Постанова № 62217774, 19.10.2016, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/1902/16-а

Провадження № 2-а/628/34/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Цендра Н.В.,

за участю секретаря - Кравцової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до конкурсної комісії на заміщення вакантних посад в Куп'янській міській раді та її структурних підрозділах, Куп'янської міської ради Харківської області, Куп'янського міського голови ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом вказавши, що

15 березня 2016 року було проведено засідання конкурсної комісії на заміщення вакантних посад в Куп'янській міській раді та її структурних підрозділах, на якому за результатом розгляду поданих документів його кандидатуру, було визнано відповідною до умов конкурсу та допущено до складання письмового іспиту кандидата на заміщення вакантної посади державного реєстратора речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації виконавчого комітету Куп'янської міської ради Харківської області. За підсумками іспиту ним було отримано 31.25 бали з 38 можливих, що підтверджується протоколом засідання конкурсної комісії на заміщення вакантних посад в Куп'янській міській раді та її структурних підрозділах №4 від 15.03.2016 року, але, всупереч діючому законодавству, конкурсна комісія своїм рішенням не визнала його переможцем конкурсу, та навіть заздалегідь відмовила у зарахуванні його до кадрового резерву.При цьому Конкурсна комісія аргументувала свою відмову у прийнятті його на службу негативною характеристикою з попереднього місця роботи, однак позивач зазначає, що в переліку документів які він подавав разом із заявою про участь у конкурсі відсутні будь-які характеристики. Крім того позивач вказав, що коли він 17.03.2016 р. звертався до ОСОБА_3, вона разом з заступником міського голови Скребцем О.В., який теж був членом конкурсної комісії, стверджували, що з останнього місця роботи його було звільнено за перебування на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння, що на думку позивача не відповідає дійсності та є наклепом, оскільки це відбулося в присутності сторонніх осіб, позивач вважає, що такі дії грубо порушують його права, принижують його честь, гідність, та ділову репутацію, це завдало йому моральних страждань, внаслідок чого він досі перебуває в стані стресу. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії на заміщення вакантних посад, оформлене протоколом № 4 від 15.03.2016 р., зобов'язати конкурсну комісію переглянути результати конкурсу, що проводився 15.03.2016 р., стягнути з Куп'янської міської ради Харківської області моральну шкоду у розмірі 10 000 грн..

У судовому засіданні 13.07.2016 р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій, окрім вищевказаного, також просив зобов'язати третю особу внести зміни до розпорядження Куп'янського міського голови № 31/ос від 17.03.2016 р., затвердити рішення конкурсної комісії визначенню переможців конкурсу на заміщення вакантних посад та визнати позивача переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади державного реєстратора речових прав на нерухоме майно.

В судовому засіданні позивач вимоги адміністративного позову підтримав у повному обсязі, та просив суд його задовольнити.

Представник конкурсної комісії на заміщення вакантних посад в Куп'янській міській раді та її структурних підрозділах у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання в якому заперечував проти задоволення позову, та просив справу розглядати без його участі.

Представник Куп'янської міської ради Харківської області, та Куп'янського міського голови ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що рішенням Куп'янської міської ради від 19.09.2006 р. N2 95-V затверджено Положення про порядок проведення конкурсу та конкурсну комісію на заміщення вакантних посад у міській раді та її структурних підрозділах. Приписи, визначені саме цим нормативно-правовим актом, застосовуються під час конкурсних процедур у міській раді. Вказане рішення є чинним, будь-ким не оскаржено, не скасовано та не змінено, отже, на думку представника, є обов'язковим для виконання. Враховуючи, що міською радою, як органом місцевого самоврядування, самостійно визначено особливості, порядок, процедуру оголошення та проведення конкурсу, тому вважав, що посилання позивача на недотримання Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 15 лютого 2002 р. № 169, а також Загального порядку проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого наказом Головного управління державної служби України від 08.07.2011 № 164 (зареєстрований у Мінюсгі 28 липня 2011 р. за № 930/19668) є хибним. Крім того представник зазначив, що позивач працював в Управлінні житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Куп'янської міської ради по 10.02.2016 року на посаді головного спеціаліста, звільнений з роботи згідно наказу управління № 7/ое на підставі и. 1 єт. 36 КзпГІ України. Згідно відгуку-характерисгики, наданої начальником управління, за чає роботи позивач зарекомендував себе з негативної сторони, неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності (накази від 16.01.2016 р. № З/ос, від 10.02.2016 р. №1). Підставою для притягнення до відповідальності була неодноразова відсутність на робочому місці, що підтверджується Актами від 09.02.2016 р., від 15.01.2016 р., доповідними записками від 16.01.2016 р., від 09.02.2016 р. Накази про притяг нення до відповідальності на даний час чинні, не змінювались, позивачем не оскаржені, тобто ОСОБА_1 з їх змістом погодився. За результатами вивчення документів та голосування членів комісії, враховуючи негативну характеристику з попереднього місця роботи позивача, комісія в межах наданих повноважень рекомендувала міському голові відмовити в зарахуванні його кандидатури до кадрового резерву. Також представник зазначив, що факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру доказами не підтверджується, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні не наводиться, в позові не зазначаються обставини, якими позивач обгрунтовує розмір заявленої компенсації та з чого при цьому виходить, а також не надає розрахунок начебто завданої шкоди. Крім того зазначив, що відповідно до вироку Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 02.10.2013 р. ОСОБА_1 був засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України, у зв'язку з чим вважав, що згідно діючого законодавства позивач не може бути державним службовцем. Тому просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, встановив наступне.

18 лютого 2016 року у районній газеті «Вісник Куп'нщини», було надруковане оголошення про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державного реєстратора відділу з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ( 3 одиниці).(а.с. 27)

15.03.2016 р. був проведений конкурс на заміщення вакантних посад зокрема державного реєстратора речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації виконавчого комітету Куп'янської міської ради, до якого був допущений також ОСОБА_1 За результатами конкурсу ОСОБА_1 набрав 31,25 бали. По результатам проведеного іспиту конкурсна комісія вирішила зокрема - враховуючи негативну характеристику з попереднього місця роботи ОСОБА_1 - відмовити в зарахуванні його кандидатури до кадрового резерву, як такого, що приймав участь у конкурсі, отримав гідні результати за підсумками іспиту , але не був визначений переможцем конкурсу на відповідну посаду. (а.с. 7-8).

Згідно п. 4.4 Положення про порядок проведення конкурсу та конкурсну комісію на заміщення вакантних посад у міській раді та її структурних підрозділах, затвердженого рішенням Куп'янської міської ради від 19.09.2006 р. N2 95-V, комісія зобов'язана зокрема - визнати переможцем виключно за критеріями, встановленими Порядком проведення іспиту конкурсною комісією на заміщення вакантних посад. (а.с. 38-41)

П. 6.8 Положення про порядок проведення конкурсу та конкурсну комісію на заміщення вакантних посад у міській раді та її структурних підрозділах, затвердженого рішенням Куп'янської міської ради від 19.09.2006 р. N2 95-V, передбачено, що особи, документи, яких не відповідають встановленим вимогам, за рішенням голови конкурсної комісії до конкурсу не допускаються, про що їм повідомляється кадровою службою з відповідним огрунтоваванням. В нашому випадку ОСОБА_5 після того, як надав всі необхідні документи, був допущений до конкурсу, з цього можна зробити висновок, що всі документи, які ним були надані відповідали встановленим вимогам.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно з пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно - технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних програм.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України). Кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Враховуючи, що Положення про порядок проведення конкурсу та конкурсну комісію на заміщення вакантних посад у міській раді та її структурних підрозділах, яке затверджене рішенням Куп'янської міської ради від 19.09.2006 р. N2 95-V, було розроблено відповідано до Законів України «Пр службу в органах місцевого самоврядування», «Про державну службу» та Порядку Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року №169, що зазначено в Преамбулі вказаного Положення, та основним завданням комісії, згідно п. 3.1. Положення, є визначення умов проведення конкурсу та визначення терміну його проведення відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2002 р. № 169, тому суд при вирішенні данної справи також посилається на Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року №169.

Так п. 13 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року №169 встановлено, що особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії державного органу, в якому проводиться конкурс, такі документи:

заяву про участь у конкурсі, в якій зазначається про ознайомлення заявника із встановленими законодавством обмеженнями щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби;

заповнену особову картку (форма П-2 ДС) з відповідними додатками;

дві фотокартки розміром 4 х 6 см;

копії документів про освіту, підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання, присудження наукового ступеня;

декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, передбаченою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції";

копію документа, який посвідчує особу;

копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов'язаних);

довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).

П. 14 вищевказаного Порядку передбачено, що особи можуть подавати додаткову інформацію стосовно своєї освіти, досвіду роботи, професійного рівня і репутації (характеристики, рекомендації, наукові публікації тощо). Тобто з викладеного вбачається, що тільки особи, які бажають взяти участь у конкурсі, мають права подавати документи. Відносно характеристики, то такі документи подаються за бажанням особи, а отже характеристика не є обов'язковим документом, який необхідно подавати для взяття участі в конкурсу.

Відповідно до п. 15 вищевказаного Порядку, забороняється вимагати відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством.

З викладеного вбачається, що особи можуть подавати додаткову інформацію - зокрема характеристику, тобто суд вважає, що тільки особи, які приймають участь у конкурсі можуть подавати необхідні документи. Відносно того, що інші особи або члени конкурсної комісії можуть надавати характеристику для проходження конкурсної комісії, то це діючим законодавством не передбачено, у зв'язку з чим, суд вважає, що конкурсна коміся, неправомірно взяла до уваги негативну характеристику ОСОБА_1, чим порушила вимоги ст. 19 Конституції України, де зазначено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Крім того згідно Протоколу № 4 засідання конкурсної комісії на заміщення вакантних посад в куп'янській міській раді та її структурних підрозділах від 15.03.2016 р. ОСОБА_1 було відмовлено в зарахуванні його кандидатури до кадрового резерву, як такого, що приймав участь у конкурсі, отримав гідні результати за підсумками іспиту , але не був визначений переможцем конкурсу на відповідну посаду. (а.с. 7-8). Разом з тим, як вбачається з заяви ОСОБА_1 від 02.03.2016 р. (а.с. 61), останній просив допустити його до участі у конкурсі на заміщення вакантної посади державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, а не зарахувати його кандидатуру до кадрового резерву.

Так п. 25 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року №169 , передбачено, що конкурсна комісія на підставі розгляду поданих документів, результатів іспиту та співбесіди з кандидатами, які успішно склали іспит, на своєму засіданні здійснює відбір осіб для зайняття вакантних посад державних службовців.

П. 26 вказаного порядку встановлено, що інші кандидати, які успішно склали іспит, але не були відібрані для призначення на посади, у разі їх згоди, за рішенням конкурсної комісії можуть бути рекомендовані для зарахування до кадрового резерву в цьому державному органі і протягом року прийняті на вакантну рівнозначну або нижчу посаду без повторного конкурсу.

Як повідомив у судовому засіданні позивач, він не пам'ятає чи давав згоду щоб його кандидатуру зарахували до кадрового резерву. Разом з тим, в порушення ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 погоджувався, щоб його кандидатуру зарахували до кадрового резерву. А отже, на думку суду, конкурсна комісія без згоди ОСОБА_1 не могла розглядати питання про зарахування його до кадрового резерву.У зв'язку з чим та на підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення конкурсної комісії на заміщення вакантних посад в Куп'янській міській раді та її структурних підрозділах, в частині не визнання ОСОБА_1 переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади державного реєстратора речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації виконавчого комітету Куп'янської міської ради Харківської області, оформлене протоколом № 4 від 15.03.2016 р. та зобов'язання конкурсної комісії переглянути результати конкурсу, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволеню.

Стосовно вимог про зобов'язання конкурсної комісії визначити ОСОБА_1 переможцем конкурсу, що проводився 15.03.2016 р. на заміщення вакантної посади державного реєстратора речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації виконавчого комітету Куп'янської міської ради Харківської області, то судом встановлено наступне.

П. 1.2 Положення про порядок проведення конкурсу та конкурсну комісію на заміщення вакантних посад у міській раді та її структурних підрозділах, затвердженого рішенням Куп'янської міської ради від 19.09.2006 р. N2 95-V, передбачені основні принципи діяльності комісії. Так одним із основних принципів є - незалежність членів комісії (недопущення втручання в діяльність комісії будь-якої заінтересованої особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також учасників конкурсу).

Згідно п. 25 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2002 року №169, Конкурсна комісія на підставі розгляду поданих документів, результатів іспиту та співбесіди з кандидатами, які успішно склали іспит, на своєму засіданні здійснює відбір осіб для зайняття вакантних посад державних службовців.

П. 26 вищевказаного Порядку, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2002 року №169, встановлено, що інші кандидати, які успішно склали іспит, але не були відібрані для призначення на посади, у разі їх згоди, за рішенням конкурсної комісії можуть бути рекомендовані для зарахування до кадрового резерву в цьому державному органі і протягом року прийняті на вакантну рівнозначну або нижчу посаду без повторного конкурсу. Тобто з даного пункту вбачається, що не всі кандидати, які успішно склали іспит, зобов'язані бути визнані переможцями конкурсу.

П. 29 вищевказаного Порядку, передбачено, що рішення комісії приймається простою більшістю голосів присутніх на її засіданні членів конкурсної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

Проаналізувавши норми постанови КМУ №169, суд дійшов висновку, що вони не мають будь-яких застережень стосовно того, що особа, яка краще склала письмовий іспит повинна бути переможцем, також відсутні будь-які правила чи висновки стосовно того, яким чином обирати переможця на підставі поданих документів, результатів іспиту та співбесіди. Тому суд вважає, що визначення переможця це дискреційні повноваження члена комісії, з урахуванням того, хто на їх думку виявив кращі знання та здібності.

Виходячи з викладеного суд вважає, що питання проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад належить до виключної компетенції відповідної конкурсної комісії, а тому вказані питання лежать поза межами компетенції суду.У зв'язку з чим позовні вимоги про зобов'язання конкурсної комісії визначити ОСОБА_1 переможцем конкурсу, що проводився 15.03.2016 р. на заміщення вакантної посади державного реєстратора речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації виконавчого комітету Куп'янської міської ради Харківської області, суд вважає безпідставними та таким, що не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про зобов'язання Куп'янського міського голови внести зміни до розпорядження № 31/ос від 17.03.2016 р., затвердити рішення конкурсної комісії по визначенню переможців конкурсу на заміщення вакантних посад та визнати ОСОБА_1 переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, то судом встановлено наступне

П. 32 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2002 року №169, Рішення про призначення на посаду державного службовця та зарахування до кадрового резерву приймає керівник державного органу на підставі пропозиції конкурсної комісії протягом місяця з дня прийняття рішення конкурсною комісією. Тобто з викладеного вбачається, що у даній справі, в межах спірних правовідносин відповідач - міський голова, не володіє правом вільного розсуду, а має можливість лише здійснити необхідні дії щодо призначення на посаду державного службовця на підставі пропозиції конкурсної комісії. Беручи до уваги, що раніше вже судом був зроблений висновок про те, що до виключної компетенції конкурсної комісії належить вирішення питання конкурсного відбору, а рішення конкурсної комісії в частині невизнання позивача переможцем конкурсу визнано протиправним, тому на думку суду, на даний час відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання міського голову вчинити певні дії, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні вказаних позовних вимог.

Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., суд зазначає наступне.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначений в статті 23 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Поряд з цим позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обсягу страждань, яких зазнав позивач. Стверджуючи про те, що відповідачем позивачеві завдано моральну шкоду, останнім не обґрунтовано в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю Куп'янською міською радою Харківської області заподіяно позивачеві моральну шкоду, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується, не доведено факту завдання моральних страждань, душевних переживань та психологічного розладу, наявність втрат немайнового характеру, що настали у зв'язку з прийняттям оскаржуваного розпорядження суб'єкта владних повноважень, та наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, та якими доказами це підтверджується, у зв'язку з чим, суд відмовляє у задоволенні вказаної позовної вимоги.

Стосовно доводів представника відповідачів, що ОСОБА_1 не може бути державним службовцем, оскільки раніше був засуджений, то судом встановлене наступне.

Так вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 02.10.2013 р. ОСОБА_1 був засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України у вигляді 3-х років обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України - іспитовим строком в 1 рік. Вирок набрав законної чинності 15.07.2014 р.

Згідно п. 7 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2002 року №169, до участі у конкурсі не допускаються особи, які зокрема: мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади державного службовця.

Разом з тим, як вбачається з протоколу № 4 засідання конкурсної комісії на заміщення вакантних посад в Куп'янській міській раді та її структурних підрозділах від 15.03.2016 р., підставою для відмови в зарахуванні кандидатури ОСОБА_1 до кадрового резерву, була саме негативна характеристика, а не наявність судимості. Тому суд вважає посилання представника відповідача на вирок суду, як на підставу для відмови в позові, необґрунтованими.

Із системного аналізу статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задовлення позовних вимог в цій частині, як необґрунтованих.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обовязок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відносно звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, то судом встановлено наступне.

Згідно п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Постановою пленуму вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI«Про судовий збір»» визначено, що усталеною є практика адміністративних судів щодо поширення законодавчого положення на вимоги, що випливають з приводу прийняття громадян на публічну службу та її проходження, які КАС України разом зі спорами з приводу звільнення з публічної служби (у пункті 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» - поновлення на роботі) виділяє як окремі види спорів. Ці спори за своєю сутністю є спорами осіб, які перебувають у службових відносинах із суб'єктом владних повноважень, а отже, є такими, що виникають із трудових правовідносин.

Ураховуючи викладене, за загальним правилом пільги щодо сплати судового збору, встановлені пунктом 1 частини першої статті 5 Закону про судовий збір, поширюються також на позивачів, які подають до адміністративних судів позовні заяви у спорах, пов'язаних із прийняттям громадянина на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби

Згідно до ч. 3 ст. 94КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У зв'язку з тим, що позивача відповідно до закуну було звільнено від сплати судового збору, тому, на підставі вищевикладеного, судовий збір повинен бути сплачений відповідачем на користь держави пропорційно до задоволеної частини позову. Беручи до уваги, що позивачем було пред'явлено до відповідачів чотири самостійні позовні вимоги з яких було задоволено лише дві позовні вимоги, суд приходить до висновку, що відповідачі повинні сплатити на користь держави половину витрат пов'язаних зі сплатою судового збору, а саме 1/2 частину від суми у розмірі 551,20 грн. (як за подання фізичною особою адміністративного поову не майнового характеру).

Керуючись ст.ст. ст.ст. 7-9, 11, 69-71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до конкурсної комісії на заміщення вакантних посад в Куп'янській міській раді та її структурних підрозділах, Куп'янської міської ради Харківської області, Куп'янського міського голови ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії на заміщення вакантних посад в Куп'янській міській раді та її структурних підрозділах в частині не визнання ОСОБА_1 переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади державного реєстратора речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації виконавчого комітету Куп'янської міської ради Харківської області, оформлене протоколом № 4 від 15 березня 2016 року.

Зобов'язати конкурсну комісію на заміщення вакантних посад в Куп'янській міській раді та її структурних підрозділах переглянути результати конкурсу відносно ОСОБА_1, що проводився 15 березня 2016 року на заміщення вакантної посади - державного реєстратора речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації виконавчого комітету Куп'янської міської ради Харківської області.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету м. Куп'янськ на користь Куп'янського управління Державної казначейської служби України Харківської області, код ЄДРПОУ 37813292, банк отримувач: Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31211206700013, код класифікації доходу 22030101 - судові витрати у зв'язку із розглядом справи, в сумі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлений 21 жовтня 2016 року.

Суддя Куп'янського міськрайонного суду Цендра Н.В.

Харківської області