Постанова № 62171242, 10.10.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2999/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2016 рокум.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Драчук О.С.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

відповідач: ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Дельта Вілмар до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 04.04.2016р., № НОМЕР_2 від 04.04.2016р.,

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 жовтня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Дельта Вілмар до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС № НОМЕР_1 від 04.04.2016р., яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3107893,86 грн. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 1553946,93 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС № НОМЕР_2 від 04.04.2016р., яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4726798,61 грн.; присудити судовий збір у розмірі 140829,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Дельта Вілмар у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить діючому законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами, що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, поясненнях щодо реальності господарських операцій, додаткових поясненнях (т.1, а.с. 3-12; 109-112; т.5. а.с. 86-91, т.6, а.с. 160-162).

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.6, а.с. 1-9), зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Податковим кодексом України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС згідно пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.1, 78.1.4 п. 78 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України, наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС № 282 від 23.11.2015р., на підставі направлень №№ 212, 213 від 23.11.2015р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Дельта Вілмар (код ЄДРПОУ 36369434) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків СФГ «Веста-Юг» (код ЄДРПОУ 34280915) за період з 01.11.2014р. по 31.05.2015р. та ПП «БАЯ» (код ЄДРПОУ 32283343) за період з 01.03.2015 по 31.05.2015 їх реальності та повноти відображення в обліку.

За наслідками перевірки складено акт № 75/28-08-41/36362434/32 від 21.12.2015р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ТД Дельта Вілмар, код ЄДРПОУ 36369434 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків СФГ «Веста-Юг» (код ЄДРПОУ 34280915) за період з 01.11.2014 по 31.05.2015 та ПП «БАЯ» (код ЄДРПОУ 32283343) за період з 01.03.2015 по 31.05.2015 їх реальності та повноти відображення в обліку» (т.1, а.с. 13-76), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

п.п. 14.1.91, 14.1.202 п.14.1 ст.14, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит по постачальникам ФГ «Веста-Юг» та ПП «БАЯ» за 2014-2015рр. на суму 7834692,47 грн., в т.ч.:

2014 р. 288943,80 грн.. в т. ч. по періодам:

грудень 2014р. - 288943,80 грн.

2015 р.- 7545748,67 грн., в т. ч. по періодам:

березень 2015р.- 58035,24 грн.;

квітень 2015р. - 2760914,82 грн.;

травень 2015р. - 4726798,61 грн.,

що призвело завищення суми від'ємного значення:

грудень 2014р. - 288943, 80 грн.;

березень 2015р.- 58035,24 грн.;

квітень 2015р. - 2760914,82 грн.;

травень 2015р. - 4726798,61 грн.

Що стало наслідком завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у періодах:

січень 2015 р. - 288944 грн.;

квітень 2015 р. 58035 грн.

Та завищення суми відємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду:

травень 2015 р. - 2760914,82 грн.;

червень 2015 р. - 4726798,61 грн.

30.12.2015р. (вих. № 1858/10/8-28-41) відповідачем на адресу ТОВ Торговий Дім Дельта Вілмар направлено лист, в якому зазначено, що позивачу помилково вручено робочий варіант акту перевірки № 75/28-08-41/36362434/32 від 21.12.2015р. При цьому, зокрема, зазначено, що на підставі Протоколу № 11 складено обґрунтований висновок, відповідно до якого висновки у резолютивній частині вказаного акту слід вважати правильними в наступній редакції: «Перевіркою встановлено порушення ТОВ ТД Дельта Вілмар п.п. 14.1.91, 14.1.202 п.14.1 ст.14, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит по постачальникам ФГ «Веста-Юг» та ПП «БАЯ» за 2014-2015рр. на суму 7834692,47 грн., в т.ч.: 2014 р. 288943,80 грн.. в т. ч. по періодам: грудень 2014р. - 288943,80 грн.; 2015 р.- 7545748,67 грн., в т. ч. по періодам: березень 2015р.- 58035,24 грн.; квітень 2015р. - 2760914,82 грн.; травень 2015р. - 4726798,61 грн., що призвело завищення суми від'ємного значення: грудень 2014р. - 288943, 80 грн.; березень 2015р.- 58035,24 грн.; квітень 2015р. - 2760914,82 грн.; травень 2015р. - 4726798,61 грн., що стало наслідком завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у періодах: січень 2015 р. - 288944 грн.; квітень 2015 р. 58035 грн. та завищення суми відємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду: травень 2015 р. - 4726798,61 грн.»; «Абзац 2 та 3 на ст. 51 акту від 21.12.2015 № 75/28-08-41/36362434/32 вважати правильним: Перевіркою встановлено, що ТОВ ТД Дельта Вілмар на порушення п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит по постачальникам ФГ «Веста-Юг» та ПП «БАЯ» за 2014-2015рр. на суму 7834692,47 грн., в т.ч.: 2014 р. 288943,80 грн.. в т. ч. по періодам: грудень 2014р. - 288943,80 грн.; 2015 р.- 7545748,67 грн., в т. ч. по періодам: березень 2015р.- 58035,24 грн.; квітень 2015р. - 2760914,82 грн.; травень 2015р. - 4726798,61 грн., що призвело завищення суми від'ємного значення: грудень 2014р. - 288943, 80 грн.; березень 2015р.- 58035,24 грн.; квітень 2015р. - 2760914,82 грн.; травень 2015р. - 4726798,61 грн., що стало наслідком завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у періодах: січень 2015 р. - 288944 грн.; березень 58035,24 грн., квітень 2015 р. 2760914,82 грн. та завищення суми відємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду: травень 2015 р. - 4726798,61 грн.» (т.1, а.с. 96-97).

За результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_3 від 05.01.2016 р., яким товариству з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Дельта Вілмар зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 3 107 893, 86 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 553 946, 93 грн. (т.1, а.с. 77);

№ НОМЕР_4 від 05.01.2016 р., яким товариству з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Дельта Вілмар зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 4 726 798,61 грн. (т.1, а.с. 77а).

05.01.2016 р. (вих. №11/10/28-08-41) відповідачем на адресу ТОВ Торговий Дім Дельта Вілмар направлено направлено податкові повідомлення-рішення та розрахунок штрафних санкцій (т.1, а.с. 98-100).

19.01.2016р. ТОВ Торговий Дім Дельта Вілмар подано до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - МГУ ДФС) скаргу на податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС № НОМЕР_3 від 05.01.2016 р., № НОМЕР_4 від 05.01.2016 р.

24.03.2016 р. (вих. № 6320/10/28-10-10-4-33) за результатами розгляду вказаної скарги МГУ ДФС винесено рішення про результати розгляду скарги ТОВ Торговий Дім Дельта Вілмар, відповідно до якого скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС № НОМЕР_3 від 05.01.2016р., № НОМЕР_4 від 05.01.2016 р. та зобовязано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС винести нові з урахуванням викладеного та відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 1204 від 28.12.2015р. «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», а скаргу залишено без задоволення (т.1, а.с. 83-90).

04.04.2016 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління на підставі акта перевірки № 75/28-08-41/36362434/32 від 21.12.2015р., Висновку до акту № 15/28-08-41/36369434/32/1 від 30.12.2015р., рішення про результати розгляду скарги № 6320/10/28-10-10-4-33 від 24.03.2016 р. винесено нові податкові повідомлення-рішення:

№0000044100, яким товариству з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Дельта Вілмар зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 107 893, 86 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 1 553 946, 93 грн. (т.1, а.с. 78-79);

№0000064100, яким товариству з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Дельта Вілмар зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4 726 798,61 грн. (т.1, а.с. 80-81).

08.04.2016 р. (вих. № 85) ТОВ Торговий Дім Дельта Вілмар подано скаргу до ДФС України на податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.04.2016р., № НОМЕР_2 від 04.04.2016р.

01.06.2016 р. (вих. № 11938/6/99-99-11-01-02-25) податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.04.2016р., № НОМЕР_2 від 04.04.2016р. та рішення про результати розгляду первинної скарги було залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення (т.1, а.с. 91-95).

Позивач, вважаючи акт перевірки № 75/28-08-41/36362434/32 від 21.12.2015 р. не обґрунтованим, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями № НОМЕР_1 від 04.04.2016р., № НОМЕР_2 від 04.04.2016р., звернувся з позовом до суду, в якому просить їх скасувати.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, таких обставин: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп.78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України); виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп.78.1.4 п. 78.1 ст.78 ПК України).

Згідно п.п.79.1, 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Судом встановлено, що направлення №№ 212, 213 від 23.11.2015р. та копію наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС № 282 від 23.11.2015р. вручено 24.11.2015р. під розписку головному бухгалтеру ТОВ Торговий Дім Дельта Вілмар ОСОБА_3

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 04.04.2016р., № НОМЕР_2 від 04.04.2016р. є виявлені під час проведення перевірки порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.п. 14.1.91 п.14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Підпунктом 14.1.202 п.14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Зокрема, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України№88 від 24.05.1995р., первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, із системного аналізу вищеокреслених законодавчих положень вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг), тощо), мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Також, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів (робіт, послуг) однією стороною, та їх отримання іншою стороною, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Відтак, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) або в разі, якщо придбані товари (роботи, послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів. До того ж, наявність цивільно-правового договору також не є безумовним свідченням правомірності та реальності вчинення платником податку господарської операції навіть у тому разі, якщо такий договір не визнано недійсним у судовому порядку.

Так, в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011р. судом касаційної інстанції наголошено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому, приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Тобто, з наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та віднесення сум до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використанні їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Предметом доказування у цій справі, який пов'язаний із формуванням сум податкового кредиту з податку на додану вартість, становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту.

На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України (Постанова Верховного Суду України від 1 вересня 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 4970766), докази, на які посилається позивач у справі (податкові накладні, акт виконаних робіт), є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справах цієї категорії становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту.

У постанові від 8 вересня 2009 року (додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010 р. № 568/11/13-10) Верховний Суд України зазначив, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Вищий адміністративний суд України неодноразово звертав увагу на те, що порушення вимог податкового законодавства на будь-якому з наведених етапів є достатнім для висновку про невідповідність фактичних і задекларованих платником податку наслідків господарських операцій для податкового обліку (ухвала від 24.04.2014 р. № К/800/29370/13 по справі 2а-15323/12/2670). При цьому суд касаційної інстанції підкреслив, що якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину. При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).

Однак податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід: з'ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у операціях, що досліджуються; визначити об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, перевіркою повноти визначення податкового кредиту ТОВ Торговий Дім Дельта Вілмар встановлено його завищення на загальну суму 7834692, 47 грн. (т.1, а.с. 75).

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від зазначених контрагентів, до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, суд виходить з наступного.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Дельта Вілмар (код ЄДРПОУ 36369434; 65481, Одеська обл., місто Южне, вул. Індустріальна, буд. 6) є: Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (основний); Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Судом встановлено, що між ТОВ Торговий Дім Дельта Вілмар (Покупець) та ФГ «Веста-Юг» (Постачальник) укладено договір поставки №ТД180 від 01.04.2015 р., відповідно до п.п.1.1 якого постачальник зобовязується поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити соняшник врожаю 2014р. українського походження на умовах, визначених цим договором (т.1, а.с. 158-163).

Позивачем на підтвердження виконання договору поставки №ТД180 від 01.04.2015 р. надано копії рахунків, накладних, специфікацій, актів перерахунку ціни партії товару, ярликів-проб, товарно-транспортних накладних (т.1, а.с. 164-250; т. 2, а.с. 1-165; 206-250; т.3, а.с. 1-202).

27.08.2014 р. між ТОВ Торговий Дім Дельта Вілмар (Покупець) та ФГ «Веста-Юг» (Постачальник) укладено договір поставки №28/08/14/1, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобовязується поставити і передати у власність, а покупець прийняти соняшник врожаю 2014р. українського походження на умовах, визначених цим договором (т.3, а.с. 203-208).

Позивачем на підтвердження виконання договору поставки №28/08/14/1 від 27.08.2014р. надано копії рахунків, накладних, специфікацій, актів перерахунку ціни партії товару, ярликів-проб, товарно-транспортних накладних (т.3, а.с. 209-250; т.4, а.с. 1-12).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час перевірки правомірності відображення господарських відносин ТОВ Торговий Дім Дельта Вілмар із ФГ «Веста-Юг» (код ЄДРПОУ 34280915) за період з 01.11.2014р. по 31.05.2015р., їх реальності, повноти обчислення та сплати податку на додану вартість, враховано, зокрема, узагальнену податкову інформацію від Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області за №746/2200/34280915 від 25.09.2015р. (т.4, а.с. 14-28), зі змісту якої вбачається, що станом на 01.01.2014 р. на балансі ФГ «Веста-Юг» значились наступні основні засоби: трактори - МТЗ-82.1.26 - 2 од. на суму 572,9 тис. грн. Відповідно до поданої звітності в 2014 році у ФГ «Веста-Юг» знаходиться в користуванні земельна ділянка загальною площею 9508 га, в тому числі на території Ананьївського району 488 га, із них 56,21 га відповідно до договору оренди №29 від 29.09.2011 р. з Ананьївською районною адміністрацією на території Долинської сільської ради та 431,79 та договори оренди з фізичними особами-пайщиками. На території Комінтернівського району 2020 га відповідно до договору оренди №1-2013 від 30.09.2013 р. з Військовою частиною А-1465. На території Тарутинського району 7000 га землі відповідно до договору оренди № 1-2014 від 07.04.2014 р. з Білгород-Дністровською КЕЧ (МЗС України).

При цьому, за результатами аналізу щодо засіяних площ, зібраної та реалізованої сільськогосподарської продукції, залишків сільськогосподарської продукції: по Ананьївському району: соняшнику засіяно - 488 га, в т.ч. по 179 га по озимих культурах, зібрано 1849,52 т.; по Комінтернівському району: соняшнику засіяно - 2020 га, в т.ч. повторні посіви 1363 га, зібрано 6559,84 тон.; по Тарутинському району: соняшнику засіяно - 7000 га, зібрано - 24290 т. Всього зібрано у 2014 році: соняшнику - 32699,36 т. Реалізовано в 2014 році (згідно даних ЄДРПН): соняшнику - 33846,06 т. Реалізовано в 2015 році (згідно даних ЄДРПН): соняшнику - 6185,47 т.

Крім того, в акті перевірки № 75/28-08-41/36362434/32 від 21.12.2015р. відповідачем зроблено посилання на інформацію, отриману від Оперативного управління Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області 22.09.2014 р., зі змісту якої вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено провадження за №32014160000000168 від 14.07.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, щодо посадових осіб TOB «Біоіл Універсал Україна» (код 34490471). При проведенні заходів встановлено, що з метою ухилення від сплати податків шляхом проведення безтоварних та ризикових операцій посадові особи TOB «Біоіл Універсал Україна» (код ЄДРПОУ 34490471) користувалися послугами підприємства ФГ «Веста ЮГ», яке незаконно формувало податковий кредит для підприємства TOB «Біоіл Універсал Україна» за період 2013-2014 років в сумі понад 2 млн. грн. (т.1, а.с.40).

Окрім того, в ході перевірки відповідачем встановлено, що підприємством ФГ «Веста ЮГ» укладено з Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною договір №1-2014 від 07.04.2014 р. щодо використання земельної ділянки розміром 7000 га, однак згідно відповіді Білгород-Дністровської КЕЧ (№2379 від 19.12.2014 р.) вищезазначена земельна ділянка передавалась у використання ФГ «Веста ЮГ» для заготівлі сіна, земельна ділянка не заорана, договори щодо вирощування сільськогосподарських культур не укладалися, однак підприємством ФГ «Веста ЮГ» 07.10.2014 р. подано до Любашівської ОДПІ «Податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку» та внесено завідомо неправдиві данні про наявність земельної ділянки в розмірі 7000 га ріллі. З урахуванням наведеного, відповідач дійшов висновку про безтоварність операцій ФГ «ОСОБА_2 Юг», а також про те, що ФГ «ОСОБА_2 Юг» закуповувалась сільськогосподарська продукція (як правило соняшник) у невідомих осіб (в тому числі таких, що не є платниками ПДВ) й реалізовувалась зернотрейдерам та переробним підприємствам (в тому числі й ТOB «ТД «Дельта Вілмар») як власно вирощену продукцію. При цьому зазначено, що, знаходячись на спеціальному режимі оподаткування «платник фіксованого сільгоспподатку», підприємство ФГ «ОСОБА_2 Юг» реалізацію закупленої сільськогосподарської продукції не показано в загальній декларації, сплачуючи при цьому ПДВ та прибуток, використовуючи схему ухилення від сплати податку. Відомості щодо реалізації закупленої продукції сільгосппродукції вносить до скороченої декларації з ПДВ, не сплачуючи при цьому податок на прибуток, а ПДВ перераховується на спеціальні рахунки та використовується для потреб підприємства та в бюджет при цьому кошти не потрапляють.

Крім того, відповідач зазначив, що договір оренди №1-2013 від 30.09.2013 р., укладений між ФГ «ОСОБА_2 Юг» та Військовою частиною А-1465, є договором про спільну діяльність, однак ФГ «ОСОБА_2 Юг» в порушення п. 3.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011р., п.1.5, 1.6 Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 26 від 16.01.2014р. до податкового органу не подавався та не реєструвався.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що під час проведення перевірки посадовими особами відповідача було встановлено, що земельна ділянка у Тарутинському районі у розмірі 7000 га ФГ «ОСОБА_2 Юг» не використовувалась, не оброблялась, сільськогосподарські культури не вирощувались. На підтвердження зазначених обставин відповідач посилається на відповідь власника землі - Білгород - Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району №2379 від 19.12.2014 р., та відповідь Управління агропромислового розвитку Тарутинської РДА №03-04/101 від 08.06.2015 р. (акт обстеження використання земель на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області щодо використання земельної ділянки розміром 7000 га підприємством ФГ «Веста-Юг» згідно договору №1-2014 від 07.04.2014 р.).

Також відповідачем зазначено про неможливість ФГ «Веста-Юг» підтвердити реалізацію сільськогосподарської продукції (соняшнику) 28605,66 тон, оскільки ФГ «Веста-Юг» вирощено соняшнику 5775,86 т., а реалізовано 34381,52 т., в період з 01.07.2014р. по 31.05.2015 р. підприємством соняшник не закуповувався. Різниця складає 28605,66 т. соняшнику; пшениці вирощено 4773,18 т., а реалізовано 8591,96 т., та в період з 01.07.2014р. по 31.05.2015 р. підприємство згідно накладної від 29.12.2014 р. придбало пшеницю в кількості 26,42 гони у ФГ «Аір». Оскільки більше пшениці в цей період придбано не було, різниця складає 3792,36 т. пшениці.

Відтак, відповідач, посилаючись на зібрані матеріали, дійшов висновку, що ФГ «Веста-Юг» не засівало 7000 га землі і відповідно не могло зібрати врожай, відсутність у вересні 2014 - травні 2015 року господарської діяльності, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), встановлено укладання недійсних цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту.

Відтак, відповідач в акті перевірки робить висновок про неможливість підтвердити виробництво (вирощування) в 2014 році сільськогосподарської продукції номенклатури «соняшник» на площі 7000 га в Тарутинському районі (Тарутинський полігон), встановити місце зберігання товару у період з моменту збору врожаю до моменту продажу, а також підтвердити місцезнаходження товару (соняшник), що належить ФГ «ОСОБА_2 Юг» у момент навантаження товару (відповідно до пунктів навантаження товару).

Судом встановлено, що 31.03.2015р. між ТОВ Торговий Дім Дельта Вілмар (Покупець) та ПП «БАЯ» укладено договір поставки № ТД172, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобовязується поставити і передати у власність, а покупець прийняти соняшник врожаю 2014р. українського походження на умовах, визначених цим договором (т.2, а.с. 168-170).

Позивачем на підтвердження виконання договору поставки № ТД172 від 31.03.2015р. надано копії рахунків-фактур, накладних, специфікацій, актів перерахунку ціни партії товару, ярликів-проб, товарно-транспортних накладних, видаткових накладних (т. 2, а.с. 171-204).

Крім того, на підтвердження здійснення господарських операцій згідно вищевказаних договорів та використання наданих послуг у своїй господарській діяльності позивачем надано до суду копії банківських виписок; платіжних доручень; актів надання послуг, договору № 186 від 14.03.2014р, укладеного між ТОВ Торговий Дім Дельта Вілмар (замовник) та ТОВ «ОСОБА_4 СНГ» (виконавець), щодо переробки сировини у готову продукцію; товарно-транспортних накладних; договору № 05/05/14/1 від 05.05.2014 р. на організацію та перевезення вантажу автотранспортом, укладеного між ТОВ Торговий Дім Дельта Вілмар (замовник) та ТОВ «ХЛЕБ АГ» (перевізник); договору транспортно-експедиторського обслуговування шроту соняшникового № 21/03/14-6 від 21.03.2014р., укладеного між ТОВ «МІГТРАНС» (експедитор) та ТОВ Торговий Дім Дельта Вілмар (замовник, клієнт); заявок про надання додаткових послуг; контракту № 18/04/14/1 від 18.04.2014р., специфікацій, митної декларації, інвойсів; договору № 28/03/14/5/274 від 28.03.2014 р., укладеного між ТОВ Торговий Дім Дельта Вілмар (продавець) та ТОВ «ОСОБА_4 СНГ» (покупець) щодо поставки нерафінованої соняшникової олії; рахунків на оплату (т. 4, а.с. 16-250; т.5, а.с. 1-70)

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час перевірки правомірності відображення господарських відносин ТОВ Торговий Дім Дельта Вілмар із ПП «БАЯ» (код ЄДРПОУ 32283343) за період з 01.03.2015р. по 31.05.2015р., їх реальності, повноти обчислення та сплати податку на додану вартість, враховано, зокрема, податкову інформацію від ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області №2228/7/14-02-22-02-10 від 07.09.2015 р., в якій зазначено, що 02.10.2014 р. «ПП «БАЯ» надано до ДПІ у Ленінському районі реєстри з орендованими паями на території Снігурівського, Новоодеського та Миколаївського районів Миколаївської області, а також копії договорів, укладених ПП «БАЯ» (суборендар) з TOB «Фаст Розвиток» (орендар) на суборенду земельних ділянок, а саме: №ДСЗ-02 від 30.04.2014 р. на суборенду земельних ділянок площею 5644,96 га на території Ширяївського району Одеської області; №ДСЗ-01 від 25.04.2014р. на суборенду земельних ділянок площею 6218 га на території Хорольського району Полтавської області.

Для підтвердження отриманої інформації щодо використання ПП «БАЯ» земельних ділянок на підставі вищезазначених договорів, а також для підтвердження факту реєстрації цих договорів, ДПІ були направлені запити до Держкомзему у Хорольському районі Головного управління Держкомзему у Полтавській області та до Держкомзему у Ширяївському районі Головного управління Держкомзему у Одеської області.

Від відділу Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області отримано лист №19-1528-0.1-1439/2-15 від 28.04.2015, в якому зазначено, що протягом 2014 року від ПП «БАЯ» та ТОВ «ФАСТ-РОЗВИТОК» звернень, заяв, клопотань та інших документів щодо використання земельних ділянок на території Ширяївського району Одеської області на умовах права власності, оренди, чи суборенди до відділу не надходило. Також зазначено, що відділом Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області довідки за №1021/08/14 від 05.08.2014 року та за №1252/09/04 від 04.09.2014 року щодо підтвердження зазначених орендованих площ ПП «БАЯ» не надавались та при цьому повідомлено, що на території Ширяївського району Одеської області у період з 01.01.2014 року по 01.03.2015 р. за ПП «БАЯ» та ТОВ «ФАСТ-РОЗВИТОК» земельні ділянки не значились.

Так відповідачем зроблено висновок, що ПП «БАЯ» в порушення вимог ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. №1952-IV, ст.8 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)» №119 від 24.01.2000р. договори на суборенду земельних ділянок не зареєструвало.

Стосовно використання ПП «Бая» земельних ділянок в Новоодеському, Снігурівському та Миколаївському районах Миколаївської області згідно договорів з пайщиками, відповідач стверджує, що вказана інформація спростовується аналізом офіційних податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум отриманого з них податку за формою №1ДФ. Встановлено, що ПП «БАЯ» за 2014-2015 роки податку за користування земельними ділянками (паями) у якості податкового агента не декларувало та не сплачувало (на порушення норм пп.170.1.1 ст.170 ПК України).

Також відповідачем зазначено, що згідно наявних баз даних для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності ПП «БАЯ» в 2014 році використовувало земельні ділянки в межах:

Жовтневої районної державної адміністрації, площа земельної ділянки 3,3 га (Категорія земель - під госп. будівлями та госп. двором). Місцезнаходження земельної ділянки - Грейгівська сільська рада (договір оренди - від 23.04.10 серія та номер документа 23804809);

Миколаївської міської ради, площа земельної ділянки 88,0 га (Категорія земель - земельна ділянка для ведення товарного с/г виробництва). Місцезнаходження земельної ділянки - вздовж Київського шосе в районі Матвіївки у Центральному районі м. Миколаєва (договір оренди - від 30.10.2012 серія та номер документа 92725148101).

Таким чином, за результатами наведеної інформації податковим органом зроблено висновок, що ПП «БАЯ» не виконується основна умова п.209.6 ст.209 ПК України, а саме: постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах.

Посилаючись на інформацію щодо відсутності в користуванні ПП «БАЯ» земельних ділянки на території Ширяївського району Одеської області площею 5644,96 га, на території Хорольського району Полтавської області площею 6 218 га, а також відсутність на підприємстві персоналу, необхідного для забезпечення процесу вирощування, збирання, зберігання соняшника відповідач зазначає про неможливість підтвердити реальність здійснення операцій з вирощування в 2014 році цієї продукції та операцій з реалізації цієї продукції в 2014 році та в 2015 році.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою обґрунтування висновків акта перевірки № 75/28-08-41/36362434/32 від 21.12.2015р. відповідачем вжито заходів щодо збору доказової бази, в зв'язку з чим направлено запити щодо підтвердження або заперечення наявності земельних ділянок ПП «Бая», а саме до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області №2144/7/28-08-41 від 23.11.2015р., Голови Кир'яківської сільської ради №1637/10/28-08-41 від 25.11.2015р. про надання інформації щодо підтвердження використання ПП «БАЯ» земельних ділянок на території Кир'яківської сільської ради у 2013-2014 рр., Голови Грейгівської сільської ради №1664/10/28-08-41 від 30.11.2015 р. про надання інформації щодо підтвердження використання ПП «БАЯ» земельних ділянок на території Грейговської сільської ради у 2013-2014 рр., Головного управління статистики в Одеській області №1635/10/28-08-41 від 25.12.2015р. про надання інформації щодо підтвердження наявності земельних ділянок по ПП «БАЯ» на території Одеської області, надання статистичної звітності вищевказаним підприємством та врожайності соняшнику в 2014 р.; Голови Хорольської районної ради в Полтавській області №1641/10/28-08-41 від 25.11.2015р. про надання інформації щодо права використання земельних угідь ПП «Бая»; Голові Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області №1638/10/28-08-41 від 15.11.2015р. про надання інформації щодо права використання земельних угідь ПП «Бая»; Головного управління статистики в Полтавській області №1634/10/28-08-41 від 25.11.2015 р. про надання інформації в розрізі номенклатури, кількості вирощеного урожаю ПП «Бая»; Голові Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області №1639/10/28-08-41 від 25.11.2015 р. про надання інформації щодо права використання земельних угідь ПП «Бая» на території Баратівської сільської ради у 2013-2014 рр.; Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1630/10/28-08-41 від 25.11.2015р. про дання інформації щодо наявності у використанні та права такого використання земельних ділянок ПП «Бая» на території Полтавської області в 2013-2014рр.

Так, згідно матеріалів відповіді ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області №3402/7/14-02-22-04-12 від 02.12.2015р. ПП «БАЯ» 07.09.2015р. виключено реєстру спеціального оподаткування, а також 02.11.2015р. анульовано свідоцтво ПДВ у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність підтвердження місцезнаходження юридичної особі відповідно до п.184.1 ст.184 абз. ж) ПК України.

Згідно відповіді Кир'яківської сільської ради (Миколаївський район Миколаївської області) №327-04.08 від 08.12.2015р. директор ПП «БАЯ» ОСОБА_5 орендує земельні частки (паї) тощею 35,16га (8 чол.). При цьому вказано, що з 2013р. по 2015р. ОСОБА_5Я земельні ділянки на території сільської ради не обробляє, з власниками земельних часток (паїв) не розрахувався. На території сільської ради складські приміщення, власні токи, сільськогосподарська техніка та обладнання, належне ПП «БАЯ», відсутні.

Згідно відповіді Грейгівської сільської ради (Жовтневий район Миколаївської області №702/04.03 від 08.12.2015р. на території Грейгівської сільської ради ПП «БАЯ» (код ЄДРПОУ 32283343) фактичним обробітком земельних ділянок не займається. За адресою: вул. Хрипко, буд. 20 у ПП «БАЯ» є власний ток та складські приміщення. Загальна площа земельної ділянки під током та складськими приміщеннями, складає 3,3000 га, без договору оренди, сплачується земельний податок.

Згідно відповіді Головного управління статистики в Одеській області №13-08/300 від 04.12.2015р. ПП «БАЯ» (код ЄДРПОУ 32283343) на території Одеської області не зареєстровано та не звітує.

Згідно відповіді Хорольської районної ради в Полтавській області №02-20/624, від 03.12.2015р. Хорольська районна рада не перебувала у господарських відносинах з TOB «ТД «Дельта Вілмар», ФГ «ОСОБА_2 Юг», ПП «Бая».

Згідно відповіді Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області №291 від 03.12.2015 р. земельних угідь сільськогосподарського призначення, придатних для висіву та вирощування соняшника на території сільської ради на праві власності ПП «БАЯ» не має. Загальна площа земельних угідь, що перебувають в оренді ПП «БАЯ» в 2014 році - 45,58 га.

Згідно відповіді Головного управління статистики у Полтавській області №06.1-91/342 від 04.12.2015р. звіт у формі ф. №4-сг (річна) «Посівні площі сільськогосподарських культур», ПП «БАЯ» (код ЄДРПОУ 32283343) під урожай 2013, 2014 року до органів державної статистики у Полтавській області не надавався.

При цьому, відповідачем згідно наведеної інформації щодо валового збору соняшнику у Хорольському районі Полтавської області у 2014 році, встановлено, що загальна кількість зібраного соняшнику по району складає 271,61т. При цьому ПП БАЯ» виписано видаткові накладні на адресу TOB «ТД ОСОБА_4» на загальну кількість соняшнику 330,820 т.

Згідно відповіді Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області №422 від 09.12.2015р. земельних ділянок, угідь сільськогосподарського призначення, придатних для висіву та вирощування соняшника або інших с/г культур, що перебувають у праві власності ПП «БАЯ» в межах території Баратівської сільської ради немає. Земельні ділянки, що перебувають у користуванні (у кількості 6 од., загальною площею - 24,33 га) , протягом 2013 - 2015рр. не оброблялись, господарська діяльність не проводилась. За 2013-2015 рр. податок з доходу фізичних осіб за оренду земельних ділянок (паїв) ПП «БАЯ» не сплатило. У 2014-2015 рр. 15 договорів оренди земельних ділянок (паїв) розірвано з ініціативи власників за рішенням суду, тому орендована площа зменшилася із 81,6 га до 24,33 га ріллі. Наявних власних токів, складських приміщень, виробничих потужностей, сільськогосподарських машин та обладнання у ПП «БАЯ» в межах території Баратівської сільської ради не має.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 4911/0/72-15 від 07.12.2015р. за даними державного реєстру земель, який вівся відділами Держземагенства у районах (містах) області до 31.12.2012 року, реєстрація земельних ділянок ПП «БАЯ» відсутня.

З урахуванням зазначеної інформації відповідач дійшов висновку про неможливість встановити походження (виробника) товару номенклатури «соняшник», встановити земельні ділянки (їх місцезнаходження), де вирощувався такий соняшник, що унеможливлює подальшу реалізацію вказаного товару ТОВ Торговий Дім Дельта Вілмар.

Крім того, відповідач зазначив, що проведеним порівняльним аналізом автотранспортних засобів, залучених для перевезення товару ПП «БАЯ» та переліком автотранспортних засобів зазначених в Протоколі про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 30.07.2015року ПП «БАЯ» надіслано в матеріалах відповіді від 07.09.2015 за №2228/7/14-02-22-02-10 ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС в Миколаївській області), не встановлено наявності у ПП «БАЯ» наявності значної кількості (перелічено в акті перевірки) автомобілів та причепів.

При цьому наявність робітників у штатному розкладі ПП «БАЯ» ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 (водіїв, згідно наданих до перевірки ТТН) не встановлено.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок про неможливість встановити зв'язок автотранспортних засобів, водіїв, власника соняшнику та підтвердити постачання та перевезення товару ПП «БАЯ».

Відповідач зазначає, що з наданих до перевірки позивачем ТТН від ПП «БАЯ», пункт навантаження товару зазначено: Миколаївська область, Миколаївський район.

При цьому, зі змісту акта перевірки вбачається, що перевіркою не встановлено наявність власних (орендованих, суборендованих, або використаних ПП «БАЯ» на підставі договорів найму (піднайму) основних фондів на території Миколаївського району Миколаївської області.

З урахуванням зазначеного відповідач зробив висновок про неможливість постачання товару від ПП «БАЯ» позивачу у розумінні норм пп. 14.1.191, 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Крім того, слід зазначити, що підприємницька діяльність здійснюються суб'єктом господарювання на власний ризик, а відтак у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників. Так, належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента. Аналогічну позицію висловлено Вищим адміністративним судом в ухвалі від 25.03.2015р. К/9991/64653/11.

Таким чином, суд, враховуючи наведені обставини, дослідивши наявні у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши показання свідка, дійшов висновку, що позивачем не спростовано порушень, встановлених актом перевірки № 75/28-08-41/36362434/32 від 21.12.2015р., зокрема позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено, що господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дельта Вілмар та його контрагентами СФГ «Веста-Юг» (код ЄДРПОУ 34280915) та ПП «БАЯ» (код ЄДРПОУ 32283343) мали реальний характер та здійснені з метою реального настання правових наслідків. Водночас відповідачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, зазначених в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.71 цього КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дельта Вілмар до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 04.04.2016р., № НОМЕР_2 від 04.04.2016р. не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного податкового законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, здійснені позивачем судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-164, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Дельта Вілмар до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 04.04.2016р., № НОМЕР_2 від 04.04.2016р.,- відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.10.2016 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Дельта Вілмар до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 04.04.2016р., № НОМЕР_2 від 04.04.2016р.,- відмовити.

10 жовтня 2016 року.