Ухвала суду № 62184673, 24.10.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/15252/16-ц

Провадження № 2/638/5001/16

24.10.2016 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Шептуха В.М.

з участю судового розпорядника Зміївської О.Ю.

з участю представника позивача - ОСОБА_2

з участю представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та розподіл майна,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та розподіл майна.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.09.2016 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та розподіл майна відкрито.

Перед початком розгляду справи по суті від відповідача ОСОБА_5 надійшла заява про відвід головуючого судді на підставі того, що у неї виникає сумнів в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду справи, оскільки ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.09.2016 року було вжито заходи забезпечення позову. Вважає, що дане рішення про забезпечення позову є незаконним та необґрунтованим, арешт, накладений на майно, яке не стосується предмету спору, а лише порушує права теперішнього власника лоту облігацій на володіння та розпорядження своїм майном. Таким чином, на її думку, суддя підлягає відводу.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 підтримала подану заяву, просила суд її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 заперечував проти задоволення заяви у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю, просив суд відмовити у її задоволенні.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про відвід головуючого у справі.

Як регламентує стаття 20 ЦПК України,суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; 2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді; 5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

В силу частин 1, 3 статті 23 ЦПК України, за наявності підстав, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявлятивідвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Суддя під час здійснення судочинства зобов'язаний бути неупередженим та незалежним, керуватися під час прийняття рішення лише вимогами закону та фактами, які ним встановлені.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», якою визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше бути об'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» вказано, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Під час розгляду справи суд має бути безстороннім і незалежним, не повинен виявляти будь-якої упередженості та особистих переконань, чітко дотримуватися вимог закону. Але у зв'язку із вказаними обставинами, сторони по справі можуть поставити під сумнів законність дій судді і неупередженість суду.

Таким чином, суд вважає, що підстав для задоволення заяви про відвід головуючого по справі немає, оскільки відповідачем не доведено обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Окрім того, суд вважає за необхідне роз'яснити представнику відповідача, що нормами цивільного процесуального кодексу, а саме статтею 293, встановлено, що ухвалу суду першої інстанції щодо забезпечення позову може бути оскаржено в апеляційному порядку, та вирішувати, чи було повно з'ясовано обставини, що мали значення для справи, чи було доведено обставини, що мали значення для справи, чи відповідали висновки суду обставинам справи, чи було порушено норми матеріального чи процесуального права відноситься до повноважень суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 24, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про відвід головуючого судді Хайкіна В. М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та розподіл майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: