4, який безпосередньо проводив огляд місця події, складав протокол огляду. Підтверджено і фотоматеріалами до протоколу.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючі всі обставини справи, докази в їх сукупності, приймаючи до уваги, що хоча при складанні процесуальних документів працівниками міліції було допущено юридичну неграмотність, зокрема і протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, однак, в судовому засіданні було підтверджено події, що відбулися 28.02.2016 по місцю проживання позивача, в тому числі і факту побиття її автомобіля, а тому суд приходить до висновку про доведеність вини відповідача у вчиненому та відповідно до висновку про наявність правових підстав для відшкодуванням ним матеріальної шкоди позивачу за пошкодження автомобіля.

Розмір шкоди за пошкодження автомобіля визначено висновком оцінювача в сумі 24532 грн. 66 коп., що підтверджується копією звіту №5 про визначення матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 21.03.2016 (а.с. 7-28).

Вартість проведеної оцінки на суму 980 грн. підтверджено копією товарного чеку №2 від 23.03.2016 (а.с.29).

Клопотання відповідачем про призначення судової експертизи для визначення розміру шкоди не заявлялося, хоча таке право було йому судом письмово розяснено, що підтверджується відповідним листом .

Шкода, заподіяна пошкодженням здоровя доньки позивача підтверджується в свою чергу копіями витягів з медичної картки, довідкою дитячої консультації Овруцької ЦРЛ та копіями товарних чеків на суму 363 грн. 70 коп..(а.с. 33-37).

Таким чином, на користь позивача слід стягнути матеріальну шкоду в розмірі (24532 грн.66 коп.+980 грн. + 363 грн. 70 коп.) = 25876 грн. 36 коп..

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

З огляду на наведені норми закону та керуючись розясненнями, які містяться в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.08.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд вважає, що винними діями відповідача позивачу заподіяна моральна шкода, оскільки остання зазнала душевних страждань внаслідок пошкодження автомобіля, психологічної травми дитини. Внаслідок винних дій відповідача було порушено її нормальні життєві зв'язки. Тобто, виникли несприятливі наслідки, що полягають у необхідності прикладення додаткових зусиль для нормалізації життя.

Відповідачем не доведено, що моральна шкода заподіяна не з його вини, а тому, враховуючи значне пошкодження автомобіля, хворобу дитини, обсяг страждань позивача, певний час вимушених змін у життєвих стосунках викликаних вказаними обставинами, відсутність у позивача доказів на підтвердження розміру моральної шкоди їй на суму 10000 грн., виходячи з вимог розумності і справедливості, суд вважає, що розмір моральної шкоди повинен бути зменшений до 4224 грн..

В стягненні решти суми моральної шкоди слід відмовити за безпідставністю.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1102 грн. 62 коп. в доход держави.

З відповідача на користь позивача, відповідно до ст.88 ЦПК України, пропорційно сумі задоволених вимог (83,88%) необхідно стягнути судовий збір в розмірі 926 грн. 00 коп. (1102 грн. 62 коп.Х83,88%:100%).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 196, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 25876 грн. 36 коп., моральну шкоду в сумі 4224 грн. та судовий збір в сумі 926 грн. 00 коп..

В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_13