Постанова № 62153464, 20.10.2016, Славутицький міський суд Київської області

П О С Т А Н О В А

іменем України

Справа №377/632/16-а

Провадження №2-а/377/62/16

20 жовтня 2016 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючого судді Малишенко Т. О., при секретарі Ахутіній А.А,, за участі позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Славутичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі про визнання дій суб,єкта владних повноважень протиправними та зобов,язати вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

07.09.2016року до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області звернувся ОСОБА_1, в якому просив:

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, щодо обрахунку його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області обрахувати йому пенсію за віком на підставі поданої ним заяви про призначення пенсій за №953/955 від 23.05.2016року у відповідності до ст.27,28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачувати в обрахованому розмірі починаючи від 23.05.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що позивач з 15 січня 2001 року отримував пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Після досягнення пенсійного віку набув право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та звернувся 23.05.2016 року із заявою про призначення пенсії до УПФУ в м.Славутичі Київської області. Відповідач не дав змогу йому написати особисто заяву про призначення пенсії, а видав готовий бланк заяви про призначення йому пенсії. У відповідь на його звернення до Пенсійного фонду України в м. Славутич він отримав листа за №81/Г-03 від 29.08.2016року ПФУ в м. Славутич, згідно якого йому стало відомо, що відповідач, в супереч поданої ним заяви призначення йому пенсії, за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та обрахунку її відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за №1881/212 від 18.11.2014року обчислив розмір його пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік, відповідно до п.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що суперечить ст. 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивач і його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, у суді дали покази аналогічно викладеним в позовній заяві. При цьому просили суд звернути увагу, на те, що позивач звернувся із заявою про призначення нового виду пенсії, посилання відповідача на те, що наче сам позивач обрав переведення з одного виду пенсії на інший, а не призначення пенсії, підкресленням, є недостовірним. Оскільки на даний час працівники пенсійного, видають роздрукований бланк заяви, в якому включено все і призначення,і перерахунок, і поновлення і переведення з одного виду на інший, при цьому вказано, що непотрібне необхідно викреслити,а не підкреслити. Раніше у них були на кожну вимогу різні бланки, на даний час лежить універсальний, у нього поганий зір, при заповненні даного бланку, йому працівник пенсійного чітко не роз,яснила, але він заповнював бланк заяви про призначення пенсії, оскільки в інших пунктах він зазначив, що раніше пенсія не призначалась. Тому посилання пенсійного фонду в даному випадку, що начеб то він сам обрав переведення а не призначення є неправомірним. Тому просили задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки протиправності в діях ГУ ПФУ у м . Славутичі не вбачає. Так, позивач перебував на обліку в ГУ ПФУ в Київській області та отримував пенсію за вислугу років з 15.01.2001 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», право на пенсію за віком у позивача виникло у 2016 році. Після звернення із заявою до УПФУ в м. Славутичі про призначення пенсії за віком, позивача було переведено з одного виду пенсії на іншу. Оскільки це було не первинне призначення пенсії, то і при розрахунку пенсії був застосований показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, як передбачено Законом України №1058 відповідно до ч.3 ст.45. Така практика застосування середньої заробітної плати при переведенні на пенсію згідно Закону 1058 військовослужбовців є загальноукраїнською, застосовується з 01.10.2011 року та схвалена Пенсійним фондом України. Коли чіткі умови переведення з пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не визначені та не врегульовані законодавчо, то така практика є єдиною, що не суперечить жодному нормативно-правовому документу.

Заслухавши сторони, розглянувши подані позивачем письмові докази та заперечення відповідача, а також оглянувши пенсійну справу № 112458, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.01.2001 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ далі Закон № 2262-ХІІ), обчислена за формулою, передбаченою для цього Закону (без застосування показника середньої заробітної плати по Україні), яку він отримував до квітня 2016 року. Після призначення цієї пенсії ОСОБА_1., продовжував працювати.

Досягнувши пенсійного віку, 23.05.2016 року ОСОБА_1, звернувся до управління ПФУ в м.Славутичі Київської області із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-ІУ) із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України, за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії.

Управління ПФУ, провівши переведення на інший вид пенсії та перерахунок розміру пенсії, при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1, застосувало показник середньої заробітної плати за 2007 рік, посилаючись на частину третю статті 45 Закону № 1058-ІУ та постанову КМУ № 327 від 23.04.2012 року «Про підвищення рівня соціального захисту населення».

Вважаючи порушенням своїх прав з боку УПФУ в м.Славутичі Київської області та з метою їх відновлення ОСОБА_1, (який дізнався про порушення своїх прав 29.08.2016 року) звернувсь за захистом до суду.

Оцінюючи дії відповідача УПФУ в м.Славутичі Київської області з точки зору їх у відповідності Конституції України та Законам України, нормативно-правовим актам, прийнятим відповідним органом в межах повноважень та у спосіб, що передбаченими ними, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно п.п.1.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730, управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до п.п.1.2. Положення управління у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства соціальної політики України, дорученнями Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України, його першого заступника та заступника, наказами Фонду та постановами правління Фонду, дорученнями Голови правління Фонду, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та наказами регіональних управлінь.

Згідно п.3 п.п.2.1. Положення одним з основних завдань Управління є призначення (перерахунок) пенсій.

Статтею 1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором; у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262-XII та Закону № 1058-ІУ, призначається одна пенсія за її вибором; при цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону № 2262-ХІІ, і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону № 1058-ІУ, яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

У частині першій статті 9 Закону № 1058-ІУ передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За правилами частини другої статті 40 Закону № 1058-ІУ заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІУ встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІУ регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час передбаченої Законом № 1058-ІУ.

Водночас ОСОБА_1, було призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.

Крім того, після звільнення зі служби з ГУ ДСНС України в Київській області ОСОБА_1, продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

У випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом № 2262-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон № 1058-ІУ, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІУ такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Така позиція щодо застосування частини третьої ст.45 Закону № 1058-ІУ була висловлена Верховним Судом України у справах № 21-612а14, №21-550а14.

Доводи представника відповідача не ґрунтуються на положеннях закону, крім того посилання представника відповідача, що відповідач начеб то сам підкреслив переведення на інший вид пенсії, а не призначення, є безпідставним, оскільки універсальний бланк заяви який надано позивачу для заповнення, говорить що це заява для призначення/перерахунку пенсії, інший зміст заповнених пунктів відповідачем, свідчить що він обрав саме призначення пенсії, і представник пенсійного фонду, приймаючи дану заяву від відповідача, якщо йому було щось не зрозуміло, зобов,язаний був уточнити, що мав на увазі відповідач, і «закреслити непотрібне» як вказано у бланку заяві, а не підкреслити як це зазначають відповідачі, а тому такі доводи до уваги судом не приймаються.

Постановою КМУ № 327 від 23.04.2012 року «Про підвищення рівня соціального захисту населення», на яку посилається відповідач у запереченні і відповідно до якої було застосовано показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік при обчисленні пенсії позивачу, передбачено, що пенсії, призначені (перераховані) до 2008 року із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2005-2006 роки відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей) та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2003-2006 роки відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», перераховуються із застосуванням показників відповідно середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік.

Пенсії особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, призначені до 2007 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» без застосування показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, перераховуються у порядку, встановленому абзацом першим цього пункту, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік .

Аналіз вказаної постанови свідчить про те, що позивач не підпадає під жодну категорію осіб, визначених у цій постанові, оскільки він не був військовослужбовцем строкової служби та при обчисленні розміру пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не застосувався показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що УПФУ в м.Славутичі Київської області необхідно позивачу обчислити пенсію за віком відповідно до вимог ст.27, ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, та виплачувати її в обрахованому розмірі з 23.05.2016 року, оскільки позивач звернувся в межах строку звернення до суду, передбаченого ч.2 ст. 99 КАС України, бо він дізнався про порушення свого права 28.08.2016 року, коли отримав з Пенсійного Фонду письмове роз,яснення, що підтверджено листом і додатком до листа Пенсійного Фонду, які долучено до матеріалів справи.

Згідно п.1 ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином вимоги позивача щодо звернення до негайного виконання даної постанови в повному обсязі не підлягають задоволенню, оскільки вони суперечать п.1 ч.1 ст. 256 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160-163 КАС України,-ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, щодо обрахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області обрахувати ОСОБА_1 розмір пенсії за віком в порядку, встановленому ст.ст. 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі поданої заяви про призначення пенсії №953/955 від 23.05.2016року та виплачувати в обрахованому розмірі починаючи з 23.05.2016 року з урахуванням фактично виплачених сум за цей період.

Постанова може бути оскаржена сторонами до Київського апеляційного адміністративного суду через Славутицький міський суд протягом десяти днів, який обчислюється з дня одержання копії постанови у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційних скарг, якщо вони не були подані. У разі подання апеляційних скарг постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя Т. О. Малишенко