Постанова № 62166355, 17.10.2016, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5568/16-а

Провадження № 2-а/442/196/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року Дрогобиицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючої-судді Гарасимків Л.І.

при секретарі Петрів В.М..

за участю позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача Петрицина О.П.

в залі суду в м. Дрогобичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Дрогобицького об»єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірним та зобов»язання призначити пенсію на пільгових умовах,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом в якому просить визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області, щодо відмови йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників та п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зобов'язати Дрогобицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати йому, період роботи з 08.05.1992 року по 16.05.1996 року в Нафтогазовидобувному управлінні «Муравленковськанафта» за професією помічника бурильника капітального ремонту свердловин до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та

зобов'язати Дрогобицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити йому, пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 18 листопада 2015 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_2 посилається на те, що 18 листопада 2015 року він звернувся до Управління пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2. На час звернення з пенсією його страховий стаж становив 26 років і 27 днів з яких більше 12 років і 6 місяців пільгового стажу. Листом від 17.02.2016 року № 1270/03-33 його було повідомлено про те, що відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно із п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З відповідного листа вбачається, що підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах став той факт, що на думку Управління пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі відсутні підстави для зарахування періоду роботи з 08.05.1992 року по 16.05.1996 року в Нафтогазовидобувному управлінні «Муравленковськанафта» за професією помічника бурильника капітального ремонту свердловин. Такі доводи Відповідач мотивує зокрема тим, що ним не представлено наказу на проведення атестації робочих місць та переліку, яким підтверджено право на пільгову пенсію помічника бурильника капітального ремонту свердловин. На думку Відповідача для зарахування певної роботи із шкідливими і важкими умовами праці до пільгового стажу передусім потрібно підтвердити, що виконання цієї роботи дає право на пільгову пенсію, тобто що виконані всі умови, зазначені в ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому Відповідач посилається на необхідності підтвердження пільгової роботи за саме результатами атестації робочих місць. Однак з такими доводами він не погоджуюється та вважає таку відмову неправомірною, оскільки при звернені із заявою про призначення за віком на пільгових умовах за списком № 2 для підтвердження пільгового стажу роботи ним було надано уточнюючу довідку видану ВАТ «Газпромнефть-ННГ» від 12.10.2012 року № 18/17231, якою підтверджено,

що він дійсно працював повний робочий день вахтовим методом за професією помічника бурильника капітального ремонту свердловин. Стаж роботи за вказаною професією дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до Списку № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 розділом XII підрозділом 2а позиції 2130200а-11292.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені у адміністративному позові, долучивши ряд документів - судової практики з аналогічних правовідносин та просять позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, подав до суду письмові заперечення проти позову. При вирішенні даного спору просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Зі змісту ч. З ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. З ст. 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2003 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, пунктом 3 якого визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Відповідно п."б" ч.іст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", діючої на час спірних правовідносин, право на призначення пільгової пенсії за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і) при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. При цьому цією ж статтею передбачено, що за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок.

Згідно ст.62 наведеного Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 N 162 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 N 58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики N 259/34/5 від 08.06.2001 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Так, відповідно до положення ч. 2 п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Отже оскільки чинним законодавством покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її несвоєчасне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком.

Таким висновок міститься зокрема в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09 червня 2016 року у справі № К/800/31274/15.

Як вбачається із долучених до позовної заяви доказів з 08.05.1992 року по 16.05.1996 року позивач ОСОБА_2 працював на підприємстві, яке знаходиться на території Російської Федерації, а тому питання щодо можливості зарахування цього періоду роботи до пільгового стажу за відсутності висновків атестації, слід розглядати у відповідності до положень Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року (далі - Угода).

Частинами статтею 6 цієї Угоди встановлено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтва та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Водночас, за приписами статті 7 Угоди, питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі (далі - Угода СНД), згідно із статтею 1 якої, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством країни, на території якого вони проживають.

Крім того ст. 7 Угоди СНД передбачено, що для встановлення права на пенсію , в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років , громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж , набутий на території будь-якого з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди .

Отже, із змісту наведених норм вбачається, що пенсія призначається за нормами законодавства країни, де проживає особа, а стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується до пільгового у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.

Як видно із долученого листа від 17.02.2016 року УПФУ в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі неодноразово наголошувало на відсутності доказів проведення атестації робочого місця у період з 08.05.1992 року по 16.05.1996 року, проте такі умови для обчислення пільгового стажу передбачені пенсійним законодавством України.

Положеннями ч.З ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).

Відомості про те, що аналогічні умови обчислення пільгового стажу (зокрема, обов'язкове проведення атестації робочого місця) були передбачені законодавством Російської Федерації у період з 1992 по 1996 рік Відповідачем при відмові у призначені пенсії наведено не було.

Таким чином оскільки законодавством Російської Федерації до 01.07.1997 року проведення атестації робочого місяці передбачено не було , відтак Управління пенсійного фонду у м. Дрогобич та Дрогобицькому районі було зобов'язано призначити пенсію позивачу ОСОБА_2 за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «6» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18 листопада 2015 року.

При цьому необхідне зазначити, що Європейський Суд з прав людини визначив, що оскільки призначенням Конвенції є захищати реальні права людини, а не ілюзорні, справедливий баланс між різними інтересами, що розглядаються, може бути порушено не тільки тоді, коли відсутні положення для захисту гарантованих прав, а й коли їх не дотримуються належним чином (пункти 56 та 61 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Moreno Gomez проти Іспанії», заява № 4143/02).

Також, в контексті обґрунтувань позовних вимог та звернення до субєкта владних повноважень з приводу призначення пенсії на пільгових умовах необхідно зазначити, що згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000 року Європейський Суд. зазначив, що поняття «майно» у статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується власністю на фізичні речі. Воно є незалежним від формальної класифікації в національному праві: деякі інші права та інтереси, що складають активи, можуть розглядатися як право власності і, таким чином, як «майно» в цілях даного положення.

Зміст конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі «Девелопменте ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також в цьому рішенні Суд зазначив, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції може застосовуватися для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей у майбутньому. У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1265а15 (яке є обовязковим для всіх судів в порядку ст.244-2 КАС України). Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним (що узгоджується з положеннями ст.

13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. ¦

Положеннями ч.1 ст.18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам,, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Положеннями ст. 104 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що скаргу на рішення органу, який призначає пенсії, може бути подано до районної (міської) Ради народних депутатів або до районного (міського) народного суду.

Відповідно до ч.2 ст 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, рішення Відповідача від 17.02.2016 року , щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу ОСОБА_2 з врахуванням пільгового обчислення стажу роботи, є неправомірним та таким, що порушує гарантоване позивачу ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень і позивачем цей строк не порушено.

Враховуючи те, що порушення прав позивача носить триваючий характер, і про порушення такого позивач повинен був дізнатися в момент призначення пенсії суд вважає, що вимогу щодо зобов'язання відповідача зарахувати в період роботи з 08.05.1992 року по 16.05.1996 року в нафто-газовидобувному управлінні «Муравленковськанафта» за професією помічника бурильника капітального ремонту свердловини до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 виробництв, професій, посад і показники та пункту « б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 18.11.2015 року , слід задовольнити частково, зобов'язавши відповідача зарахувати ОСОБА_2 період роботи з 08.05.1992 року по 16.05.1996 року, в межах загального шестимісячного строку звернення до суду, тобто з 01.03.2016 року, оскільки відповідно до ст. 84 Закону України « Про пенсійне забезпечення» перерахунок призначеної пенсії провадитья з таких строків: при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідним документами подано ним до 15-го числа включно, із першого числа наступного місяця , якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.

На підставі ст. 19 Конституції України, керуючись ст.158-163 КАС України, суд,-

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Дрогобицького об»єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 виробництв, професій, посад і показники та пункту « б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов»язати Дрогобицьке об»єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_2 період роботи з 08.05.1992 року по 16.05.1996 року в нафто-газовидобувному управлінні «Муравленковськанафта» за професією помічника бурильника капітального ремонту свердловини до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 виробництв, професій, посад і показники та пункту « б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов»язати Дрогобицьке об»єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 2 виробництв, професій, посад і показники та пункту « б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.03.2016 року

В решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в судову палату по цивільних справах Львівського апеляційного адміністративного суду через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення, а увипадку відкладення складання постанови у повному обсязі чи її прийняття у письмовому провадженні - в цей же строк з дня отримання копії постанови.

Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті.

Суддя: ____ Л.І. Гарасимків