Ухвала суду № 62181128, 20.07.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/4807/2016

Справа № 428/7464/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Луганський В.І., при секретарі Волковій О.М., розглянувши в приміщенні Сєвєродонецького міського суду у відкритому судовому засіданні клопотання директора ТОВ «МДМ КОД» ОСОБА_1 про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2016 р. до суду надійшло клопотання власника майна директора ТОВ «МДМ КОД» ОСОБА_1Ю, про скасування арешту майна накладеного у справі № 428\3407\16-к 21.03.2016 року, ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області у кримінальному провадженні № 32016130000000006 від 29.02.2016 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1. ст. 212 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що вказана ухвала була без належного мотивування постановлена за відсутності власника майна. Арешт було накладено в межах кримінального провадження по обставинам того, що ТОВ «МДМ КОД» входить до схеми ланцюга підприємств які здійснюють ухилення від сплати податків. Однак обставини зазначені в клопотанні не мають жодного відношення до ТОВ «МДМ КОД» та не відповідають дійсності. Підприємство ТОВ «Діброва» проводило реалізацію продукцію ніби то з порушенням встановлених правил оподаткування, але ТОВ «МДМ КОД» не має відношення до схеми підприємств які ухиляються від оподаткування, воно легально в рамках закону здійснює свої повноваження, сплачує податки. Жоден з посадових осіб ТОВ «МДМ КОД» не запрошувався до відділу поліції, не надавав ніяких пояснень. Підприємство виконує свої зобовязання належним чином, в тому числі і з сплати податків.

В клопотанні власник майна ТОВ «МДМ КОД» просить: скасувати арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «МДМ КОД» (код 36859975) № 26055060688461, № 26007060719816 валюта-українська гривня, № 26006053707665 валюта-російський рубль, № 26008053716052 валюта-долар США, № 26000053714557 валюта-євро відкритих у відділенні ПАТ КБ «Приватбанк», код 14360570, МФО 305299, за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, та посилається на те, що ухвалою слідчого судді грубо порушені вимоги КПК України щодо застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. ТОВ «МДМ КОД» не є підозрюваним, обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а тому передбачені ч.1. ст. 170 КПК України підстави для арешту майна відсутні.

Судом безпідставно зазначено в ухвалі, що банківські рахунки та грошові кошти можуть бути предметом кримінального правопорушення, повязаним з їх незаконним обігом, оскільки ні ухвала ні клопотання не містять доказів того, що банківський рахунок та грошові кошти, на які накладено арешт, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засіб чи знаряддя вчиненого кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення; фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення; набуті у результаті кримінального правопорушення, є доходами від нього чи на них було спрямовано кримінальне правопорушення, накладений арешт блокує підприємницьку діяльність ТОВ «МДМ КОД» як законного власника арештованого майна, а також суттєво позначається на інтересах інших осіб (співробітників, контрагентів та осіб, які з ним повязані).

Крім того, всупереч вимогам ч.2. ст. 173 КПК України, слідчий суддя не врахував наслідки арешту майна, які не є адекватними, порушують права власника майна, позбавляють його можливості здійснювати господарську діяльність та виконувати фінансові зобовязання перед державою, партнерами та працівниками.

Також слідчий суддя розглянув клопотання без повідомлення власника майна, на яке накладено арешт без будь-якого обґрунтування такого рішення.

Представник власника майна до судового засідання не зявився просив скасувати арешт майна, надав заяву у якій послався на доводи клопотання.

Слідчий та прокурор до судового засідання не зявились, своїх пояснень не надали, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1, 3, ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та\або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної особи, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та\або уникнення конфіскації.

Як вбачається з матеріалів справи, та матеріалів наданих з клопотанням, що необхідності в арешті вказаного в ухвалі майна, на даний момент розслідування справи, не існує, так як обставини отримання вказаних коштів у результаті вчинення кримінального правопорушення суду не доведені та доказів цього органом досудового розслідування не надано, також не надано переконливих фактів несплати податків до державного бюджету і саме яких, не доведено участь підприємства у злочинних схемах, не наведено вагомих підстав для такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є також одним із заходів забезпечення кримінального провадження, але ж жодному з посадових осіб підприємства не повідомлено про підозру та їх причетність до вчинення злочину не доведена.

Згідно з ч.2. ст. 170 КПК України, арешт накладено без достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним в ч.2. ст. 167 КПК України.

У відповідності до вимог ст. 173 КПК України, слідчим суддею були враховані правові підстави для арешту майна грошових коштів які знаходяться на банківському рахунку з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України з метою унеможливлення зникнення, втрати, або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, також з метою, відшкодування збитків, завданих інтересам держави та потерпілим вказаним кримінальним правопорушенням, але на даний момент розгляду справи такі підстави відсутні і органом досудового розслідування не доведені.

Посилання у клопотанні на обставини, що втручання у діяльність ТОВ «МДМ КОД», шляхом арешту майна призведе до надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності підприємства обґрунтовані, оскільки такі доводи заявником клопотання наведені, представник власника майна надав доказів які є переконливими і слідчий суддя вважає, що арешт майна можливо скасувати та надати можливість підприємству дозволити розпоряджатися зазначеним майном, грошовими коштами, для здійснення визначеної підприємницької діяльності та здійснення необхідних розрахунків.

В звязку з викладеним, на даний момент розгляду справи слідчим суддею, необхідність в арешті вказаного майна відпала так як і необхідність утримувати його органом досудового розслідування та прокурором не доведено.

Керуючись ст.ст. 2, 22, 170-174, 303-309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.03.2016 року по справі № 248\3407\16-к, у кримінальному провадженні № 32016130000000006 від 29.02.2016 року, а саме: грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «МДМ КОД» (код 36859975) № 26055060688461, № 26007060719816 валюта-українська гривня, № 26006053707665 валюта-російський рубль, № 26008053716052 валюта-долар США, № 26000053714557 валюта-євро, відкритих у відділенні ПАТ КБ «Приватбанк», код 14360570, МФО 305299, за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50.

Копію ухвали надати учасникам процесу, слідчому та установі банку до виконання.

Відповідно до ст. 309 КПК України, дана ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.

Слідчий суддя В. І. Луганський