Ухвала суду № 62194047, 25.10.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року справа №805/2408/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

при секретареві судового засідання Томах О.О.,

з участю представника позивача Кузнєцової Т.О.,

представника відповідача Ламєкіна С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року у справі №805/2408/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» (далі - ТОВ «Донснабтехсервис» звернувся до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Слов'янська ОДПІ), в якому просив визнати неправомірним і скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №0001261530 від 19.07.2016 (а. с. 4 - 5).

Постановою Донецього окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року зазначений позов ТОВ «Донснабтехсервис» задоволений в повному обсязі, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.07.2016 №0001261530 на загальну суму 50000 грн. (а. с. 55 - 57).

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позов в повному обсязі через порушення норм матеріального та процесуального права (а. с. 59 - 60).

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи їх неспроможними та просив відмовити в задоволенні скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ТОВ «Донснабтехсервис» (код ЄДРПОУ 35718234) зареєстрований в якості юридичної особи, є платником податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку у відповідача (а.с. 31-36).

11.07.2016 року ТОВ «Донснабтехсервис» за допомогою засобів електронного зв'язку до Слов'янської ОДПІ подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість ( далі - ПДВ)у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5), якими уточнено показники податкових декларацій з ПДВ за травень 2016 року, а саме, виправлено показники додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (а. с. 14 - 15, 18).

Зазначені уточнюючі розрахунки прийняті Слов'янською ОДПІ в порядку п.п.49.9.1 п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України, про що платнику податків надіслано квитанції за номерами 1, 2 від 11.07.2016 року (а. с. 16-17).

Слов'янською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2016 року, за результатами якої складено акт № 108/0200/35718234 від 11.07.2016 року (а. с. 6 - 7).

Перевіркою встановлено порушення пункту 192.1 статті 192 розділу V Податкового кодексу України, пункту 3 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом. За висновками акту перевірки встановлено заниження позивачем суми податкового зобов'язання, заявленого в податковій декларації з ПДВ за травень 2016 від 16.06.2016 №9099900978.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.07.2016 №0001261530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 40000 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 10000 грн. (а. с. 23).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є наявність (відсутність) правових підстав для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 19.07.2016 №0001261530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 50000 грн., з яких: за податковими зобов'язаннями - 40000 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 10000 грн. Платник податків стверджує, що згідно норм Податкового кодексу України своєчасно скористався правом надання уточнюючих розрахунків до податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно заявлених помилок за травень 2016, які податковим органом були прийняті. Відповідач стверджує, що на час отримання зазначених уточнюючих розрахунків провів камеральну перевірку платника податків і самостійно виявив помилку, допущену позивачем при поданні податкової декларації з ПДВ за травень 2016 року, внаслідок чого позивач позбавлений права на подання уточнюючого розрахунку, і як наслідок податковим органом правомірно винесене спірне податкове-повідомлення рішення.

Згідно з п. 192.1 статті 192 Податкового кодексу України ( далі ПК України) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних таким платником податку.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

За приписами пп. 192.1.1 п. 192.1 ст.192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до п.192.3 ст.192 ПК України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст.198 ПК України).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст.198 ПК України).

За приписами пункту 198.6. статті 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Отже, наведені норми податкового законодавства, в редакції чинній на час виникнення правовідносин, свідчать про обов'язок платника податку здійснювати коригування, задекларованих раніше сум податкового кредиту та зобов'язання з податку на додану вартість, як в разі зменшення таких показників так і випадку їх зменшення, що виникли в силу змін істотних умов договірних зобов'язань, що стосуються вартісних показників.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що саме на підставі наведених норм позивач скористався наданим правом і здійснив коригування показника зобов'язань з ПДВ.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (п. 201.10 ст.201 ПК України).

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом ( пп. 201.14 ст. 201 ПК України).

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (пп. 201.15 ст. 201 ПК України).

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною ( п.46.1 ст.46 ПК України).

Згідно норм п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно з п.50.2 ст.50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (п. 50.3 ст. 50 ПК України).

Відповідно до пунктів 1-3 розділі IV «Внесення змін до податкової звітності» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Відповідно до пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

З аналізу наведених норм встановлено, що законодавцем надано право платнику податків з урахуванням строку 1095 днів та обмежень, визначених пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України, вносити зміни, уточнення та виправляти помилково занесені показники податкової звітності з податку на додану вартість, без конкретизації типів таких помилок (тобто арифметичного або методологічного характеру, механічних описок, тощо).

Отже, при виявленні помилки, незалежно від того хто її виявить, при обчисленні суми податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету, така сума буде однаковою. Різними буде розмір штрафних (фінансових) санкцій, у разі, якщо платник податку не направить уточнюючий розрахунок в межах, визначених ПК України.

За приписами пп.54.3.2 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Колегією суддів встановлено, що позивач самостійно виявив помилку щодо безпідставного збільшення ПДВ, яка підлягала сплаті за підсумками поточного звітного (податкового) періоду за травень 2016 року та самостійно виправив її у визначений законом спосіб у межах та строки.

Твердження податкового органу про те, що ним виявлено помилку раніше, ніж отримано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) документально не підтверджено. Акт про результати камеральної перевірки від 11.07.2016 року, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення не є належним доказом виявлення помилки раніше позивача. Інших доказів, які б підтвердили факт правомірності дій податкового органу, відповідачем не надано.

Представник відповідача в суді апеляційної інстанції не зміг надати пояснень чому податковий орган, отримавши уточнюючі розрахунки платника податків в дату складання акту камеральної перевірки, не повідомив платника податків засобами електронного зв'язку про проведення перевірки та її результатів.

Твердження податкового органу про те, що поштове відділення зв'язку не працювало 11.07.2016 року колегія суддів не приймає з огляду на відсутність доказів цього твердження.

За приписами п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На підставі встановлених обставин у справі та аналізу наведених вище норм ПК України колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не порушений строк подачі уточнюючих розрахунків до поданої ним раніше податкової декларації за травень 2016 року, відповідач у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірність винесення спірного податного повідомлення-рішення, в зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення №0001261530 від 19.07.2016 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, внаслідок чого апеляційна скарга не підлягає задоволенню, підстави для скасування постанови суду відсутні.

Ухвалу в повному обсязі складено 25 жовтня 2016 року.

Керуючись ст.72 ч.1, ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року у справі №805/2408/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв