Ухвала суду № 62207674, 25.10.2016, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/524/16-ц

Номер провадження № 2/315/233/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Романько О.О.,

за участю секретаря Притули Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гуляйполе цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 22.10.2012 року в сумі 34721,03 грн. та судового збору в сумі 1378 грн..

10.06.2016 р. відкрито провадження по справі за вказаним позовом та призначено справу до судового розгляду. Справу призначено до розгляду на 27.06.2016 року.

16.06.2016 року до суду повернувся конверт з довідкою поштового органу, про те, що адресат, відповідач по справі ОСОБА_1, померла.

22.06.2016 року на запит суду надійшла відповідь адресно-довідкого підрозділу ГУДМС УДМС України в Запорізькій області про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, але в 2015 році знята з реєстрації у зв'язку зі смертю.

27.06.2016 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області зупинено провадження по справі до визначення правонаступника відповідача, що вибув із процесу у зв'язку зі смертю.

На запит суду від 27.06.2016 р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 повідомлено, що після смерті гр. ОСОБА_1 спадкова справа не заводилася.

14.07.2016 р. до суду надійшла відповідь № 217/01-16 від 11.07.2016 року державного нотаріуса Шостої Запорізької державної нотаріальної контори в порядку заміщення державного нотаріуса Гуляйпільського державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_4, в якій зазначено, що після смерті 13.07.2015 р. гр. ОСОБА_1 заведена спадкова справа № 34/2015 від 07.10.2015 року за претензією кредитора ПАТ "Ідея Банк", та зазначено, що спадкоємці померлої станом на 11.07.2016 р. до Гуляйпільської держнотконтори не зверталися.

15.07.2016 р. приватним нотаріусом ОСОБА_5 надано суду інформаційну довідку зі спадкового реєстру про наявність спадкової справи щодо майна ОСОБА_1, померлої 13.07.2015 року за № 58036797 від 07.10.2015 року за заявою кредитора ПАТ «Ідея Банк». Спадкоємці померлої станом на 11.07.2016 року до держнотконтори не зверталися.

02.08.2016 року КП «Імпульс» Пологівської районної ради надано суду довідку, в якій зазначено, що власником житлового будинку за адресою: м. Гуляйполе Запорізької області вул. Заводська, буд. 10 є ОСОБА_2, відповідно до свідоцтва про право власності б/н від 05.10.1987 року.

Відповідно до довідки Гуляйпільської міської ради Запорізької області № 1127/01-18 від 21.09.2016 року, встановити склад сімї ОСОБА_1 станом на 13.07.2015 року не має можливості. За адресою вул. Заводська, 10 м. Гуляйполе Запорізької області проживає ОСОБА_6.

За Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта № 63869604 від 20.07.2016 року відомості щодо майна ОСОБА_1, рнокпп НОМЕР_1, паспорт серії СА № 380332, відсутні (а.с.66-67).

Копії всіх вищезазначених документів були надіслані для відома позивачу.

03.10.2016 року до суду електронною поштою за вх. ЕП-583/16 надійшла уточнена позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 16 434,33 грн. та судового збору в розмірі 1378 грн.. В обґрунтування позову позивач послався на те, що спадкоємець ОСОБА_6 має відповідати за зобовязанням померлої ОСОБА_1, так як останній проживав разом з нею на момент відкриття спадщини.

Вказана уточнена позовна заява відповідно до ухвали суду від 06.10.2016 року була залишена без руху.

24.10.2016 року до суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів для можливості усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.

Щодо вказаного клопотання суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Суд не зобов'язаний бути активним часником збору доказів у справі, керуючись правилами ст. 11 ЦПК України, за якою суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Диспозитивність це нормативно-керівна засада цивільного процесуального права, яка закріплює вільне, на свій розсуд здійснення і розпорядження юридично заінтересованими особами матеріальними правами щодо предмета спору, процесуальними засобами захисту порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, що спрямовані на розвиток, зміну або припинення розгляду цивільної справи в суді в межах, дозволених законом і в установленому процесуальному порядку.

Принцип диспозитивності є основоположним в системі принципів цивільного процесуального права, включає в себе певну ідею, що становить його зміст. Зміст принципу диспозитивності полягає у наданні сторонам, іншим особам, які беруть участь у справі, можливості вільно здійснювати і розпоряджатись матеріальними правами щодо предмета спору та процесуальними засобами їх захисту.

З огляду на зазначене, та враховуючи, що на теперішній час, судом вже були зроблені відповідні запити щодо тих питань, які порушує позивач у своєму клопотанні, тому необхідності в його задоволенні суд не вбачає.

Окрім цього, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 37 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобовязанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, є обовязковими для нього так само, як вони були обовязкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до приписів ст.ст. 1218, 1268 1269 ЦК України усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті, переходять до його спадкоємців, які прийняли спадщину шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, а тими, які на момент відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем, якщо вони протягом зазначеного у ній строку не заявили про відмову від спадщини.

Частиною 1 ст. 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобовязані задовольнити вимоги кредитора в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобовязаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

В ході судового розгляду з метою виявлення та залучення до участі у справі правонаступників відповідача судом було направлено запити до відповідних державних органів про надання відомостей про осіб, які зверталися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті відповідача, та проживали з ним на момент її відкриття, про рухоме та нерухоме майно, яке зареєстроване на імя відповідача і перебувало у його власності.

Таким чином, беручи до уваги зібранні судом відомості, підтвердженні наявними в матеріалах справи доказами обставини щодо прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті відповідача, та враховуючи відсутність відомостей про належне відповідачу майно, яке було прийнято у спадщину, суд доходить висновку про відсутність спадкоємців, до яких згідно із вимогами ч. 1 ст. 1282 ЦПК України перейшов обовязок задовольнити вимоги позивача.

Окрім того, враховуючи, що розмір майнової відповідальність спадкоємців визначається вартістю успадкованого ними майна, а його відсутність може бути підставою для відмови у задоволенні позову, в результаті чого кредитор спадкодавця позбавлятиметься права на повторне звернення до суду з позовом до спадкоємців у разі виявлення в подальшому майна, яке було успадковане ними, суд на час розгляду даної справи не вбачає підстав для заміни сторін у відносинах, щодо яких виник спір.

Поряд з цим, враховуючи відсутність майна, яке може входити до складу спадщини, що відкрилася після смерті відповідача, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для залучення до участі у справі Лисичанської міської ради у звязку з відсутністю майна, яке може бути визнане відумерлою спадщиною в порядку, передбаченому ст. 1277 ЦК України.

За час розгляду справи у суді позивач надав уточнену позовну заяву, зі змісту якої встановити належного відповідача не виявилося можливим. Також, це не було усунуто шляхом виконання ухвали суду про залишення позову без руху.

За обставинами справи, 02 червня 2016 році кредитор предявив позов до померлої особи боржника ОСОБА_1, яка померла ще 13 липня 2015 року, тобто, до предявлення даного позову, що не було враховано при відкритті провадження у справі, оскільки був відсутній відповідний підтверджуючий документ про смерть особи.

Факт смерті особи боржника ОСОБА_1 було достовірно зясовано в ході розгляду справи. Свідоцтво про смерть відповідача було видане за заявою ОСОБА_7, яка проживає за адресою: пл.. ПетровськогоАДРЕСА_1, при цьому відсутня інформація про те, ким заявник доводилася померлій (а.с.55).

ОСОБА_1 була стороною договору кредиту, борг по якому позивач просить суд стягнути.

У звязку зі смертю боржника такі правовідносини допускають правонаступництво та відповідно кредитор має право на предявлення вимог по договору кредиту до правонаступників боржника.

Однак необхідно розрізняти правонаступництво у матеріальних відносинах та процесуальне правонаступництво.

За змістом ст. 37 ЦПК України процесуальне правонаступництво у цивільній справі допускається у разі, якщо позов предявлено до сторони фізичної особи за її життя, і уже після предявлення позову фізична особа померла, при цьому правовідносини допускають правонаступництво.

Спадкоємці померлого боржника на момент відкриття провадження у справі не є процесуальними правонаступниками у цій справі, а в разі наявності правонаступництва у матеріальних правовідносинах має вирішуватися за позовом, заявленим безпосередньо до спадкоємців боржника.

У разі, якщо фізична особа відповідач у справі помер до предявлення позову, а права і обовязки померлого переходять до його спадкоємців, кредитор має право предявити позов безпосередньо до спадкоємців такої особи.

Разом з тим, даний позов предявлено до померлої ОСОБА_1, та крім того, під час розгляду справи в суді не виявилося за можливе встановити, що ОСОБА_2 (Свиридович) є правонаступником померлої у матеріальних правовідносинах.

Зазначене відповідає правовій позиції Вищого спеціалізованого суду України визначеній в ухвалі від 09 грудня 2015 року у справі № 6-8462ск15 про те, що процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку ст. 37 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася.

Спадкоємці померлого на момент відкриття провадження у справі боржника не є процесуальними правонаступниками у цій справі, а наявність правонаступництва у матеріальних правовідносинах має вирішуватися за позовом, заявленим безпосередньо до спадкоємців боржника.

Зважаючи на вище наведене, суд вбачає підстави для закриття провадження у даній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України у звязку зі смертю відповідача через відсутність в нього правонаступників у зобовязанні за вищевказаним кредитним договором та спадкового майна, яке було прийняте у спадщину чи може бути визнане відумерлою спадщиною.

На підставі наведеного керуючись п.6 ч.1 ст.205, 209-210 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.

Розяснити позивачу, що згідно з вимогами ч. ч. 2, 3 ст. 1274 ЦПК України у разі виявлення ним спадкоємців, які успадкували спадщину, що відкрилася після смерті відповідача, та успадкованого ними майна, він має право протягом шести місяців від дня, коли дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо про відкриття спадщини не було відомо та не могло бути відомо, позивач має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців відповідача, які приймуть спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Розяснити позивачу, що у разі віднайдення спадкового майна, яке належало відповідачу, і буде визнане відумерлою спадщиною, він має право звернутися в порядку ч. 4 ст. 1277 ЦК України з відповідним позовом до територіальної громади, у власність якої перейде відумерла спадщина, що відкрилася після смерті відповідача.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_8