Справа № 815/5331/16
УХВАЛА
17 жовтня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрухіва В.В.
при секретарі Рижук В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі заяву позивача про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 22.09.2016 року № 36 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів»,-
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 22.09.2016 року № 36 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Ухвалою суду від 17.10.2016 року відкрито провадження у справі.
13.10.2016 року разом з позовною заявою до суду подано заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Головному управління Держпродспоживслужби в Одеській області вчиняти дії по виконанню постанови від 22.09.2016 року № 36 про накладення стягнень у розмірі 3596,59 грн. до вирішення справи по суті.
Дана заява вмотивована тим, що при виконанні оскаржуваної постанови буде вжито такі заходи, як стягнення, накладення арешту на рахунки позивача, що паралізує роботу не лише підприємства, але і завдасть значних збитків та шкоди третім особам. Таким чином, позивач вважає, що є очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та правам третіх осіб, що відповідно до ч.1 ст.117 КАС України є підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Представник позивача у судовому засіданні заяву підтримав з викладених у ній підстав.
Відповідач до суду не з’явився, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлений належним чином. Згідно ч.3 ст.118 КАС України неприбуття осіб, які беруть участь у справі, та були належним чином повідомлені про розгляд клопотання не перешкоджає розгляду питання про забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.
Як вбачається з п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд приймає до уваги інтереси позивача, відповідача, характер спірних правовідносин та можливі наслідки невжиття заходів забезпечення позову.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що стягнення або накладення арешту на рахунки позивача паралізує роботу не лише підприємства, але і завдасть значних збитків та шкоди третім особам, оскільки позивач не зазначає в чому полягатимуть значні зусилля та витрати, які необхідно буде докласти для відновлення порушених прав та інтересів.
При цьому, з матеріалів справи суд не вбачає очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у разі виконання оскаржуваної постанови відповідача про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», і позивач доказів існування такої небезпеки до суду не надає.
Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно з п.4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1177 від 17.08.2002 року, у разі оскарження постанови штраф повинен бути сплачений не пізніш як через 15 днів після повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України “Про захист прав споживачів” у разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Таким чином, згідно наведених норм права 15-денний строк для добровільної сплати штрафу розпочинається після закінчення процедури оскарження постанови, і лише після цього 15-денного строку можливе примусове виконання постанови.
Крім того, посилання позивача на те, що оскаржувана постанова від 22.09.2016 року № 36 завдасть збитків та шкоди третім особам суд вважає безпідставними, оскільки це не є підставою для забезпечення позову згідно ст.117 КАС України.
З огляду на викладене, суд вважає, що невжиття заходу забезпечення адміністративного позову, про який просить позивач, не призведе до неможливості захисту прав та інтересів позивача та не утруднить відновлення цих прав та інтересів, у разі задоволення позову.
За таких обставин, заява позивача про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 117, 118, 165 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали суду виготовлений 24.10.2016 року.
Суддя: В.В.Андрухів
Судове рішення № 62218545, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 17.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/5331/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: