Рішення № 62153647, 18.10.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 380/885/16-ц Головуючий у І інстанції Архангельський А. М.Провадження № 22-ц/780/5111/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 22 18.10.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

18 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Іванової І.В., Кашперської Т.Ц.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 25 липня 2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» до ОСОБА_3, фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, треті особи - Тетіївське районне управління юстиції Київської області, Головне територіальне управління юстиції в Київській області, Тетіївська районна державна адміністрація Київської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року ПАТ «Кашперівський бурякорадгосп» звернувся до суду з позовом та просив визнати договір оренди земельної ділянки, укладений 29 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 червня 2007 року між ПАТ «Кашперівський бурякорадгосп» та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,5233 га, яка знаходиться на території Кашперівської сільської ради Тетіївського району. Зазначений договір укладений строком на 10 років з переважним правом позивача на поновлення його на новий строк. Однак, 29 травня 2015 року ОСОБА_3 уклала з ФОП ОСОБА_2 договір оренди, відповідно до умов якого вона передала на 10 років в оренду вищезазначену земельну ділянку загальною 2,5233 га. Враховуючи те, що договір від 29 травня 2015 року було укладено між відповідачами в період дії договору оренди від 26 червня 2007 року, він підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 25 липня 2016 року позов ПАТ «Кашперівський бурякорадгосп» задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач ФОП ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу через порушення норм процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у стягненні витрат на правову допомогу відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивач не надав документально підтвердженого розрахунку витрат на правову допомогу, акту прийому-передачі виконаних робіт.

Отже, рішення Тетіївського районного суду Київської області від 25 липня 2016 року переглядається в частині стягнення судових витрат.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 26 червня 2007 року між ПАТ «Кашперівський бурякорадгосп» та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 2,5233 га, яка належить орендодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку та знаходиться на території Кашперівської сільської ради Тетіївського району Київської області. Вказаний договір укладений строком на 10 років з переважним правом ПАТ «Кашперівський бурякорадгосп» на поновлення його на новий строк.

29 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди землі № 30, відповідно умов якого орендодавець передав останньому на 10 років в оренду вищезазначену земельну ділянку.

Ухвалюючи рішення в частині стягнення судових витрат, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 88 ЦПК України.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися в цій частині з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України до витрат, повязаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати з судового збору та витрати на правову допомогу.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 79 та ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, є витратами, пов'язаними з розглядом справи, які несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Стягуючи вартість юридичних послуг, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані докази, які підтверджують понесені ним витрати на правову допомогу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 25 лютого 2016 року ПАТ «Кашперівський бурякозавод» уклав з Адвокатським бюро «Євстігнєєва» договір про надання послуг адвоката №3-КБР/2016. Загальна сума винагороди за вказаним договором становить 2000 грн. Згідно платіжного доручення № 366 від 11 травня 2016 року позивач оплатив вартість наданих послуг.

У пункті 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам розяснено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір яких визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо повязаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В матеріалах справи відсутній розрахунок витрат на правову допомогу і такого документу позивачем суду не надано, а, отже, підстави для стягнення витрат на правову допомогу поза судовим засіданням, безпосередньо повязаних із наданням правової допомоги у даній справі, відсутні. Оскільки розгляд справи здійснювався без участі представника позивача на підставі його заяви, відповідно адвокат не брав участі у судових засіданнях, а тому відсутні підстави для стягнення витрат на правову допомогу за участь у судовому засіданні.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідачів на користь позивача витрати на правову допомогу. Колегія суддів приходить до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача лише витрат, понесених ним на сплату судового збору, у сумі 689 грн. з кожного.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат підлягає скасуванню через порушення норм процесуального права з ухваленням в цій частині нового рішення. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, а, відтак, в апеляційному порядку не переглядається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 25 липня 2016 року в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп», місце знаходження с. Кашперівка, Тетіївського району Київської області, ЄДРПОУ 00385879, судовий збір у розмірі 689 (шістсот вісімдесят девять гривень) з кожного.

У іншій частині рішення Тетіївського районного суду Київської області від 25 липня 2016року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Іванова І.В.

ОСОБА_4