Рішення № 62203718, 17.10.2016, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3051/16-ц

2/214/2117/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 жовтня 2016 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Прасолова В.М.

при секретарі Горбуновій Л.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, про виселення, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, уточнивши який просить : виселити неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з квартири, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подбєльського, 6/112.

В обґрунтування позову навів наступне. Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_6 25.07.2008 р. уклали кредитний договір № КRR0GA0000000126 (надалі - кредитний договір). Відповідно до п. 1.1. кредитного договору банк зобов'язався надати останній кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 49546,98 [Долар США] строком до 25.07.2013 р., а ОСОБА_6 зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_6 25.07.2008 р. уклали договір іпотеки № КRR0GA0000000126 (надалі - договір іпотеки). Згідно з п. 33.3 договору іпотеки ОСОБА_6 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок (квартира), загальною площею 60.00 кв.м., житловою площею 43,40 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить ОСОБА_6 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Свої зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_6 кредит в розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Згідно зі статями 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору Таким чином, у порушення зазначених норм закону та умов договору, відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав.

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та 08.04.2013 року суд виніс рішення звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартира загальною площею 60,00 кв.м., житловою площею 43,40 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50.

Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Вище вказані обставини підтверджуються письмовим повідомленням.

Таким чином. ОСОБА_6 та усі інші мешканці підлягають виселенню з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Також, договором іпотеки, укладеним між відповідачем та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, просить розглянути справу за його відсутності, на заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки в судове засідання заяв не надавала, від якої не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності, у зв'язку з чим, на підставі ст. 224 ЦПК України, за згодою представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи.

Представник третьої особи служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради у судовому засіданні пояснила, що оскільки є рішення суду про виселення батьків неповнолітнього, то при вирішення даної справи покладається на думку суду.

Третя особа ОСОБА_6 у судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: кредитний договір (а.с.7-9), графік погашення (а.с.10), анкета - заява (а.с.11), договір іпотеки (а.с.12-14), рішення суду (а.с.15-16), повідомлення (а.с.17), реєстр (а.с.18-19), довідка (а.с.20), довідка (а.с.22), банківська ліцензія (а.с.24), свідоцтво (а.с.24зворот), Статут (а.с.25).

Суд, оцінюючи відповідно до ст. 212 ЦПК України, всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні встановлені наступні факти та обставини.

Згідно рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08.04.2013 року, яке 25.06.2013 року набрало законної сили, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № КRR0GA0000000126 від 25.07.2008 року, було звернуто стягнення на квартиру, належну ОСОБА_6, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом її продажу.

Згідно довідки КП «ЖЕО-35» від 16.01.2016 року, у спірній квартирі зареєстровані: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Згідно рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 02.10.2014 року, яке набрало законної сили 10.11.2014 року, з спірної квартири виселені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4.

30.03.2016 року на адресу ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, направлено повідомлення про добровільне звільнення нерухомого майна - квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Вказані факти й обставини встановлені судом на підставі пояснень представника позивача та письмових доказів: рішення суду (а.с.15-16), повідомлення (а.с.17), реєстру (а.с.18-19), довідки (а.с.20).

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами ЦК України, ЖК України, Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

У відповідності до ч. 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотеко держателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

У відповідності до ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічні норми містяться у ст. 109 ЖК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, про виселення.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають повному задоволенню, а тому суд вважає, що позивач обґрунтовано, у відповідності до ст. ст. 15, 16 ЦК України звернувся за захистом своїх прав до суду.

На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 590 ЦК України, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 8, 10, 11, 88, 208, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, - задовольнити.

Виселити неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з квартири, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подбєльського, 6/112.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов