Постанова № 62171559, 18.10.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 р. Справа №818/1097/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.,

за участю секретаря судового засідання Мороз Т.М.

позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу ОСОБА_1 до прокуратури Сумської області, 3-тя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1К.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Сумської області (далі - відповідач) і просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Свої вимоги мотивує тим, що при його звільненні зі служби 04.12.2015року відповідачем не було проведено виплату суми заробітної плати в розмірі 37982,85 грн., яка утворилась в період з 02.07.2015р. по 03.12.2015, що підтверджено судовим рішенням по справі № 818/92/16. Вказана виплата не проведена на день розгляду даної справи по суті, в зв'язку із чим просить стягнути суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи із дня звільнення 04.12.2015р. по день винесення судового рішення по даній справі.

В судовому засіданні позивач позов та його мотиви підтримав повністю посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які приєднанні до матеріалів справи. Звертав увагу суду на те, що позивачем передчасно заявлено позовну вимогу, оскільки остаточний розрахунок не було проведено із позивачем. Зазначав, що на даний час змінилася практика Верховного суду України відносно виплати заробітної плати працівникам органів прокуратури, а тому підстав для виплати ОСОБА_1 коштів у прокуратури не має. Під час звільнення ОСОБА_1 йому були виплачені кошти в повному обсязі, заборгованість була відсутня., підстав для нарахування будь-яких інших коштів не було.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Матеріалами справи підтверджується, що 04.12.2015р. позивача було звільнено з Прокуратури Сумської області. При звільненні позивачу не було відшкодовано вся сума заробітної плати в розмірі 37982,85 грн. Даний факт було встановлено судом в межах справи №818/92/16.

Так, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2016р. по справі №818/92/16 було визнано протиправними дії прокуратури Сумської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 02.07.2015р. по 03.12.2015р. включно, відповідно до статті 81 Закону України Про прокуратуру. Також даною постановою було стягнуто з прокуратури Сумської області (вул. Г.Кондратьєва, 33, м. Суми, код ЄДРПОУ 03527891) на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 37982,85 грн. за період з 02.07.2015р. по 03.12.2015р. включно.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016р. постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2016р. №818/92/16 залишено без змін. Таким чином станом на 01.06.2016р. судове рішення від 10.03.2016р. набрало законної сили.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 22.06.2016р. №К/800/16596/16 відкрито касаційне провадження, при цьому клопотання прокуратури Сумської області про зупинення виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2016р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016р. залишено без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, судом не може бути прийнято до уваги посилання представника відповідача відносно того, що при звільненні позивачу була виплачена заробітна плата в повному обсязі, оскільки такі твердження спростовані судовим рішенням, яке набрало законної сили, на час розгляду справи не скасоване в установленому порядку, є чинним і підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 255 КАС України постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Стосовно посилання представника відповідача на те, що на час розгляду даної справи змінилася судова практика Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України щодо виплати заробітної плати працівникам апарату суду із аналогічних підстав як і невиплата заробітної плати працівникам прокуратури, суд зазначає наступне. Представником відповідача обґрунтовується підстави незгоди із судовим рішення від 10.03.2016р. №818/92/16, судові рішення, на які посилається представник відповідача, стосуються предмету спору по справі №818/92/16. Дані обставини відповідач має право зазначати при перегляді справи №818/92/16 в апеляційному чи касаційному порядку. Фактично, представник відповідача, обґрунтовуючи неправомірність судового рішення від 10.03.2016р., просить суд в межах даної справи переглянути висновки суду по справі №818/92/16, що є неможливим в силу норм Кодексу адміністративного судочинства України. Факт невиплати позивачу заробітної плати при звільненні встановлений судом, рішення суду набрало законної сили, не скасовано в установленому порядку, його виконання не зупинено судом касаційної інстанції, а тому в межах розгляду даної справи є обовязковим для врахування.

Відповідно до ст.116 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи викладене, судом визначається безпідставним посилання представника відповідача на те, що вимоги позивача є передчасними, враховуючи те, що прокуратурою Сумської області не було проведено повного розрахунку із позивачем, а тому відповідачем не порушено на даний час права позивача, звернутися позивач має право тільки після повного розрахунку. Частина 1 ст. 117 КЗпП передбачає сплату середнього заробітку в разі відсутності між працівником та роботодавцем спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В даному випадку, між ОСОБА_1 та прокуратурою Сумської області виник спір щодо виплати заробітної плати в повному обсязі при його звільнені із займаної посади.

Частиною 2 ст. 117 КЗпП передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Враховуючи те, що рішення по суті було винесено судом 10.03.2016р., вимоги щодо стягнення середнього заробітку на підставі ст. 117 КЗпП позивачем не було заявлено в межах справи №818/92/16, судом дане питання не розглядалося, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку за період з 04.12.2015р. по 10.03.2016р. в сумі 24536,16грн. за невиплату позивачу при звільненні 03.12.2016 р. заробітної плати в розмірі 37982,85 грн. Дана сума визначена судом враховуючи довідку прокуратури Сумської області від 27.09.2016р. №18-334вих.16 про суму середньоденного заробітку в сумі 371,76 грн., а також кількість робочих днів за період з 04.12.2015р. по 10.03.2016р.

В частині позовних вимог щодо стягнення суми середнього заробітку за період з дня винесення судом рішення в межах даної справи, суд відмовляє в їх задоволенні, враховуючи те, що порядок виконання судових рішень передбаченийо Законом України «Про виконавче провадження», а також Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Слід також зазначити, що ст. 256 КАС України передбачені випадки звернення до негайного виконуються, серед яких відсутні підстави для застосування в межах даної справи. Посилання позивача на те, що предметом стягнення є виплата грошового забезпечення судом до уваги не приймається, враховуючи те, що відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» прокурорам виплачується заробітна плата, яку було стягнуто з прокуратури Сумської області в межах розгляду іншої справи №818/92/16.

Керуючись ст. ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Сумської області, 3-тя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області про стягнення коштів задовольнити частково.

Зобов'язати прокуратуру Сумської області (м.Суми, вул..Г.Кондратєва,33,і.к. 03527891) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (м.Суми, вул..Шишкіна,3, і.к. НОМЕР_1) суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні сумі 24536 грн. 16 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 24.10.2016р.

Суддя С.М. Гелета