Постанова № 62211760, 19.10.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 жовтня 2016 р. Справа № 802/971/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля"

до: Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фермерське господарство "Криниця"

про: визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (далі - позивач, ТОВ "Зоря Поділля") з адміністративним позовом до Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фермерсське господарство "Криниця" про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Зоря Поділля" користується земельною ділянкою площею 3,3988 га, яка розташована на території Вовчоцькї сільської ради Немирівського району, на підставі договору оренди від 24.12.2007 року, укладеного з фізичною особою ОСОБА_1 та зареєстрованого від 06.06.2008 року Вінницькою регіональною філією ДП "Центр ДЗК" за НОМЕР_1. Проте, орендодавець ОСОБА_1 померла, спадкоємцем вище зазначеної земельної ділянки визнано ОСОБА_2. Позивачу стало відомо, що між спадкоємцем ОСОБА_2 та фермерським господарством "Криниця" було укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки, який було зареєстровано 06.02.2014 року за індексним №10691485. Позивач вважає дане рішення протиправним, оскільки право оренди спірної земельної ділянки вже було зареєстроване і на час проведення оскаржуваних реєстраційних дій договір оренди від 24.12.2007 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Зоря Поділля" був чинним.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. Заявлений адміністративний позов повністю підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. На адресу суду надійшла заява від відповідача про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, однак про розгляд справи був завчасно та належним чином повідомлений, про що свідчать матеріали справи, причини неявки суду не відомі.

З урахуванням положень ст. 128 КАС України, суд прийшов до висновку розглянути справу у письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов слід задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була власником земельної ділянки площею 3,3988 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Вовчоцької сільської ради Немирівського району.

24.12.2007 року між ПП "Алтек - Люкс" та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі терміном на 10 років. Цей договір зареєстровано у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.06.2008 року за НОМЕР_1.

Відповідно до статуту ТОВ "Зоря Поділля", вбачається, що останній є правонаступником ПП "Алтек-Люкс".

Згідно матеріалів справи, орендодавець ОСОБА_1 померла, в результаті чого спадкоємцем земельної ділянки стала ОСОБА_2.

Відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 23.05.2016 року між фермерським господарством "Криниця" та ОСОБА_2 від 08.01.2014 року було укладено договір оренди землі та відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №10691485 від 06.02.2014 року проведено державну реєстрацію.

Вищевказану інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна позивачем було отримано 23.05.2016 року.

Інформацією про укладений договір між фермерським господарством "Криниця" та ОСОБА_2 від 08.01.2014 року, позивач не володів до моменту отримання вищевказаної довідки. Лише після її отримання позивач дізнався про порушення своїх прав як орендаря.

Визначаючись, щодо заявлених позовних вимог суд виходив з наступного.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією на час вчинення відповідачем оскаржуваних дій регулювалися Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (на момент вчинення спірних правовідносин) (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до вимог приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

- відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Частиною першою статті 15 Закону визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (ч. 4 ст. 15 цього закону).

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відповідно до роз'яснень Державної реєстраційної служби України у листі № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 року "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Із аналізу вищенаведеного слідує, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Аналогічну правову позиції висловив Верховний Суд України у своїй постанові від 29.09.2015 року.

Проте, в порушення вимог чинного законодавства при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі, укладеним від 08.01.2014 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством "Криниця", належним чином суб'єктом реєстрації не перевірено відомостей щодо зареєстрованого права оренди на дану земельну ділянку. Відтак, було протиправно здійснено повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуація, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що державним реєстратором при державній реєстрації речового права за договором оренди від 08.01.2014 року взагалі не вчинялося жодних дій, спрямованих на належну перевірку інформації про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року.

Так, на виконання вимог ухвали суду, відділом Держгеокадастру у Немирівському районі Вінницької області направлено лист від 25.08.2016 року з інформацією про те, що згідно Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, Вінницькою регіональною філією "Центр ДЗК" внесено запис від 06.06.2008 року за НОМЕР_1 щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) площею 3,3988 га, укладеного між ОСОБА_1 та ПП "Алтен-Люкс" терміном на 10 років.

Відповідно до матеріалів справи правонаступником ПП "Алтен-Люкс" є ПАТ "Продовольча компанія "Зоря Поділля".

Відтак, належними та допустимими доказами доведено, що на момент проведення реєстраційних дій, а саме 06.02.2014, право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2, площею 3,3988 га, яка розташована на території Вовчоцької сільської ради Немирівського району було зареєстровано за іншою особою.

При цьому суд наголошує на тому, що реєстрація договорів оренди землі за новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що реєстрацію права оренди земельної ділянки за договором від 08.01.2014 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством "Криниця" проведено без дотримання вимог чинного законодавства, внаслідок чого істотно порушено законні права та інтереси позивача як правомірного орендаря землі.

Крім того, вирішуючи спір суд зважає на наступне.

Підстави припинення договору оренди землі визначені ст. 31 Закону України "Про оренду землі". Договір оренди землі може припинятися також в інших випадках, передбачених законом.

Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм, передбачено загальними положеннями про найм Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Як слідує зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.

Частиною 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також організації юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Таким чином, смерть фізичної особи - орендодавця за загальним правилом не є підставою для припинення договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права та обов'язки за договором оренди, якщо інше прямо не передбачено в самому договорі.

Відповідно до умов договору, укладеного між ОСОБА_1 та ПП "Алтен-Люкс" від 24.12.2007 року, такого права не передбачено. Так, згідно п. 40, вказаного вище договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 10691485 від 06.02.2014 року на підставі укладеного договору оренди землі від 08.01.2014 року між фермерським господарством "Криниця" та фізичною особою ОСОБА_2.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керувався таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

В даному випадку ПрАТ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень, а саме Реєстраційної служби Немирівського районного управління юстиції Вінницької області, яку на даний час ліквідовано, а функції щодо державної реєстрації передані Немирівській районній державній адміністрації Вінницької області.

Разом з тим, на думку суду, судові витрати не можуть бути стягнуті із Немирівської РДА, оскільки її посадовими чи службовими особами не приймалось оскаржуване рішення.

Відтак, суд доходить висновку про стягнення сплаченого при зверненні з адміністративним позовом до суду ПрАТ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" судового збору з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 10691485 від 06.02.2014 року, прийнятого Реєстраційною службою Немирівського районного управління юстиції у Вінницької області, на підставі укладеного 08.01.2014 року договору оренди землі (кадастровий номер НОМЕР_2) між фермерським господарством "Криниця" та фізичною особою ОСОБА_2.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля"" (код ЄДРПОУ 34009446) судові витрати в розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна