Ухвала суду № 62207677, 24.10.2016, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/475/15-ц>

Номер провадження № 8/315/2/16>

УХВАЛА

24 жовтня 2016 року м. Гуляйполе

Суддя Гуляйпільського районного суду Запорізької області Романько О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення у звязку з нововиявленими обставинами, -

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2016 року до суду звернулася ОСОБА_1 з заявою про перегляд рішення у звязку з нововиявленими обставинами, в якій вказала, що рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 22 жовтня 2015 року були задоволені вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» по справі №315/475/15-ц за позовом до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 03 лютого 2016 року, рішення першої інстанції було змінено в частині розміру пені та стягнення, зменшено загальну суму стягнення. Заявниця вказала, що 12 лютого 2016 року, вона отримала рекомендованим листом винесене рішення апеляційного суду Запорізької області від 03 лютого 2016 року, і їй стали відомі обставини, які є істотними для справи, та які не були і не могли бути відомі під час розгляду цієї справи.

Далі в заяві зазначила, що суд першої інстанції не перевірив наявність у банка ліцензії на право здійснення операції з валютними цінностями. Під час апеляційного розгляду справи банком була надана банківська ліцензія № 22 видана Національним банком України від 04 грудня 2001 року з дозволом та додатком до дозволу, якими підтверджується право банку на здійснення операцій з валютними цінностями. Отже, їй стало відомо, що банк використовував валюту як засіб платежу не маючи на це законних підстав, без Індивідуальної ліцензії Національного Банку України на здійснення разової валютної операції на період необхідний для здійснення такої операції. Вважає, що таке рішення у відповідності зі ст. 361 ЦПК України підлягає перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Після дослідження вказаної заяви судом встановлено, що вказана вона є ідентичною до попередньої, яка була подана відповідачем до суду 02.06.2016 року, та відповідно до ухвали судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. від 23.06.2016 року у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення у звязку з нововиявленими обставинами відмовлено у звязку з пропуском строку подання заяви про перегляд рішення у звязку з нововиявленими обставинами. Крім того, роз`яснено заявнику, що відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з такою самою заявою. Копію ухвали наступного дня було направлено заявнику до відома, яку згідно поштового повідомлення вона отримала 29.06.2016 року. Вказана ухвала не була оскаржена в апеляційному порядку, тому набрала законної сили 05.07.2016 року.

Також, суд звертає увагу на те, що вказані у заяві питання вже порушувалися заявницею, яка була відповідачем по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості ще під час апеляційного перегляду справи та були предметом дослідження в апеляційному суді. За результатами розгляду апеляції ОСОБА_1 було винесено рішення Апеляційного суду Запорізької області від 03 лютого 2016 року, яким рішення першої інстанції було змінено в частині розміру пені та стягнення, зменшено загальну суму стягнення. В мотивувальній частині рішення зазначено, що доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не перевірив у банку наявність ліцензії на право здійснювати операції з валютними цінностями перевірені під час апеляційного розгляду справи і не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ч.1, п.1 ч. 2 ст. 361, ч. 1 ст. 363 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.364 ЦПК України, у заяві про перегляд рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами, зазначаються нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" №4 від 30 березня 2012 року, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами (абз.2 п.5 Постанови Пленуму ВССУ №4 від 30 березня 2012 року).

Абзацом 2 пункту 6 зазначеної Постанови встановлено, що судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Рішеннями Європейського суду з прав людини встановлена неможливість скасування судових рішень, які набрали чинності, з непередбачених законом підстав або з підстав, які завуальовані під такі, що регламентовані законодавством.

У відповідності до ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, 1950 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною законодавства України, не гарантує право на поновлення розгляду у справі, в якій винесено остаточне рішення (справи: Brumarescu V. Роmаnіа, Козак проти України, Кучеренко проти України, рішення у справі«Руїз Матеос та інші проти Іспанії»).

Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з Прав Людини») у справах «Рябих проти Росії» та «Науменко проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає у тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень.

Згідно до п.6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» зазначено, що при вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч.2ст. 361 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Тому, суд вважає, що розглядувана заява не відповідає вимогам п.5 та п. 6 ч.2 ст.364 ЦПК України.

За таких обставин, заявнику необхідно уточнити та обґрунтувати підстави звернення з заявою про перегляд рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.364-1 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 121 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання копії ухвали.

А тому відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України заяву необхідно залишити без руху, а заявнику надати строк для усунення недоліків.

Керуючись ч.1 ст.121, 364-1 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення у звязку з нововиявленими обставинами залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_2