Постанова № 62168302, 24.10.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2030/16-п Провадження №33/773/359/16 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І. В. Категорія:cт. 471, 472 МК України Доповідач: Оксентюк В. Н.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2016 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1,

з участю скаржника ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

представника митного органу ОСОБА_4,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 08 вересня 2016 року, якою ОСОБА_2 Миколайович02.10.1986 року народження, громадянин України, житель ІНФОРМАЦІЯ_1, не працює, закордонний паспорт FA049725 виданий 11.02.2015 року

визнаний винним у вчиненні правопорушень передбачених ст. 471, 472 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

Зазначеною постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 471, 472 МК України і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 14666, 78 грн. з конфіскацією в дохід держави товару «раковина» 1 штука вагою 22 кг. та плитка «ROMA» кількістю 20,2800 м.кв. загальною вагою 504 кг. та загальною вартістю 14666,78 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Волинської митниці ДФС 825,55 грн. витрат по справі про порушення митних правил за зберігання товарів та 275,60 грн. судового збору в користь держави.

ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 05 липня 2016 року близько 22 год. 00 хв. слідуючи з ОСОБА_5 в Україну через м/п «Устилуг» Волинської митниці ДФС водієм автомобіля «Мерседес» р.н. НОМЕР_1, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», ввіз на митну територію України товар понад неоподатковувану норму, а саме: «раковина» 1 штука вагою 22 кг. та плитка «ROMA» кількістю 20,2800 м.кв. загальною вагою 504 кг. та загальною вартістю 14666,78 грн., який був виявлений під час митного огляду транспортного засобу. Також зазначений товар ОСОБА_2 за встановленою формою не задекларував. Такими своїми діями останній вчинив правопорушення, передбачені ст. 471, 472 МК України.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 з постановою суду не погоджується та зазначає, що вона винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що при проходженні митного контролю він повідомляв працівників митниці про наявність у нього товару, який він переміщує для особистого використання та надав відповідні документи. Також неодноразово наполягав на можливості задекларувати товар, однак йому було відмовлено.

Зазначає, що він не був обізнаний з нормами переміщення товару через кордон, тому при потребі був готовий вчинити всі необхідні дії.

Вважає, що інформація в журналі конфліктів та дзвінки на гарячу лінію є доказом того, що він бажав провести письмове декларування.

При цьому, повідомивши працівників митниці про переміщуваний товар, надавши документи, які підтверджують його вартість, він фактично провів усне декларування товару.

Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 471, 472 МК України, а судом першої інстанції не було всебічно повно та обєктивно зясовано всі обставини справи та не досліджено наявних доказів.

Звертає увагу на те, що шкода, яка могла бути заподіяна державі внаслідок недекларування переміщуваних товарів не співрозмірна застосованої до нього санкції, яка є значною і ставить його сімю у складне матеріальне становище.

Просить постанову суду щодо нього скасувати, а провадження закрити за відсутністю складу інкримінованих правопорушень, вилучений товар повернути.

В апеляційному суді ОСОБА_2 визнав вину за ст.. 471 МК України і просив постанову Любомльського районного суду від 8 вересня 2016 року в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України скасувати, а провадження в цій частині закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного порушення

Заслухавши ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які апеляційну скаргу підтримали, пояснення представника митниці, який апеляційну скаргу заперечив, просив постанову суду першої інстанції залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції в повній мірі не дотримані.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил №1451/20500/2016 від 06 липня 2016 року ОСОБА_2 05.07.2016 року близько 22 год. 00 хв., будучи водієм автомобіля «Мерседес-Бенз», реєстраційний номер НОМЕР_1 порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю.

Під час проходження митного контролю працівниками митниці було виявлено, що ОСОБА_2 переміщує товар, а саме: меблі до ванної кімнати 4 штуки вагою 72 кг. вартістю 1928 польських злотих, що підтверджується TAX FREE №306, та плитку для підлоги вагою 504 кг кількістю 20,2800 м.кв. вартістю 2066,94 польських злотих, що підтверджується TAX FREE TF-9/07/16.

Загальна вага товару, яку переміщував ОСОБА_2 складала 576 кг., що є вище встановленої норми.

Відповідно до частини шостої статті 366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал для проходження митного контролю. Громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Разом з тим обєктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, полягає у недекларуванні товарів, транспортних засобів переміщуваних через митний кордон України, тобто незаявлення особою за встановленою формою точних відомостей про товари, транспортні засоби, що підлягають обовязковому декларуванню у випадку переміщення через митний кордон України.

Зі змісту апеляційної скарги та з пояснень ОСОБА_2 в суді першої інстанції (а.с.43) вбачається, що перед митним оглядом транспортного засобу він повідомив працівників митниці, який товар та в якій кількості ним перевозиться та надав їм TAX FREE на весь товар в яких зазначено усі дані щодо ваги та вартості товару. Задекларувати товар у письмовій формі, за вказаних ним обставин, посадові особами митниці йому можливості не дали. Товар віз для власних потреб (ремонтні роботи), наміру не декларувати вантаж він не мав і таких дій не вчиняв.

Аналогічні пояснення ОСОБА_2 дав при розгляді справи в суді, стверджуючи, що товар він перевозив для власних потреб, задекларував його в усному порядку до проходження митного контролю, що підтверджується протоколом судового засідання ( а.с. 43).

На підтвердження показань ОСОБА_2 в матеріалах справи є супроводжуючі документи на товар, які виписані на його імя із зазначенням характеристик товару ваги та вартості (а.с. 12-13).

Оскільки ОСОБА_6 по "зеленому коридору" перевозив товар для власного використання понад неоподатковану норму, надавши працівникам митниці на цей товар документи з відомостями про його точну вагу і вартість до митного огляду, чим вчинив усне декларування, а тому вважаю що його дії безпідставно кваліфіковані, ще й за ст. 472 МК України, яка однозначно передбачає відповідальність за недекларування товарів комерційного призначення.

Крім цього апеляційний суд враховує, що у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 належним чином не сформульовано обвинувачення за ст. 472 МК України, а лише зазначено, що ОСОБА_2 скоїв це правопорушення при тих же обставинах, при яких вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

При таких обставинах постанова суду в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу даного правопорушення.

Враховуючи, що ОСОБА_2 перевозив товар, ввезення якого через митний кордон України не заборонено і не обмежено чинним законодавством України, вилучений у нього товар, після належного митного оформлення, підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Любомльського районного суду Волинської області від 08 вересня 2016 року в частині притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 472 МК України скасувати, а провадження у справі цій частині закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу вказаного правопорушення.

Накласти на ОСОБА_2 за ст. 471 МК України стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Вилучений у ОСОБА_2 товар, а саме «раковина» 1 штука вагою 22 кг. та плитка «ROMA» кількістю 20,2800 м.кв. загальною вагою 504 кг. та загальною вартістю 14666,78 грн., після сплати митних платежів повернути ОСОБА_2

В решті постанову залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області ОСОБА_7