Рішення № 62169523, 21.10.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/11600/16-ц

Провадження № 2/263/2709/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2016 рокуЖовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Папаценко П.І., при секретаріМасюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ «ВТБ Банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №R53432469374В від 02.10.2013 року, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 80000,00 грн., строком повернення до 02.10.2018 року включно з щомісячною сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15% річних. При цьому ОСОБА_1 у порушення умов кредитного договору зобовязання перед позичальником не виконував належним чином, внаслідок чого станом на 13.07.2016 заборгованість на загальну суму 76391,20 грн., яку просить стягнути з відповідача разом із витратами по зверненню до суду за захистом свого порушеного права.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, до суду надійшла заява з проханням справу розглянути за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин повторно, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст.224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов ПАТ «ВТБ Банк» таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

02 жовтя 2013 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №R53432469374В, за яким Банк надав відповідачу кредит у сумі 80000,00 грн з щомісячною сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15% річних або в іншому розмірі, передбаченому договором.

Факт отримання зазначеної суми ОСОБА_1 підтверджуєтьсянаданим банком меморіальним ордером №25196 від 02 жовтня 2013 року.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №R53432469374В від 02 жовтя 2013 року вбачається, що у відповідача станом на 13 липня 2016 року мається перед банком заборгованість на загальну суму 76391,20 грн., яка складається з: 54081,15 грн. - заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних; 3039,31 грн.- заборгованість за відсотками з урахуванням інфляції та 3% річних; 7670,26 грн. - сума заборгованості за комісією; 11600,48 грн. пеня по кредиту, процентам та комісійній винагороді.

Згідно п.1 кредитного договору банк надав відповідачу кредит у сумі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень, позичальник зобовязаний повернути кредит у повному обсязі 02 жовтня 2018 року або достроково у випадках, передбачених договором, проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 15%..

Відповідно до п.6 кредитного договору підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він перед укладанням цього договору письмово ознайомлений з інформацією про особу і місцезнаходження банку, про умови кредитування та умови договорів забезпечення, а також про орієнтовану сукупну вартість кредиту ( в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням процентної ставки за кредитом та вартості всіх послуг, повязаних з одержанням кредиту, укладанням цього договору та оформленням договорів застави та страхування. Позичальник цим підтверджує свою згоду із зазначеними діючими умовами.

Відповідно до п.4.2, 4.3 кредитного договору за наявності прострочення виконання зобовязань позичальником за договором, розмір платежу збільшується на суму комісійної винагороди, неустойки, та інших платежів, у т.ч. відшкодування витрат та збитків Банку, повязаних з неналежним виконанням позичальником умов цього договору.

Відповідно до п.5.1 кредитного договору у разі прострочення позичальником зобовязань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами договору позичальник зобовязаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми прострочених зобовязань за кожен день порушення виконання зобовязань, включаючи день погашення.

Згідно дост. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставіст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідност. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно положеньст. 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідност. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставіст. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Таким чином судом встановлено у судовому засіданні факт наявності у відповідача відповідальності перед ПАТВТБ Банкза невиконане зобовязання по кредитному договору.

Між тим, суд вважає, що до правовідносин, що склались між сторонами необхідно також застосуватиЗакон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року.

Так заст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

В п. 5 ст. 11 «Прикінцевих та перехідних положень» вказаного Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема, затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Згідност. 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом»район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Згідно Наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ № 33/6/а від 7 жовтня 2014 року «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

На виконанняЗакону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»заРозпорядженням № 1275-р від 2 грудня 2015 року Кабінету Міністрів Українивідповідно до п. 20 ч. 1 «Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» м. Маріуполь Донецької області було віднесено до вказаного «Переліку».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, ОСОБА_1 зареєстрований та постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1, а тому на нього розповсюджуються нормиЗакону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року, які досі є чинними та діючими.

З урахуванням наведеного суд вважає необхідним відмовити ПАТ«ВТБ Банк»у вимогах до відповідача щодо стягнення суми заборгованості за пенею, яка була нарахована після 14 квітня 2014 року, оскільки зазначені вимоги банку суперечатьст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», бо зазначені суми неустойки були нараховані банком вже після 14 квітня 2014 року боржнику, а після набрання чинностіЗакону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»не були скасовані, чого вимагав даний закон.

На підставі переліченого судом встановлено у судовому засіданні факт наявності у відповідача відповідальності перед ПАТ«ВТБ Банк»за невиконане зобовязання по кредитному договору від 02 жовтня 2013 року на загальну суму 64790,72 грн., яка складається з: 54081,15 грн. - заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних; 3039,31 грн.- заборгованість за відсотками з урахуванням інфляції та 3% річних; 7670,26 грн. - сума заборгованості за комісією.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1378,00 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 64790,72 грн. *100% : 76391,20 грн. ціни позову = 84,81%), тобто 84,81% від ціни позову (84,81 % *1378,00 грн. :100%), що складає 1168,68 грн.

На підставі ст. ст.526,530,549,551,610,1054 ЦК України,ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ППВСС України №10 від 17 жовтня 2014 року, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства«ВТБ Банк» (п/р 351979000900 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, ЄДРПОУ 14359319), заборгованість за кредитним договором: 54081,15 грн. - заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних; 3039,31 грн.- заборгованість за відсотками з урахуванням інфляції та 3% річних; 7670,26 грн. - сума заборгованості за комісією, а всього - 64790,72 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства«ВТБ Банк» (п/р 351979000900 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, ЄДРПОУ 14359319) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1168,68 грн.

У задоволенні решти позовних вимог- відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана в перебігу десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя П.І.Папаценко