Ухвала суду № 62177451, 20.10.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про відмову у відновленні строку

"20" жовтня 2016 р.Справа № 923/878/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого С.І. Колоколова

суддів Г.П. Разюк, М.С. Петрова

перевіривши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Херсонської області від "03" вересня 2016 року

по справі № 923/878/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна»

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 14 917,50 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.09.2013 року по справі № 923/878/13, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна» задовольнити. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ід. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" (код ЄДРПОУ 32125693) 14640грн. боргу, 277грн.50коп. в якості 3% річних, 1720грн.50коп. на відшкодування витрат з оплати судового збору.

10.10.2016 року до господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Херсонської області від "03" вересня 2016 року по справі №923/878/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 14 917,50 грн.

Зазначена вище апеляційна скарга 18.10.2016 року надійшла до Одеського апеляційного господарського суду.

Одночасно скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Херсонської області від 03.09.2015

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, судова колегія вважає за необхідне повернути її без розгляду з наступних підстав.

Зазначена вище апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку на її подання, встановленого статтею 93 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010року за № 2453- VІ, судові рішення, прийнятті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Господарським процесуальним кодексом України, встановлено основні вимоги щодо перегляду судових рішень в апеляційному порядку, зокрема ч.2 ст.93 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про відновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року встановлено, що наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 ГПК України.

За заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк (ч.1 ст.53 ГПК України).

Між тим, як встановлено матеріалами справи та вбачається з апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2, остання була надіслана до господарського суду Херсонської області 10.10.2016 року - через 3 роки після прийняття місцевим господарським судом 03.09.2013 року оскаржуваного рішення, тобто з пропуском встановленого статтею 93 ГПК України 10-дневного процесуального строку на її подання.

Зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вбачається, що в обґрунтування причин поважності пропуску процесуального строку ФОП ОСОБА_2 посилається на те, що вона не брала участь у розгляді даної справи та дізналась про наявність прийнятого рішення в процесі виконавчого провадження, після чого 06.10.2016 року представник звернувся до суду із заявою про отримання копії рішення.

Відповідач та її представник не брали участь під час розгляду даної справи місцевим господарським судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду про призначення до розгляду даної справи та її відкладання повертались до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Однак, кореспонденція суду першої інстанції була направлена на фізичну адресу ФОП ОСОБА_2, яка наявна в матеріалах справи та вказана самим скаржником в апеляційній скарзі, а тому підприємство не скористалось своїм правом на участь при розгляді даній справи та без поважних причин не отримує кореспонденцію.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на час розгляду справи у суді першої інстанції, з якого вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.30-31).

Із клопотання та матеріалів справи не вбачається доказів, які б перешкоджали скаржнику своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

Судова колегія також зазначає, що дії скаржника щодо підготовки та оформлення апеляційної скарги повинні відповідати нормам ГПК України та здійснюватись у встановлені ним строки. Подання апеляційної скарги повинно здійснюватися у відповідності із вимогами ст.ст.91, 93, 94 ГПК України.

Отже, можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Херсонської області від 03.09.2013 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Розглядаючи заяву про відновлення строку подання апеляційної скарги та визначаючи наявність підстав для відмови чи відновлення цього процесуального строку суд керується ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, у кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.

Зокрема, відповідно до п.4 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи наведене та керуючись статтею 93, пунктом 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія судів вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 скаржнику без розгляду по суті.

Керуючись статтями 53, 93, 99 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів -

ухвалила:

1. У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Херсонської області від 03.09.2013 року по справі № 923/878/13 відмовити.

2. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 із доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.

3. Справу № 923/878/13 повернути до господарського суду Херсонської області.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров