Ухвала суду № 62155372, 12.10.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 661/5013/15-ц

Провадження № 22ц-/791/1936/16. Головуючий в І інстанції: Чирський Г.М. Провадження № 22ц-/791/1937/16. Доповідач: Кузнєцова О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючий Кузнєцової О.А.

судді Базіль Л.В.

ОСОБА_1

секретар Прушинська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами, які подала ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 08 липня 2016 року та ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 19 липня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - державний нотаріус Новокаховської державної нотаральної контори ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сімєю, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання спадкоємцем першої черги та права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 08 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 задоволені частково.

Встановлено факт, який має юридичне значення щодо проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу в період часу з 01.09.2003 року по 02.03.2015 рік.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 придбаної за час спільного проживання між ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сімєю.

Визнано недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21.09.2015 року державний нотаріус Новокаховської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 спадкоємцю ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6, померлого 02.03.2015 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 19 липня 2016 року виправлено описку в резолютивній частині рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 08 липня 2016 року.

Викладено пятий абзац резолютивної частини рішення наступним чином: «Визнати частково недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21.09.2015 року державний нотаріус Новокаховської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 спадкоємцю ОСОБА_3 частині 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 70 в м. Каховка, Херсонської області після смерті ОСОБА_6, померлого 02.03.2015 року».

В решті рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням та ухвалою суду, ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 подала апеляційні скарги, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити зазначаючи, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального права. Також ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.

В письмових запереченнях ОСОБА_4 спростовує доводи апеляційних скарг, вказуючи на законність ухваленого рішення та постановленої ухвали і просить залишити їх без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції згідно нотаріально посвідченому договору купівлі-продажу від 21.10.2014 року ОСОБА_6 придбав у власність квартиру АДРЕСА_3, право власності на яку зареєстровано за зазначеною особою відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності у той же день.

02 березня 2015 року ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 05 березня 2015 року серії І-КГ 193875.

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 вересня 2015 року вбачається, що після смерті ОСОБА_6 його мати ОСОБА_3 отримала у спадщину квартиру АДРЕСА_4.

Згідно ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є обєктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу, відповідно до яких майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо)самостійного заробітку (доходу) (ч.1 ст. 60 СК України); у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частка майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором ( ст. 70 СК України).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 проживали однією сімєю без укладання шлюбу з 01.09.2003 року і до смерті останнього, тобто до 02.03.2015 року, між ними склалися усталені відносини, притаманні подружжю, спільний побут, господарство, взаємні права та обовязки.

Вказаний висновок суду підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,ОСОБА_11, наданими у суді першої інстанції, які підтвердили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з вересня 2003 року і до смерті останнього, а саме до 02 березня 2015 року проживали разом, спочатку винаймали житло у різних квартирах, а потім в жовтні 2014 року переселилися у квартиру АДРЕСА_4, оформлену на ОСОБА_6 після її покупки, де разом проживали до його смерті. Вказаним поясненням суд дав належну оцінку.

Зазначене також підтверджується договором оренди фізичної особи від 01.08.2011 року, актами приймання-передачі від 01.07.2011 року та від 10.11.2014 року, договором на абонентське обслуговування від 01.02.2013 року, квитанціями про оплату комунальних платежів, спільними фотографіями, довідкою про місце реєстрації ОСОБА_4 у спірній квартирі з 07.11.2014 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірна квартира набута ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за час спільного проживання, належала їм на праві спільної сумісної власності, а оскільки частка майна дружини та чоловіка є рівними, то позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання права власності за нею ? частини спірної квартири є обґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України ОСОБА_3 не надала суду переконливих доказів, які б підтвердили відсутність між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 сімейних стосунків.

Пояснення свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 не спростовують факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 однією сімєю, а лише є їх особистим ставленням та сприйняттям взаємовідносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Доводи ОСОБА_3 щодо придбання квартири ОСОБА_6 особисто для себе за кошти, які він заробив своєю працею, які використані ним від продажу іншої квартири, отриманої у спадок після смерті бабусі, а також за кошти, які надавалися його родичами, колегія суддів також вважає безпідставними. Факт продажу ОСОБА_6 частини квартири, яка належала йому на праві власності, не спростовує доводів ОСОБА_4 про те, що кошти від її реалізації були витрачені в інтересах їх сімї, а в подальшому на покупку спірної квартири для спільного проживання.

Після укладення договору купівлі-продажу квартири 21.10.2014 року, ОСОБА_4 була зареєстрована у ній 07.11.2014 року та проживала разом з ОСОБА_6 За життя ОСОБА_6 питання про визнання спірної квартири особистою приватною власністю не ставив, будь-які питання з цього приводу не вирішував.

Відповідно до ст. ст. 1261, 1267, 1269, 1270 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Оскільки позивачка ОСОБА_3 є матірю померлого ОСОБА_6, після смерті останнього звернулася у встановлений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, отримавши відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6, тому, виходячи із наявності у ОСОБА_4 права спільної сумісної власності на ? частину спірної квартири на момент смерті ОСОБА_6, суд першої інстанції правильно вважав обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_4 щодо визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 21.09.2015 року державним нотаріусом Новокаховської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 спадкоємцю ОСОБА_3 в частині ? частини квартири АДРЕСА_5.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено наявність права власності ОСОБА_4 на ? частини спірної квартири, якій відповідно до вимог ст.ст. 317,319 ЦК України належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 щодо усунення перешкод позивачці ОСОБА_3 у користуванні своєю власністю шляхом виселення ОСОБА_4

Згідно ч. 2 ст. 1259 ЦК фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона давала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК не надала доказів на підтвердження підстав, передбачених ч. ст. 1259 ЦК України, що ОСОБА_6 через тяжку хворобу був у безпорадному стані, а вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві ОСОБА_6

В цій частині рішення суду не оскаржено, тому предметом перегляду в апеляційному порядку не було.

Висновки суду мотивовані належним чином, підтверджуються матеріалами справи та доказами, перевіреними у судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами, і такі, що висновки суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 08 липня 2016 року та ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 19 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.А. Кузнєцова

Судді: Л.В. Базіль

ОСОБА_1