Постанова № 62177427, 18.10.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2016 року Справа № 912/4509/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)

суддів Кузнецова В.О., Науменка І.М.

секретар: Ковзиков В.Ю.

за участю:

від позивача: Побийвовк В.В., довіреність №2290 від 28.07.2016 р.;

від відповідача: Полудень Є.О., довіреність № 1 від 05.01.2015 р.;

представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-Вік"

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.08.2016 року

у справі № 912/4509/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-Вік"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Будекспорт"

про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості в сумі 1 783 948,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.08.2016 року у справі № 912/4509/14 (суддя Змеул О.А.) задоволено позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості ТОВ "Будекспорт" по кредитному договору № 010-05/609 від 24.12.2007 року у загальній сумі 1 783 948,52 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 24.12.2007 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХХІ-Вік", посвідченим нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Стоєвою Г.Ф., зареєстрованим у реєстрі 24.12.2007 року за № 3596, а саме, на комплекс будівель другої черги загальною площею 3940 кв.м, що складається з будівель і споруд під літерами за планом земельної ділянки: 1) магазин "А" загальною площею 214,3 кв.м; 2) магазин "Б" загальною площею 219,8 кв.м; 3) магазин "В" загальною площею 211,1 кв.м; 4) модуль "1-25" загальною площею 100,0 кв.м; 5) модуль "26-50" загальною площею 100,0 кв.м; 6) модуль "51-74" загальною площею 97,0 кв.м; 7) модуль "75-99" загальною площею 100,0 кв.м; 8) модуль "100-124" загальною площею 100,0 кв.м; 9) модуль "125-147а" загальною площею 97,0 кв.м; 10) модуль "148-172" загальною площею 100,0 кв.м; 11) модуль "173-197" загальною площею 100,0 кв.м; 12) модуль "198-22-а" загальною площею 97,0 кв.м; 13) модуль "221-245" загальною площею 100,0 кв.м; 14) модуль "246-270" загальною площею 100,0 кв.м; 15) модуль "271-294" загальною площею 97,0 кв.м; 16) модуль "295-319" загальною площею 100,0 кв.м; 17) модуль "320-344" загальною площею 100,0 кв.м; 18) модуль "345-367" загальною площею 92,0 кв.м; 19) модуль "368-392" загальною площею 100,0 кв.м; 20) модуль "393-417" загальною площею 100,0 кв.м; 21) модуль "418-440" загальною площею 92,0 кв.м; 22) навіс "Ж" загальною площею 100,0 кв.м; 23) навіс "И" загальною площею 141,0 кв.м; 24) вбиральня "Г" загальною площею 77,4 кв.м; 25) ґанки "Кр"; 26) вимощення "І"; 27) огорожа "№-№10"; 28) навіс "Е" загальною площею 100,0 кв.м; 29) навіс "Д" загальною площею 141,0 кв.м; 30) навіс "З" загальною площею 130,2 кв.м; 31) навіс "К" загальною площею 141,0 кв.м; 32) навіс "Л" загальною площею 150,0 кв.м; 33) навіс "М" загальною площею 130,2 кв.м; 34) навіс "Н" загальною площею 129,7 кв.м; 35) навіс "О" загальною площею 136,8 кв.м; 36) навіс "П" загальною площею 145,5 кв.м, розташованих за адресою: м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, 7в, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.11.2007 року належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ХХІ-Вік" (код ЄДРПОУ 32967649, проспект Правди, буд. 28, к. 4, Кіровський район, м. Кіровоград, Кіровоградська область, 25009), з метою погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекспорт" (ідентифікаційний код 24144324) за кредитним договором №010-05/609 від 24.12.2007 року у загальній сумі 1783948,52 грн., з яких 1 662 740,36 грн. - заборгованість по кредиту, 67 998,84 грн. - заборгованість за відсотками, 29 226,96 грн. - пеня за прострочення повернення кредиту та 23 982,36 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків, а також витрат зі сплати судового збору в сумі 38 889,47 грн. на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (код ЄДРПОУ 14305909, вул. Лєскова, буд. 9, м. Київ, 01011). Визначено, що спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 8 654 527,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.08.2016 року, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та статей 2, 32, 33 ГПК України, що призвело до неправильного вирішення даної справи;

- вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, що забезпечує виконання того ж самого кредитного договору є подвійним стягненням, а тому задоволенню не підлягають;

- наявність рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором виключає право заставодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки до моменту виконання такого рішення. Лише за наявності доказів недостатності суми, отриманої від реалізації майна ТОВ "Будекспорт" як основного боржника можливе застосування стягнення на предмет іпотеки поручителя - ТОВ "ХХІ-Вік";

- вирішуючи даний спір, суд першої інстанції мав встановити факт невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 04.10.2016 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 18.10.2016 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 року ухвалено судове засідання у справі провести в режимі відеоконференції 18.10.2016 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.10.2016 року в режимі відеоконференції надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні 18.10.2016 року надали заперечення щодо доводів апеляційної скарги, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Третя особа наданими їй процесуальними правами не скористалась та не забезпечила явку в судове засідання свого повноважного представника, хоча про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Беручи до уваги, що неявка в судове засідання представника третьої особи не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у відсутності представника третьої особи.

05.10.2016 року на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Клопотання мотивовано тим, що спочатку проведення судової будівельно-оціночної експертизи у даній справі було доручено Кіровоградському відділенню Одеського НДІСЕ, яке узгоджено з ТОВ "ХХІ-Вік", проте, з часом представниками позивача було подано клопотання про зміну експерта на Гнаток Віктора Григоровича. При цьому, причини такої заміни відповідачу не було доведено. Проведення судової будівельно-оціночної експертизи мало б проводитись Кіровоградським відділенням Одеського НДІСЕ, на чому наполягав відповідач, проте судом було змінено експерта за клопотанням представника позивача. Вказана експертом сума в розмірі 8 654 527,00 грн. з ПДВ є не відповідною, значно заниженою, враховуючи площу об'єкта ринку ІІ черги, а саме 3 940 кв. м., особливо враховуючи оцінку станом на лютий 2016 року, а не на момент винесення рішення господарським судом Кіровоградської області.

Розглядаючи заявлене клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі, колегія суддів враховує наступне.

Частиною 1 статті 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, які виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що в матеріалах справи є достатньо належних та допустимих доказів для прийняття законного, обґрунтованого рішення. Крім того, матеріали справи свідчать про те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2015 року у даній справі була призначена будівельно-технічна експертиза з метою визначення початкової вартості нерухомого майна - предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Виконання судової експертизи доручено Кіровоградському відділенню Одеського НДІСЕ. Однак, в подальшому, до господарського суду Дніпропетровської області від Кіровоградського відділення Одеського НДІСЕ надійшов лист від 05.02.2015 року, в якому суд повідомлявся про те, що виходячи із навантаження на експертів призначена у справі експертиза може бути прийнята до виконання в порядку черги лише у вересні-жовтні 2015 року. Також, враховуючи значний обсяг об'єктів нерухомості (близько 40 об'єктів), в листі міститься клопотання про залучення до проведення комплексної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи в якості експертів оцінювачів ТОВ "Експертний центр". Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2015 року проведення призначеної судом експертизи доручено судовому експерту Лесів С.О. До господарського суду Дніпропетровської області надійшло повідомлення судового експерта Лесів С.О. про неможливість надання висновку судової оціночно-будівельної експертизи з огляду на те, що сторонами не виконано вимоги ухвали суду щодо попередньої оплати за проведення призначеної експертизи. 28.10.2015 року до господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач із клопотанням про проведення призначеної експертизи судовим експертом Гнаток Віктором Григоровичем. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2015 року проведення експертизи доручено судовому експерту Гнаток В.Г. На адресу господарського суду Дніпропетровської області надійшов висновок експерта Гнаток В.Г.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для призначення нової судової експертизи у даній справі, в зв'язку з чим у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи необхідно відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість прийнятого місцевим господарським судом рішення від 11.08.2016 року, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", від імені якого діяла Кіровоградська обласна дирекція Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будекспорт", Товариством з обмеженою відповідальністю "XXI Вік" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Композиція" (надалі - позичальники) була укладена Генеральна кредитна угода № 010.05/605 (надалі - Кредитна угода), за умовами якої банк зобов'язався надавати позичальникам кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених у рамках Генеральної кредитної угоди, які є її невід'ємними частинами (пункт 1.1.), а позичальники зобов'язались використати отримані кредитні кошти і забезпечити повернення кредитів та сплату нарахованих процентів відповідно до умов кредитних договорів, укладених у рамках Генеральної кредитної угоди (пункт 5.1.).

Відповідно до пункту 1.2 Кредитної угоди загальний розмір позичкової заборгованості позичальників за наданими у рамках Генеральної кредитної угоди кредитами не повинен перевищувати 6 540 000,00 грн. Термін дії Кредитної угоди - до 13.12.2017 року.

Можливі види кредитування: кредитні лінії у національній валюті України; строкові кредити в іноземній валюті; основні вимоги до змісту кредитних договорів, які можуть бути укладені в рамках Генеральної кредитної угоди: строк надання кредитів - у межах терміну чинності Генеральної кредитної угоди; сума кредитів - у межах загального ліміту заборгованості, передбаченого Генеральною кредитною угодою; відсоткова ставка - визначається кожним додатково укладеним кредитним договором.

24.12.2007 року в межах Кредитної угоди між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", від імені якого діяла Кіровоградська обласна дирекція Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - банк) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Будекспорт" (надалі - позичальник) укладено Кредитний договір № 010-05/609 (відновлювальна кредитна лінія під іпотеку комерційної нерухомості, надалі - Кредитний договір), що є додатком № 2 до Кредитної угоди, за умовами якого банк зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію у сумі 3 040 000,00 грн. (ліміт кредитування) строком користування 13.12.2017 року (пункт 1.1), а позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені у Кредитному договорі цілі і в строки, передбачені ним, забезпечити повернення банку одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків банку, викликаних неналежним виконанням договору; повертати основну заборгованість (кредит) починаючи з першого місяця видачі першого траншу у визначеній ним самим сумі, але з дотриманням встановлених вимог щодо зменшення ліміту кредитування (пункт 3.6); щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше останнього робочого дня кожного місяця (пункт З.6).

Сторонами встановлено порядок зменшення ліміту кредитування:

з 1 по 12 місяць - 100 % встановленого ліміту кредитування;

з 13 по 24 місяць - 90 % встановленого ліміту кредитування;

з 25 по 36 місяць - 80 % встановленого ліміту кредитування;

з 37 по 48 місяць - 70 % встановленого ліміту кредитування;

з 49 по 60 місяць - 60 % встановленого ліміту кредитування;

з 61 по 72 місяць - 50 % встановленого ліміту кредитування;

з 73 по 84 місяць - 40 % встановленого ліміту кредитування;

з 85 по 96 місяць - 30 % встановленого ліміту кредитування;

з 97 по 108 місяць - 20 % встановленого ліміту кредитування;

з 109 по 120 місяць - 10 % встановленого ліміту кредитування.

Відповідно до пункту 1.3 Кредитного договору сторонами встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 15,5 % річних.

Порядок надання кредитів визначено шляхом перерахування суми кредиту у безготівковій формі з позичкового рахунку на відкритий у банку поточний рахунок позичальника № 260048100 або шляхом сплати поданих позичальником платіжних документів.

Згідно із пунктом 10.2 Кредитного договору відповідальність за порушення позичальником строків повернення кредиту (у тому числі строків зменшення кредитного ліміту), сплати процентів та комісій у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором забезпечується іпотекою належного майновому поручителю - Товариству з обмеженою відповідальністю "ХХІ-Вік" комплексу будівель II черги, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграду, 7в.

Договором № 010/05/609/1 від 01.06.2008 року до Кредитного договору внесено зміни, зміст яких полягає у зміні процентної ставки до 17,5 % річних з 01.06.2008 року (пункт 1.).

В частині 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно із статтями 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею), а також заставою.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов'язання є підставою для застосування до правопорушника правових наслідків, встановлених договором або законом.

Матеріали справи свідчать та місцевим господарським судом встановлено, що банк належним чином виконав свої зобов'язання перед позичальником, що виникають з Кредитної угоди та укладеного в її рамках Кредитного договору шляхом надання в період з 25.12.2007 року по 30.06.2010 року, на умовах цього договору, кредитних коштів позичальнику - ТОВ "Будекспорт" перерахувавши кошти з позичкового рахунку банку № 20738130 на поточний рахунок позичальника № 260048100 та оплативши платіжні документи позичальника, що надавались ним банку, з використанням системи дистанційного обслуговування рахунків "Клієнт - Банк".

Позичальник передбачені Кредитним договором зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконував належним чином, у зв'язку із чим банк звертався до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Боржника про дострокове стягнення боргу по Кредитному договору № 010-05/609.

10.11.2010 року господарським судом Кіровоградської області у справі № 3/107 було прийнято рішення, згідно якого з позичальника на користь банку стягнено заборгованість по кредиту за Кредитним договором в сумі 2 431 265,44 грн.

29.11.2010 року господарським судом Кіровоградської області у справі № 3/107 видано наказ щодо стягнення з позичальника на користь банку заборгованість по кредиту в сумі 2 431 265,44 грн. Однак, стягнення з позичальника не здійснювалось у зв'язку із порушенням відносно нього справи про банкрутство та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини встановлені рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що не підлягають повторному доказуванню у даній справі обставини щодо наявності кредитних правовідносин між банком та боржником за Кредитним договором, видачі боржнику кредитних коштів та обставини порушення ним кредитного договору, наявності кредитної заборгованості.

24.11.2010 року господарським судом Кіровоградської області у справі № 11/80 винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекспорт".

В подальшому, 11.01.2012 року банком в межах справи № 11/80 заявлено грошові вимоги (уточнені, у зв'язку із частковим погашенням заборгованості боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекспорт") в розмірі 3 867 688,25 грн., з яких 1 823 265,44 грн. - заборгованість по кредиту, 2 622,50 грн. - заборгованість по відсоткам, 29 226,96 грн. - пеня по кредиту, 23 982,56 грн. - пеня по відсоткам, які визнані боржником, затверджені судом та внесені до реєстру вимог кредиторів.

16.10.2012 року господарським судом Кіровоградської області у справі № 11/80 прийнято постанову про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекспорт" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відносно нього, яка триває на даний час.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначив, що заборгованість боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекспорт" перед банком за Кредитним договором станом на 16.10.2012 року (тобто після визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури відносно боржника), складає 1 944 473,60 грн., з яких заборгованість по кредиту - 1 823 265,44 грн., несплачені відсотки - 67 998,84 грн., пеня за прострочення повернення кредитних коштів - 29 226,96 грн., пеня за прострочення сплати відсотків - 23 982,36 грн.

Станом на 26.11.2014 року заборгованість позичальника по Кредитному договору в розмірі 1 944 473,60 грн. не була сплачена.

Матеріали справи свідчать про те, що 03.06.2015 року від ТОВ "Будекспорт" на рахунок банку надійшли кошти, зокрема в розмірі 160 525,08 грн. в якості часткового погашення заборгованості за Кредитним договором, що підтверджується копією службової записки начальника відділу стягнення банку та розгорнутим розрахунком заборгованості по Кредитному договору.

Таким чином, розмір позовних вимог щодо стягнення заборгованості за основною сумою кредиту зменшився на суму часткового погашення заборгованості. Відповідно до розрахунку позивача станом на 10.08.2016 року розмір позовних вимог банку до позивача за Кредитним договором складає 1 783 948,52 грн., з яких 1 662 740,36 грн - заборгованість за тілом кредиту, 67 998,84 грн. - заборгованість за відсотками, 29 226,96 грн. - пеня за прострочення повернення кредитних коштів та 23 982,36 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків.

Отже, загальний розмір позовних вимог до відповідача складає 1 783 948,52 грн.

Як вбачається із матеріалів справи , належне виконання зобов'язань ТОВ "Будекспорт" за Кредитною угодою та укладеними в її межах кредитними договорами забезпечувалось договором іпотеки від 24.12.2007 року, укладеним між банком (надалі - іпотекодержатель) та ТОВ "ХХІ-Вік" (надалі - іпотекодавець), посвідченим 24.12.2007 року нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Стоєвою Г.Ф. та зареєстрованим у реєстрі за № 3596 (надалі - Договір іпотеки).

Згідно із пунктом 1.1 Договору іпотеки цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з Генеральної кредитної угоди № 010-05/605 від 20.12.2007 року, укладеної між іпотекодержателем та трьома юридичними особами: Товариством з обмеженою відповідальністю "Будекспорт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Композиція", Товариством з обмеженою відповідальністю "ХХІ-Вік", а також всіх кредитних договорів, які будуть укладені між сторонами Кредитного договору в межах Генеральної кредитної угоди № 010-05/605 від 20.12.2007 року до закінчення її строку дії, за умовами якого боржники зобов'язуються повернути кредитні кошти, одержані в межах загального ліміту заборгованості - 6 540 000,00 грн., строком до 13.12.2017 року, сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), у розмірі, строки та у випадках, передбачених Генеральною кредитною угодою та усіх кредитних договорів, що укладені в рамках цієї Генеральної кредитної угоди, а також виконати інші умови Генеральної кредитної угоди та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов Кредитного договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно: комплекс будівель II черги, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, 7в, який належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 05.11.2007 року на підставі його ж рішення від 24.10.2007 року № 1369. Право приватної власності іпотекодавця на зазначений предмет іпотеки зареєстровано обласним комунальним підприємством "Кіровоградське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації" 06.11.2007 року у реєстровій книзі за № 3, за реєстровим № 623, в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 20840404, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16544859 від 06.11.2007 року.

В пункті 1.2.1 Договору іпотеки встановлено, що загальна площа предмета іпотеки становить 3 940,00 кв.м. Предмет іпотеки складається з будівель та споруд під літерами за планом земельної ділянки: 1) магазин "А" загальною площею 214,3 кв.м; 2) магазин "Б" загальною площею 219,8 кв.м; 3) магазин "В" загальною площею 211,1 кв.м; 4) модуль "1-25" загальною площею 100,0 кв.м; 5) модуль "26-50" загальною площею 100,0 кв.м; 6) модуль "51-74" загальною площею 97,0 кв.м; 7) модуль "75-99" загальною площею 100,0 кв.м; 8) модуль "100-124" загальною площею 100,0 кв.м; 9) модуль "125-147а" загальною площею 97,0 кв.м; 10) модуль "148-172" загальною площею 100,0 кв.м; 11) модуль "173-197" загальною площею 100,0 кв.м; 12) модуль "198-22-а" загальною площею 97,0 кв.м; 13) модуль "221-245" загальною площею 100,0 кв.м; 14) модуль "246-270" загальною площею 100,0 кв.м; 15) модуль "271-294" загальною площею 97,0 кв.м; 16) модуль "295-319" загальною площею 100,0 кв.м; 17) модуль "320-344" загальною площею 100,0 кв.м; 18) модуль "345-367" загальною площею 92,0 кв.м; 19) модуль "368-392" загальною площею 100,0 кв.м; 20) модуль "393-417" загальною площею 100,0 кв.м; 21) модуль "418-440" загальною площею 92,0 кв.м; 22) навіс "Ж" загальною площею 100,0 кв.м; 23) навіс "И" загальною площею 141,0 кв.м; 24) вбиральня "Г" загальною площею 77,4 кв.м; 25) ганки "Кр"; 26) вимощення "І"; 27) огорожа "№-№10"; 28) навіс "Е" загальною площею 100,0 кв.м; 29) навіс "Д" загальною площею 141,0 кв.м; 30) навіс "З" загальною площею 130,2 кв.м; 31) навіс "К" загальною площею 141,0 кв.м; 32) навіс "Л" загальною площею 150,0 кв.м; 33) навіс "М" загальною площею 130,2 кв.м; 34) навіс "Н" загальною площею 129,7 кв.м; 35) навіс "О" загальною площею 136,8 кв.м; 36) навіс "П" загальною площею 145,5 кв.м.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку встановленому цим Законом.

Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за зобов'язаннями, що визначаються на час виконання цієї вимоги.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця, або визнання його банкрутом, або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

В пункті 3.1.4 Договору іпотеки сторони погодили, що у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань та/або боржником/боржниками за Кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до цього Договору та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Згідно з пунктом 6.1 Договору іпотеки у разі порушення боргового зобов'язання, умов Кредитного договору або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення.

Матеріали справи свідчать, що до подання позову, а саме 27.10.2014 року банком направлено вимогу іпотекодавцю про усунення порушень за Кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги.

Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що зазначена вимога вручена іпотекодавцю 30.10.2014 року, але відповіді на неї Банк не отримав, вимогу Банку про усунення порушень за Кредитним договором та погашення боргу іпотекодавець не виконав, заборгованість за Кредитним договором не сплатив.

У зв'язку з порушенням позичальником умов Кредитного договору та невиконанням відповідачем умов Договору іпотеки у позивача виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору.

Оскільки між сторонами початкова ціна продажу предмета іпотеки не була узгоджена, позивач вважає, що початкова ціна продажу предмета іпотеки має бути встановлена за рішенням суду.

Із висновку судової оціночно-будівельної експертизи, виконаної судовим експертом Гнаток В.Г. № 41/15/Буд. вбачається, що ринкова вартість предмета іпотеки - комплексу будівель ІІ черги загальною площею 3 940,0 кв.м, розташованого за адресою: м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграду, 7в, та яке складається з будівель і споруд під літерами за планом земельної ділянки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ХХІ-Вік", станом на лютий 2016 рік становить без врахування ПДВ 7 212 104,00 грн., з врахуванням ПДВ - 8 654 527,00 грн.

За наведених обставин, господарський суд дійшов до правомірного висновку про те, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості ТОВ "Будекспорт" по Кредитному договору №010-05/609 від 24.12.2007 року у загальній сумі 1 783 948,52 грн., з яких 1 662 740,36 грн. - заборгованість по кредиту, 67 998,84 грн. - заборгованість за відсотками, 29 226,96 грн. - пеня за прострочення повернення кредитних коштів та 23 982,36 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків, підлягають задоволенню.

Судом обґрунтовано встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 8 654 527,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що наявність рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором виключає право заставодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки до моменту виконання такого рішення колегією суддів апеляційного господарського суду відхиляються як безпідставне, з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать про існування спірної суми заборгованості позичальника за Кредитним договором. Крім того, факт наявності спірної суми заборгованості не заперечує відповідач.

Слід звернути увагу, що наявність рішення господарського суду, за яким з позичальника кредитних коштів на користь банку вже стягнуто суму заборгованості за Кредитним договором, не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки за позовом іпотекодержателя, якщо існує реальна сума заборгованості за Кредитним договором.

Таким чином, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не позбавляє кредитора права на отримання грошових сум шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на той факт, що ним у повному обсязі проведено розрахунки з позивачем не підтверджується доказами, які знаходяться в матеріалах справи.

Інші доводи відповідача, що містяться в апеляційній скарзі не ґрунтуються на вимогах законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов до правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на судовий збір за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.08.2016 року необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-Вік" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.08.2016 року у справі № 912/4509/14 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.10.2016 року.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя І.М. Науменко