Ухвала суду № 62171421, 24.10.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5109/16

УХВАЛА

24 жовтня 2016 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Білгород-Дністровського об’єднаного управління пенсійного фонду України Одеської області до Сільськогосподарського кооперативу “Світлий шлях” про стягнення заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Білгород-Дністровського об’єднаного управління пенсійного фонду України Одеської області до Сільськогосподарського кооперативу “Світлий шлях” про стягнення заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 14350,70 грн.

Ухалою суду від 05.10.2016 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки позивачем не сплачено судовий збір.

Позивачу було надано п’ятиденний строк для виправлення вищевказаних недоліків позову.

Копія ухвали від 05.10.2016 року отримана позивачем 11.10.2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.

18.10.2016 року на виконання ухвали суду від 05.10.2016 року до суду надійшло клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, в якому позивач повідомляє про неможливість сплати судового збору у зв’язку з відсутністю фінансування згідно кошторису на 2016 рік, відповідно до якого кошти на судові видатки та інші подібні послуги виділені на рік всього у сумі 2040 грн., які були використані що в першому кварталі 2016 року. Майновий стан позивача обумовлений відсутністю у кошторисі Управління на 2016 рік видатків на судові витрати. Також позивач зазнчив, що Управління не є прибутковою організацією, а тому несплата судового збору при поданні позову не може бути проведена з незалежних від Управління причин. Посилаючись на ч.ч.1, 2 ст.73 та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» позивач зазначає, що в нього не має можливості сплатити судовий збір у зв’язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету. Також позивач зазначив, що судові витрати не можуть бути перешкодою у доступі до правосуддя.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно приписів ч.2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, позивачем, в порушення ч. 1 ст. 71 КАС України, ч. 2 ст. 106 КАС України, не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановленому законом порядку, а наведені ним обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Також суд не бере до уваги посилання позивача, що кошторисом на 2016 рік виділені на рік для сплати судового збору кошти всього у сумі 2040 грн., які були використані що в першому кварталі 2016 року, оскільки позивач не надає доказів їх використання, при цьому суд враховує, що сума судового збору, що підлягає сплаті за звернення з даним позовом становить 1378 грн, що є меншим ніж виділено позивачу згідно кошторису на 2016 рік.

Суд також вважає, що факт подачі позову суб’єктом владних повноважень, якому не виділені бюджетні кошти на сплату судового збору, не є безумовною підставою для звільнення від його сплати.

Перелік осіб, яких Держава вважала за необхідне звільнити від сплати судового збору, наведено у ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, і позивач до цього переліку не входить.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Європейський суд з прав людини у справах “Толстой та Милославський проти Сполученого Королівства” (Tolstoy and Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, “Ейрі проти Ірландії” (Airey v. Ireland) від 28 жовтня 1998 року та “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland) від 19 червня 2001 року зазначив, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду; що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Тобто, вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В ухвалі від 05.10.2016 року судом зазначалося, що за наявності обґрунтованого клопотання позивача, суд може розглянути питання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі.

Таким чином, суд бере до уваги твердження позивача про те, що судовий збір не повинен бути перешкодою у доступі до суду, при цьому зазначає, що у такому доступі позивачу відмовлено не було, з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивач до суду не звертався.

Суд не бере до уваги посилання позивача на ч.2 ст.73 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно якої, заборонено використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом, оскільки витрати зі сплати судового збору пов’язані з функціями, які покладені на органи Пенсійного фонду.

Крім того, як зазначив сам позивач, кошторисом Білгород-Дністровського об’єднаного управління пенсійного фонду України Одеської області на 2016 рік йому все ж таки були виділені, що також спростовує його твердження щодо заборони використання коштів на сплату судового збору.

Таким чином у встановлений судом строк ухвала суду від 05.10.2016 року не виконана, недоліки не усунено. Клопотання про продовження строку для усунення недоліків позивачем не надавалося.

Згідно п.п.1 п.3 ст.108 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись п.п.1 п.3 ст. 108 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Білгород-Дністровського об’єднаного управління пенсійного фонду України Одеської області від 13.10.2016 року за вих. № 9779/11 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Матеріали адміністративного позову Білгород-Дністровського об’єднаного управління пенсійного фонду України Одеської області до Сільськогосподарського кооперативу “Світлий шлях” про стягнення заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій – повернути позивачу.

Повернення позову не перешкоджає повторному зве

рненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.

Апеляційна скарга може бути подана протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Андрухів В.В.