Ухвала суду № 62194361, 20.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/9746/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Загороднього А.Ф., Заїки М.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про визнання незаконними дій та скасування постанови,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року,

встановив:

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 20.07.2015 р. ВП № 37206558.

Постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 04 листопада 2015 року позов задоволено частково: визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Шелегей Т.В. від 20.07.2015 р. про стягнення з ОСОБА_4 витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 400 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, із посиланням на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що на примусовому виконанні Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження № 37206558, відкрите на виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 грудня 2012 року у цивільній справі про зобов'язання ОСОБА_4 демонтувати за його власний рахунок металеву огорожу, що знаходиться на земельній ділянці по вул. Севастопольській, 234/1 у місті Миколаєві, розміщеної на землях територіальної громади міста площею 300,44 кв.м.

Постановою державного виконавця від 20.07.2015 р. Ленінського ВДВС Миколаївського міського управління юстиції Шелегей Т.В. винесено постанову про стягнення з ОСОБА_4 витрат на проведення виконавчих дій в сумі 400,00 грн.

Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що даний спір належить до юрисдикції адміністративних судів. Однак з таким висновком погодитись не можна, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Відповідно до частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За правилами статті 383 і частини другої статті 384 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Розгляд скарги здійснюється в порядку, встановленому статтею 386 ЦПК України.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень у цивільних справах.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Враховуючи, що позивач є боржником у виконавчому провадженні № 37206558, ним оскаржується постанова державного виконавця при виконанні судового рішення, ухваленого відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України, то даний спір не відноситься до адміністративної юрисдикції.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 228 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій помилково прийняли до свого провадження і розглянули справу, яка відноситься до юрисдикції цивільного суду, а тому ухвалені ними рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду міста Миколаєва від 04 листопада 2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Загородній А.Ф. Заїка М.М.