Рішення № 62181609, 21.10.2016, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/290/16

Справа № 470/659/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2016 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого: судді Орлової С.Ф.,

при секретарі Михалюк С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача у якому зазначив, що 27.11.2012 року було укладено кредитний договір № б/н за яким відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 5000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. За умовами договору відповідач зобовязалась погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, сплачувати комісію, пеню та штрафи на умовах, передбачених Договором. Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязань за кредитним договором, станом на 31.08.2016 року у неї утворилась заборгованість в сумі 29269 грн. 86 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача та сплачений судовий збір в сумі 1378 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 (за довіреністю) в судове засідання не зявився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. (а.с.40).

Відповідачка в судове засідання подала заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти позовних вимог.

Оскільки позивач та відповідач надали заяву про розгляд справи за їх відсутності відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 27 листопада 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанку» за умовами якого відповідачу було видано платіжну картку із встановленим кредитним лімітом у розмірі 5000 грн., зі сплатою 30.00 % річних.

Договір складається із заяви відповідача разом з памяткою клієнта, Умов і Правил надання банківських послуг, тарифів банку, про ознайомлення з якими свідчить підпис відповідача (а.с.6 - на звороті).

За Умовами та Правилами надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256 та довідкою про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна» якими передбачено порядок нарахування та зобовязання відповідача по сплаті відсотків, порядок погашення боргових зобовязань, комісій, штрафу у розмірі 500 грн. та 5% від суми позову, в разі порушення строків платежів по зобовязанням відповідач зобовязався сплачувати кредит та інші боргові зобовязання передбачені кредитним договором (а.с.7-32).

За довідкою Березнегуватського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 30.09.2016 року № 1227/03.04/4.3 відповідачка під час реєстрації шлюбу 11.03.2014 року змінила прізвище на «Дмитренко» ( а.с.45).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

За статтею 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. У разі порушення зобовязання наступають наслідки, визначені ст.611 ЦК України та умовами договору. Зокрема кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.

Статтями 526,612,625 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завданні простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконала, у звязку з чим, станом на 31.08.2016 року у неї утворилась заборгованість в сумі 29269 грн. 86 коп., з яких: 3148 грн. 53 коп. - заборгованість за кредитом; 21301 грн. 34 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2950 грн. заборгованість за пенею та комісією та штрафи - 500 грн. штраф (фіксована частина); 1369 грн. 99 коп. штраф (процентна складова) (а.с.4-5).

Частиною третьою ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення. З довідки про склад сімї відповідачки убачається, що на її утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, а джерелом доходів є отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченій сімї з 01.07.2016 року по 31.12.2016 року та допомога при народженні дитини (а.с.51) На думку суду зазначені обставини мають значення та є істотними в розумінні ч.3 ст.551 ЦК України, а тому розмір неустойки слід зменшити до 1000 грн.

Щодо вимог банку про стягнення штрафу, суд доходить висновку що оскільки нарахування його процентної складової в сумі 1369 грн. 99 коп. (у розмірі 5% від суми заборгованості) не відповідає змісту ч.2 ст.549 ЦК України та сутності застосування штрафу, як способу забезпечення виконання зобов'язання у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд покладає на відповідача обовязок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215,224 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість на 31 серпня 2016 року за кредитним договором від 27.11.2012 року в розмірі 25949 (двадцять пять тисяч девятсот сорок девять) грн. 87 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 3148 грн. 53 коп., заборгованість по процентам 21301 грн. 34 коп.; заборгованість за пенею і комісією 1000 грн. штраф 500 грн. (фіксована частина); на поточний рахунок 29092829003111 в ПАТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн. - на поточний рахунок 29092829003111 в ПАТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С. Ф. Орлова