Ухвала суду № 62181932, 30.09.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/6201/2016

Справа № 428/10487/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Луганський В.І., при секретарі Голуб Т.М., за участю заступника начальника відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_1, слідчого СВ УСБУ в Луганській області ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ УСБУ в Луганській області ОСОБА_2, погоджене заступником начальника відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 22016130000000217 від 24.09.2016 року, стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, не має судимості, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання, у ході досудового розслідування встановлено, що у вересні 2016 року в громадянина ОСОБА_3, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_7, що межує з територіє Російської Федерації, та який обізнаний, що відповідно до законодавства України, зокрема, ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку, залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також відповідно ст. 195 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, вирішив незаконно поза пунктом митного та прикордонного контролю через державний кордон України перемістити на територію Російської Федерації товар у вигляді великої рогатої худоби.

З метою реалізації свого протиправного наміру 23.09.2016 близько 15 години ОСОБА_3 прибув в с. Городище Біловодського району Луганської області на територію відділення інспекторів прикордонної служби «Городище» ВПС «Біловодськ» Луганського прикордонного загону по вул. Аграрна, 36, та попросив викликати для розмови з ним начальна підрозділу.

У подальшому в ході спілкування із начальником 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Біловодськ» Луганського прикордонного загону ОСОБА_6, який відповідно до наказу начальника Луганського прикордонного загону №417 ос від 30.08.2016, Положення про ВПС «Біловодськ» Луганського прикордонного загону, затвердженого наказом начальника №84 від 11.08.2015, та посадової інструкції начальника відділення інспекторів прикордонної служби ВПС «Біловодськ», є керівником структурного підрозділу призначеного для безпосереднього виконання завдань з охорони державного кордону та відповідає за охорону державного кордону на визначеній ділянці, тобто займає відповідальне становище, запропонував останньому неправомірну вигоду у вигляді грошової винагороди за сприяння у безперешкодному незаконному переміщенні декількох десятків голів ВРХ через державний кордон України на територію Російської Федерації поза пунктом пропуску.

При цьому, з метою реалізації свого протиправного наміру та переконання ОСОБА_6, ОСОБА_3, усвідомлюючи, що останній замає керівну посаду, пообіцяв йому неправомірну вигоду в розмірі 500 гривень за одну особину ВРХ, яку за його сприяння поза пунктом пропуску буде переміщено на територію Російської Федерації.

Надалі, 28.09.2016 близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_3, доставивши пішим ходом на ділянку місцевості поблизу с. Дуркульське Станично-Луганського району Луганської області 110 голів молодняка ВРХ, на ґрунтовій дорозі сполученням с. Олександрівка Станично-Луганського району та с. Городище Біловодського району Луганської області, вздовж якої проходить ділянка державного кордону України з Російською Федерацією, підконтрольна ВПС «Біловодськ» Луганського прикордонного загону, передав начальнику 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Біловодськ» Луганського прикордонного загону ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів готівкою в розмірі 1 900 доларів США, за сприяння в безперешкодному переміщенні вищевказаних тварин у вказаному місці через державний кордон України на територію Російської Федерації.

24.09.2016 слідчим відділом УСБУ в Луганській області зареєстровано кримінальне провадження №2201613000000217 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.

28.09.2016 о 14 годині 40 хвилин, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, слідчим відділом УСБ України в Луганській області затримано ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8

29.09.2016 ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Підозра ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину обґрунтовується матеріалами кримінального провадження, а саме:

- заявою ОСОБА_6 від 23.09.2016, у якій він повідомляє про пропозицію та обіцянку з боку ОСОБА_3 щодо надання йому неправомірної вигоди за сприяння з використанням свого службового становища у незаконному переміщенні ВРХ на територію Російської Федерації поза пунктом пропуску через державний кордон України;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_6 від 26.09.2016 та 28.09.2016, який дав показання про те, що ОСОБА_3 обіцяв та потім передав йому грошову винагороду за сприяння з використанням свого службового становища у незаконному переміщенні ВРХ на територію Російської Федерації поза пунктом пропуску через державний кордон України;

- протоколами допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які дали показання про те, що за вказівкою ОСОБА_3 28.09.2016 поблизу с. Деркульське вони повинні були перегнати стадо корів на територію Російської Федерації. При цьому, як пояснив їм ОСОБА_3, із співробітниками прикордонної служби про це є домовленість.

- протоколом огляду місця події від 28.09.2016, згідно з яким 28.09.2016 поблизу с. Деркульське Станичного-Луганського району Луганської області у службовому автомобілі ОСОБА_6 було виявлено 1900 доларів США, які йому передав, присутній на місці огляду ОСОБА_3, за сприяння у незаконному переміщенні ВРХ на територію Російської Федерації поза пунктом пропуску через державний кордон України. Поряд із вказаними особами знаходилося стадо ВРХ в кількості 110 особин, які переганялись ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в бік території Російської Федерації;

- речовими доказами - грошовими коштами в сумі 1900 доларів США, що були вилучені 28.09.2016 в ході огляду місця події в службовому автомобілі ОСОБА_6 та, які йому передав ОСОБА_3 за сприяння у незаконному переміщенні ВРХ на територію Російської Федерації поза пунктом пропуску через державний кордон України;

- речовим доказом компакт-диск типу «CD-R», марки «Nanotex», №07041814, який добровільно надав ОСОБА_6, та, на якому міститься, зроблений ним, аудіозапис його розмови із ОСОБА_3, в ході якої останній пропонує та обіцяє йому грошову винагороду за сприяння у незаконному переміщенні ВРХ на територію Російської Федерації поза пунктом пропуску через державний кордон України;

- витягом з наказу начальника Луганського прикордонного загону №417-ос від 30.08.2016, згідно з яким ОСОБА_6 з 15.08.2016 призначено на посаду начальника відділу 1 відділення інспекторів прикордонної служби ВПС «Біловодськ» Луганського прикордонного загону;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також продовжити вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється.

У ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 народився та зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_9, яке відповідно до Розпорядження КМ України № 1275-р від 02.12.2015 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» знаходиться в районі проведення антитерористичної операції та відповідно до Розпорядження КМ України № 1085-р від 07.11.2014 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» є населеним пунктом, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та є тимчасово окупованою територією.

Зважаючи на це, обєктивно існує ризик, що ОСОБА_3 з метою уникнення відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території Луганської області, де він раніше проживав. Тим самим встановлено ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, на даний час не встановлено походження 110 тварин ВРХ, які ОСОБА_3 намагався незаконно перемістити на територію Російської Федерації поза пунктом пропуску через державний кордон України.

Таким чином, є обєктивний ризик, що ОСОБА_3 з метою перешкоджання встановлення всіх обставин вчинення злочину може знищити, сховати або спотворити документи, що мають суттєве значення для кримінального провадження, в тому числі стосуються походження та власників ВРХ. Тим самим встановлено ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також встановлено, що свідки кримінального правопорушення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживають у сусідніх із ОСОБА_3 населених пунктах, ніде не працюють, а тому останній шляхом залякування чи підкупу може незаконно на них впливати з метою зміни їх показань. Тим самими встановлено ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Поряд з цим встановлено, що ОСОБА_3, зважаючи на те, що ВРХ, яку він намагався незаконно перемістити на територію Російської Федерації залишилась на території України, існує ризик того, що він з мето збагачення може продовжити (повторити) кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Тим самим встановлено ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, розмір застави щодо якого відповідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, сам він безробітний, неодружений, не має постійного місця проживання на не окупованій території Луганської області та не підтримує міцних соціальних звязків за місцем свого теперішнього проживання.

Ураховуючи викладене, беручи до уваги майновий та сімейний стан підозрюваної, з метою забезпечення виконання покладених на ОСОБА_3 процесуальних обовязків підозрюваного та запобігання зазначеним вище ризикам вбачається, що жоден з більш мяких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, окрім тримання під вартою не може запобігти вказаним ризикам.

Таким чином, беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, з метою запобігання можливим спробам вчиняти інші правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, переховуватися від органу досудового розслідування і суду та перешкоджати кримінальному провадженню, враховуючи його сімейне становище, вік, стан здоровя, та відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, у клопотанні ставиться питання про обрання вказаного запобіжного заходу.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення слідчого та доводи прокурора, який підтримав клопотання та навів підстави для обрання запобіжного заходу посилаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків передбачених ч.1. ст. 177 КПК України; підозрюваного ОСОБА_3 який, по суті підозри пояснив, що він визнає вину і просить не позбавляти його волі, він переховуватись від слідства не збирається має місце постійного проживання, займається вирощуванням худоби та утримує неповнолітнього сина, обіцяє не тиснути на свідків та не перешкоджати розслідуванню справи; захисника ОСОБА_4 який підтримав пояснення свого підзахисного, крім того вважає, що ризики вказані в клопотанні прокурором не доведені, надав до суду матеріал який підтверджує наявність дитини, батьків, тому просив не обирати запобіжний захід тримання під вартою і визначитись з таким, що не пов'язаний з позбавленням волі, вважає достатнім домашнього арешту або мінімальної суми застави; дослідивши матеріали надані з клопотанням вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд вважає, що має місце, на даний час розгляду справи, наявність обґрунтованої підозри, що підозрюваний ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 369 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, слідчий суддя вважає достатньо обґрунтованим обрання запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, так як тяжкість покарання враховується при обранні запобіжного заходу, але не є безперечною підставою для його обрання, повинні бути враховані також інші обставини, вік, стан здоровя, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце мешкання, та матеріали які характеризують особу підозрюваного.

На переконання слідчого судді, прокурором при розгляді вказаного клопотання у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених ч.1. ст. 177 КПК України, а саме про те, що підозрюваний ОСОБА_3, залишаючись на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, не дивлячись на те, що він має неповнолітнього сина, має постійне місце мешкання, є вірогідність того, що він може перешкодити кримінальному провадженню.

Враховуючи наявність кримінального провадження та доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, наявність ризиків, враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, сімейний стан,стан здоровя, а суду не надано відповідного висновку, що він не може триматись в умовах слідчого ізолятора, суд вважає, що до підозрюваного, є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у звязку з цим, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду підозрюваного є необхідність застосування вказаного запобіжного заходу.

Суд, також зобовязаний застосувати ч.3. ст. 183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, так як судом не встановлено випадків передбачених ч.4. вказаної статті. В звязку з чим сума застави повинна бути достатньою для належного виконання покладених на нього обовязків судом і може складати не менш ніж двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, враховуючи обставини справи, так як сума наданої ним неправомірної вигоди відповідно до клопотання є більш ніж 50 000 гривень, підозрюваний має сімю, характеризується позитивно. Враховуючи його майновий стан, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та забезпечення виконання встановлених ризиків достатньою сумою можливо вважати 70 000 гривень.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобіганню спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, ст. 29 Конституції України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з моменту затримання 14 год. 40. хв. 28.09.2016 року до 14 год. 40 хв. 26.11.2016 року.

Ухвала діє до 26.11.2016 року і підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_3 заставу в розмірі 70 000, 00 (сімдесят тисяч) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, одержувач ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця увязнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з під варти у звязку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обовязки:

- не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками визначеними слідчим.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Вказані обовязки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_3 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному розяснюється положення п.п.8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у пятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області.

Слідчий суддя В. І. Луганський