Постанова № 62212000, 19.10.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2016 р. Справа № 809/779/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Федів А.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення за №30 від 15.03.2016, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2016 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Рогатинськом районі Івано-Франківської області про скасувати рішення за №30 від 15.03.2016 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 01.04.2005 до 06.01.2012 в розмірі 8509, 13 гривень.

Ухвалою суду допущено заміну первинного відповідача Управління Пенсійного фонду України в Рогатинськом районі Івано-Франківської області його правонаступником Галицьким об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі по тексту відповідач).

Заявлений позов мотивовано тим, що рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за №30 від 15.03.2016 прийнято відповідачем з порушенням строків давності, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України. Вважає таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві. Також суду пояснила, що їй невідомі підстави для застосування відповідачем штрафних санкцій та нарахування пені. Просила позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Однак, суду направив заперечення проти позову мотивованого тим, що у відповідності до пункту 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, штрафу та пені не застосовується. Вважає оскаржуване рішення правомірним, просив в задоволенні позову відмовити.

Судом неодноразово витребовувалися у відповідача письмові докази - річні звіти за 2005 - 2012 роки, річні декларації про доходи, розрахунок фінансової санкції та нарахування пені, однак відповідач без поважних причин вказані докази суду не надав.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази, суд робить висновок, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 здійснює приватну нотаріальну діяльність, що підтверджується копією реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності за НОМЕР_1 від 08.05.2014 та копією свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю. Зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області як платник страхових внесків.

15.03.2016 Управлінням Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за №30 від 15.03.2016.

Оскаржуваним рішенням відповідачем, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, за період з 01.04.2005 до 06.01.2012, застосовано до позивача штраф в розмірі 3 497, 71 гривень та нараховано пеню в розмірі 5 011, 42 гривень.

Відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виключно цим Законом визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками (в редакції Закону чинній до 01.01.2011).

Відповідно пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону чинній до 01.01.2011) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно пункту 3 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Пунктом 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Таким чином, у відповідності до пункту 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій у період до 1 січня 2011 року.

Пунктом 10 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року та виключено частини першу - дев'яту статті 106 у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 01.01.2011 року, з набранням чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», частини перша - дев'ята статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» втратили чинність.

Згідно статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи аналіз вказаних норм права, суд робить висновок, що відповідачем протиправно винесено рішення за №30 від 15.03.2016 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки вказана норма права втратила чинність 01.01.2011, з моменту набрання чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

На момент втрати чинності вказаною нормою за період 2005 - 2010 років за позивачем була відсутня облікована заборгованість з сплати страхових внесків, рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені прийнято не було.

Як наслідок, прийняття рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) страхових внесків після набрання чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та втрати чинності частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є застосованою нормою права, що втратила чинність на момент прийняття такого рішення.

Суд звертає увагу, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки на момент набрання чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та втрати чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за позивачем відсутня будь-яка заборгованість з сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені, наявність яких передбачена вказаними нормами, як підстава застосування перехідних положень Закону.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Єдиною підставою для застосування відповідачем до позивача штрафу та нарахування пені слугувала картка особового рахунку позивача. Витребувані судом у представника відповідача в судовому засіданні, 12.07.2016, 26.07.2016, 07.10.2016, додаткові письмові докази, а саме: річні звіти, декларації про доходи, розрахунки фінансових санкцій та пені, відповідачем суду не подані.

Як наслідок, підлягає скасуванню рішення Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області за №30 від 15.03.2016 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду ОСОБА_1 в розмірі 8509, 13 гривень за період з 01.04.2005 до 06.01.2012.

Щодо посилання позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог, про пропущення відповідачем строку давності для застосування штрафу та нарахування пені, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Зазначене правили є загальним, у той час, як до спірних відносин підлягає застосуванню спеціальне, встановлено частиною 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, в даному випадку на вказані правовідносини дія статті 250 Господарського кодексу України не поширюється.

Вказана правова позиція відповідає практиці Верховного Суду України.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивачем квитанцією за №57 від 29.06.2016 на суму 552 гривні підтверджено сплату судового збору за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Галицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області сплачений судовий збір в розмірі 552 гривні.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області за №30 від 15.03.2016 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду ОСОБА_1 в розмірі 8509, 13 гривень за період з 01.04.2005 до 06.01.2012.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий 17.02.2000 Рогатинським РВ УМВС в Івано-Франківській області) за рахунок бюджетних асигнувань Галицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40385724, вулиця Шевченка, 10, місто Галич, Івано-Франківська область) сплачений судовий збір в розмірі 552 (п'ятсот п'ятдесят дві) гривні.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 24.10.2016.