Ухвала суду № 62157848, 18.10.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 142/773/16-ц Провадження № 22-ц/772/3108/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 25Доповідач Ковальчук О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів : Міхасішина І.В., Стадника І.М.

при секретарі Ліннік Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ПСК-Захід», за участю третьої особи Акціонерного товариства «Ощадбанк», про примусове стягнення суми страхового відшкодування,

за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ПСК-Захід» на рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 22 серпня 2016 року у цій справі,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 20 серпня 2012 року між ним та відповідачем було укладено договір № 12-157 К добровільного комплексного страхування майна та від нещасних випадків, за яким ОСОБА_2 застрахував свої життя, здоровя та працездатність на суму 46200 грн. 7 травня 2013 року позивач отримав електротравму, в цей же день його було направлено швидкою допомогою до реанімаційного відділення та в подальшому проведено операцію з стентування лівої внутрішньої сонної артерії. Висновком Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 5 серпня 2013 року ОСОБА_2 була встановлена ІІ група інвалідності за загальним захворюванням. Через десять днів він отримав довідку та звернувся до страховика з відповідною заявою та копіями необхідних документів. Однак позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки останній несвоєчасно повідомив страховика про настання страхового випадку та надав неправдиві відомості. Таку відмову позивач вважав незаконною, а свої права порушеними, оскільки він не порушив строк повідомлення страховика про настання страхового випадку та надав правдиві відомості, тому звернувся до суду та просив: визнати стійку втрату працездатності внаслідок нещасного випадку, який відбувся з ним 7 травня 2013 року, зі встановленням йому ІІ групи інвалідності, страховим випадком, передбаченим п. 3.3 вказаного договору добровільного комплексного страхування; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в сумі 46200 грн.; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 інфляційні втрати та 3% річних.

Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 22 серпня 2016 року позов задоволено частково, зокрема, задоволено вимоги щодо визнання страховим випадком стійку втрату працездатності позивача 7 травня 2013 року та щодо стягнення суми страхового відшкодування, в іншій частині вимог відмовлено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ПСК-Захід», посилаючись на неповне зясування содом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріально та процесуального права, в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні вимог відмовити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду, з огляду на положення ст. 303 ЦПК України, переглядається щодо його законності та обґрунтованості в оскаржуваній частині.

Судом встановлено та з матеріалів справ вбачається, що 20 серпня 2012 року мід ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ПСК-Захід» укладено договір № 12-157К добровільного та комплексного страхування майна та страхування від нещасних випадків строком на 1 рік (а.с. 10-11).

Відповідно п. 1.1 розділу 1 договору, «Умови страхування», предметом страхування є життя, здоровя та працездатність застрахованої особи. Життя, здоровя та працездатність застрахованої особи застраховано на 46200 грн.

Згідно з п. 3.3 розділу 3 договору, страховими випадками є наступні події, що стались із застрахованою особою і які мали місце під час його дії та підтверджені документами, виданими компетентними органами у встановленому законом порядку (медичними закладами, судом та іншими відповідними установами): стійка втрата працездатності внаслідок нещасного випадку (І, II група інвалідності), смерть внаслідок нещасного випадку. Сторони погодили повідомити страховика про настання події , що має ознаки страхового випадку протягом 3 робочих днів з моменту настання такої події, будь-яким способом, що дозволяє обєктивно зафіксувати факт повідомлення.

27 травня 2013 року ОСОБА_2 поступив до стаціонару КЗ ВОПНЛ ім. О.І. Ющенко нейрохірургічного відділення № 20 та 10 червня 2010 року був виписаній з діагнозом ГПМК за ішемічним типом у веретебро-базилярному басейні на ґрунті оклюзії обох хребтових артерій у сегментах. Дисекція інтими лівої ВСА з формуванням аневризматичного розширення в начальних відділах. Ускладнення: виражені стато-кінетичні порушення, цефалічний синдром, лівобічна геміанопсія. Питання працездатності рекомендовано вирішувати через ЛКК за місцем проживання (а.с. 16).

За результатом обстежень лікарняно-консультативної комісії (ОБЛ) ЛКК від 25 липня 2013 року ОСОБА_2 у звязку з наявністю ознак інвалідності направлено на МСЕК для вирішення питання працездатності (а.с. 16)

Відповідно до довідки до акта огляду медиком-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ № 521628 від 5 серпня 2013 року ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності (а.с. 9).

15 серпня 2013 року та 29 січня 2014 року, повторно, ОСОБА_2 звертався до відповідача із заявами про настання страхового випадку (друга група інвалідності внаслідок нещасного випадку) та виплату страхового відшкодування, однак вони залишились без задоволення, оскільки, як вказав страхових у своїх листах, позивач несвоєчасно повідомив страховика про настання страхового випадку та надав неправдиві відомості (а.с. 12-13).

Керуючись ст. ст. 16, 979-985, 988-992 ЦК України, ст. 9, 16, 20-21, 26 Закону України «Про страхування», суд дійшов вірного висновку про задоволення позову щодо визнання страховим випадком стійку втрату працездатності позивача та щодо стягнення суми страхового відшкодування, оскільки несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку саме по собі не може бути підставою для відмови від страхового відшкодування, а лише в тому випадку, коли воно позбавляє страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком, тобто якщо буде доведено, що відсутність у страховика відомостей про це могло вплинути на його обов язок виплатити страхове відшкодування.

Відповідно, закон повязує обовязок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не з наданням певних доказів страхувальником.

Виходячи зі змісту цих норм, коли виникає страховий випадок, страховик зобовязаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком. Таких доказів відповідача суду не надав, навпаки, встановлення другої групи інвалідності віднесено до страхового випадку безпосередньо самим договором страхування.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, які зводяться до тих же тверджень, якими відповідач обґрунтовував свої заперечення на позов, зокрема, посилається на несвоєчасність повідомлення про настання страхового випадку та неправдивість відомостей, яка полягає в посиланнях ОСОБА_2, що він отримав інвалідність 14 серпня 2013 року, а фактично її було встановлено 5 серпня 2013 року.

Такі доводи, як вірно зазначив і суд першої інстанції, не спростовують підстав, якими обґрунтовано вимоги позовної заяви, та самі по собі не виключають настання страхового випадку за вказаним договором та виплати страхового відшкодування.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість рішення суду, тому відповідно до положень ст. 308 ЦПК України вказану апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ПСК-Захід» відхилити, рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 22 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : І.В. Міхасішин

ОСОБА_3