Ухвала суду № 62194482, 19.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року м. Київ К/800/12398/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Єрьоміна А.В., Кравцова О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у Волинській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Управління державного архітектурного-будівельного контролю у Волинській області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 6 жовтня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 82 від 27 липня 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що при купівлі квартири АДРЕСА_1 не помітив того, що біля будинку колись було залито фундамент, оскільки ця ділянка була захаращена кущами. Розчистивши прибудинкову територію виявив, що на ній попередній власник залив фундамент. Позивач категорично заперечує свою причетність до будівельних робіт і стверджує, що не має наміру продовжувати розпочате колись будівництво. При прийнятті оскарженої постанови відповідач не врахував його пояснень, у зв'язку з чим прийняв неправомірне рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.

Луцький міськрайонний суд Волинської області постановою від 6 жовтня 2015 року позовні вимоги задовольнив.

Скасував постанову № 82 від 27 липня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 96 частиною сьомою КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 квітня 2016 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.

У касаційній скарзі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі - Управління ДАБІ), посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_1 у своїх запереченнях зазначає про необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 9 липня 2015 року головний державний інспектор інспекційного відділу у м. Луцьку провів позапланову перевірку щодо реконструкції АДРЕСА_1, за наслідками якої виявив, що за вказаною адресою здійснюється реконструкція квартири № 2 без декларації про початок виконання будівельних робіт.

За наслідками перевірки складено протокол про адміністративні правопорушення від 20 липня 2015 року, у якому посадова особа, що проводила перевірку, зазначив про те, що об'єкт будівництва належить до ІІ категорії складності і здійснення будівельних робіт без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт свідчить про порушення ОСОБА_1 (забудовником) вимог статей 34, 36, 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт».

Своєю чергою присутній під час перевірки ОСОБА_1 зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що при купівлі квартири фундаменту не було видно, у технічному паспорті його також не відображено. Пояснив, що фундамент він побачив після того, як розчистив кущі біля будинку, але не має наміру продовжувати будівництво.

На підставі протоколу відповідач виніс постанову від 20 липня 2015 року № 82 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 96 КУпАП («Порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва») та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскарженої постанови відповідач не надав належної оцінки поясненням позивача, які він зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, звернув увагу також і на те, що при прийнятті оскарженої постанови відповідач не врахував того, що будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1, а відповідно й земельна ділянка, що закріплена за цим будинковолодінням, належать на праві спільної часткової власності позивачу та ще одній особі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій обґрунтованими і такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права з огляду на таке.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з частиною першою статті 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

За змістом частини сьомої статті 96 КУпАП виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів ІІ категорії складності, тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановили суди попередніх інстанцій підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності було те, що на земельній ділянці, прилеглій до будинку АДРЕСА_1, споруджено фундамент. Розмірів споруди, як і відомостей щодо стану її готовності (на цій стадії будівництва) та/або придатності для подальшого будівництва в протоколі немає. Проте посадова особа, яка проводила перевірку, а згодом і керівник Управління ДАБІ констатували, що за вказаною адресою здійснюється реконструкція квартири № 2 і такий об'єкт будівництва належить до ІІ категорії складності.

Позивач під час перевірки ствердив, що не має жодного відношення до будівництва фундаменту, оскільки цей фундамент було споруджено до того, як він придбав квартиру за вказаною вище адресою. Однак повідомленим позивачем обставин відповідач не надав жодної оцінки.

Разом з тим, як з'ясував суд апеляційної інстанції, земельна ділянка площею 0,10 га, яка призначена для обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, належить не лише позивачу, а й ще одній особі - співвласнику будинковолодіння за цією ж адресою, на праві спільної часткової власності. Порядок користування цією земельною ділянкою встановлено рішенням Луцького міськрайонного суду від 18 серпня 2015 року.

За встановлених у цій справі обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач не довів належними і допустимими доказами того, що правопорушення, яке описано в протоколі № 82 від 20 липня 2015 року, вчинив саме ОСОБА_1

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління державного архітектурного-будівельного контролю - залишити без задоволення.

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 6 жовтня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року у цій справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді А.В. Єрьомін

О.В. Кравцов