Рішення № 62175620, 19.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2016Справа №910/16639/16За позовом Виконувача обов'язків керівника Київської місцевої прокуратури №9

в інтересах держави в особі

Київської міської ради

Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд - ХХІ",

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЮННЕБЕК ФОРМ СЕРВІСЕС"

Про визнання договору суборенди недійсним

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

Від прокуратури : Вакулюк Д.С. (посвід. № 04070 від 03.02.2016)

від позивача-1: Брунь Ю.І. (дов. « 225-КМГ-3016 від 20.09.2016)

від позивача-2: Єрко Н.П. (дов. « 108-19819/01 від 18.11.2015)

від позивача-3: ПанковаО.А. (дов. № 38-2071/03 від 19.04.2016)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Петченко І.В. (дов. від 12.02.2016)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 19.10.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Виконувача обов'язків керівника Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах держави в особі Київської міської ради (надалі - позивач-1), Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (надалі - позивач-2), Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (надалі - позивач-3) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд - ХХІ" (надалі - відповідач-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЮННЕБЕК ФОРМ СЕРВІСЕС" (надалі - відповідач-2) про визнання договору суборенди недійсним .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 порушено провадження у справі № 910/16639/16 та призначено розгляд справи на 05.10.2016.

03.10.2016 через канцелярію суду від прокурора надійшли додаткові документи.

03.10.2016 через канцелярію суду від представник позивач-3 надійшли пояснення по справі.

В судове засідання, призначене на 05.10.2016, з'явились представники прокуратури, позивачів, відповідача-1. Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

05.10.2016 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 19.10.2016.

В судове засідання, призначене на 19.10.2016, з'явились представники прокуратури, позивачів, відповідача-2. Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

Представник відповідача-2 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд розглянувши вказане клопотання відмовив в його задоволенні, у зв'язку з тим, що з ініціативи відповідача-2 судове засідання вже відкладалось, а така поведінка останнього спрямована на штучне затягування судового процесу, а тому суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Дії відповідача-2 щодо неявки до суду розцінюються господарським судом як зловживання процесуальними правами.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2003 р. на підставі розпорядження Солом'янської районної у .Києві державної адміністрації від 24.09.2003 р. № 1160 між комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва та товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбуд XXI» (далі - Орендар) укладено договір цілісного майнового комплексу № 1, яким надано в строкове платне користування цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Білогородка, вул. Щорса, 98 (п. 1. 1 Договору) строком на п'ять років, а саме до 24 вересня 2008 р. ( п 10.1 Договору). Орендна плата відповідно до п. 3.1 Договору за користування цілісним майновим комплексом становить за базовий місяць розрахунку 15 140 гри. 17 коп.

На підставі розпорядження Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації від 30.08.2005 р. між комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва та товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбуд XXI» було укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до п. 10.1, та термін дії договору оренди, змінено на двадцять п'ять років.

Рішенням Солом'янської районної у м. Києві ради від 19.12.2007 № 218 «Про утворення комунальних підприємств» було створено Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради.

Згідно розпорядження Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації від 12.08.2008 № 1364 «Про внесення змін і доповнень до розпорядження Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації від 09.07.2003 №812 «Про використання майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва» цілісний майновий компелкс за адресою: Київська обл. Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Щорса, 98 закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Солом'янської районної у м. Києві ради (далі -КП Дирекція).

Розпорядженнями Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації від 12.08.2008 № 1364 та від 25.09.2008 № 1634 КП «Дирекція» зобов'язано внести зміни та доповнення до існуючого договору оренди цілісного майнового комплексу від 01.12.2003 № 1, а саме: стороною по договору визначити К1І «Дирекція».

Відповідно до п.2 ст.13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» цілісний майновий комплекс розташований за адресою: Київська обл. Києво-Святошинський р-н, с.Білогородка, вул. Щорса, 98 на підставі передавального балансу від 25.09.2008 року було знято з балансу КП «Дирекція» з метою передачі на позабаланс орендаря ТОВ «Трансбуд-ХХІ».

Рішенням Київської міської ради від 23.06.2011р. №291/5678 «Про деякі питання діяльності комунальних підприємств та установ, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передаються до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації» (із змінами від 10.11.2011р. №607/6843), найменування Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради змінено на Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Рішенням Київської міської ради від 09 жовтня 2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації перейменоване на комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», та віднесено до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Як вже зазначалось вище, 01.12.2003 року між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» (згідно додаткової угоди від 25.09.08 - Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-ХХІ» було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу плодоовочевої бази, розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, буд. 98. На підставі акту приймання-передачі від 09.07.2013 року, орендодавець передав Орендарю вказане майно.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону.

Відповідно до п. 5.1 договору, орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.

Судом встановлено, що частина приміщень цілісного майнового комплексу здається Орендарем в суборенду.

Так, між ТОВ «Трансбуд-ХХІ» та ТОВ «Хюннебек Форм Сервісес» укладено договір суборенди №16\04-3 від 15.04.16 щодо передачі в суборенду складського приміщення площею 1430кв.м. по вул. Щорса,98, с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська обл.

Актом приймання - передачі від 15.04.16, вказане майно передано суборендарю, а тому договір набув чинності та діє до 14.04.2017 року (п. 10.1. договору суборенди).

Згідно із ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», передача цілісних майнових комплексів у суборенду забороняється. Орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з п. 6.2 договору, за згодою Орендодавця продавати, обмінювати, позичати іншим чином розпоряджатися матеріальними цінностями, які входять до складу орендованого майна Підприємства за умови, що це не спричинить зміни вартості Підприємства і не порушує інших положень цього Договору. За згодою Орендодавця здавати в суборенду частину нерухомого майна за умови, що це не суперечить чинному законодавству. Матеріальні цінності і кошти, отримані від цих операцій, є власністю Орендодавця і направляються на відтворення основних фондів Підприємства

Згідно з п. 11 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затверджене рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 N 415/1280, орендар має право передати майно в суборенду лише за рішенням орендодавця, про що повідомляється Департаменту. Не допускається передача в суборенду цілісних майнових комплексів та об'єктів, які передані орендарям, зазначеним в абзаці четвертому частини четвертої статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Зазначена норма не застосовується у випадках передачі в суборенду об'єктів оренди або їх частини бюджетними установами. Строк дії договору суборенди не повинен перевищувати строку дії договору оренди. З метою укладання договору суборенди потенційний суборендар звертається до відповідного орендодавця з заявою за формою та документами згідно з переліком (додаток 4 до цього Положення). Після отримання згоди орендодавця укладається договір суборенди між орендарем та суборендарем. До договору суборенди застосовуються положення про договір оренди.

Відповідно до інформації №38-3724\03 від 26.07.16, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» договори суборенди не погоджувались.

Відповідно до інформації №108-11850 від 29.07.16, Солом'янською районною в м. Києві державною адміністрацію договори суборендити також не погоджувались.

Відповідно до інформації №062\05\18-8096 від 09.08.16, Київською міською радою як власником комунального майна також не погоджувалось укладення договорів суборенди.

Враховуючи викладене, орендарем передано частину ЦМК в суборенду без дозволу орендодавця, органу управління та власника майна, надано у користування майно без визначення та обмеження щодо цільового призначення при наявності обмеження щодо використання майна ЦМК лише за цільовим призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 1 ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст.761 ЦК України, право передання майна у найм (оренду) має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Частинами 1 та 2 ст. 136 ГК України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Враховуючи викладене, договір суборенди №16\04-3 від 15.04.16, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-ХХІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хюннебек Форм Сервісес» щодо передачі в суборенду складського приміщення площею 1430кв.м. по вул. Щорса, 98,с. Білогородка, Києво-Святоьиинський район, Київська обл., повинен бути визнаний недійсним, бо не відповідає вимогам закону та договору оренди, укладено учасником господарських відносин з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Згідно з абз. 4 п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29 травня 2013 року N 11 (далі - Постанова № 11) вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з п. 2.5.1. Постанови № 11 визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо визнання недійсним договір суборенди №16\04-3 від 15.04.16, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-ХХІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хюннебек Форм Сервісес» (вул. Брест-Литовськещодо передачі в суборенду складського приміщення площею 1430кв.м. по вул. Щорса, 98, с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з наданих сторонами документів, спір між виник сторонами виник з вини відповідача-1, який не мав права укладати оспорюваний договір. У зв'язку з чим, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за доцільне стягнути з відповідача-1 на користь прокуратури судовий збір.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір суборенди №16\04-3 від 15.04.16, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-ХХІ» (вул. Донецька,35, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 19482349) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хюннебек Форм Сервісес» (вул. Брест-Литовське шосе,8, м. Київ, 03179, код ЄДРПОУ 3360136) щодо передачі в суборенду складського приміщення площею 1430кв.м. по вул. Щорса, 98, с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область.

3. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-ХХІ» (вул. Донецька,35, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 19482349) на прокуратури міста Києва (код ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ, м. Київ, код банку 820172, р/р 35215057011062) суму сплаченого судового збору в розмірі 1 378 грн. 00 коп.

4. Видати накази.

5. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21.10.2016

Суддя М.О. Лиськов