Постанова № 62128654, 17.10.2016, Славутицький міський суд Київської області

П О С Т А Н О В А

іменем України

Справа №377/696/16-а

Провадження №2-а/377/70/16

17 жовтня 2016 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Теремецької Н.Ф.., при секретарі Щуковській А.М., з участю:

представника позивача - адвоката Прокопенка О.П.,

представника відповідача Климчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, третя особа - відкрите акціонерне товариство «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6», про визнання неправомірною відмови у зарахуванні стажу для призначення пільгової пенсії та зобов'язання вчинити дії по призначення і нарахуванню пенсії з врахуванням пільгового стажу, -

УСТАНОВИВ :

04 жовтня 2016 року до суду надійшла позовна заява, в якій позивач просить визнати неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області від 02 червня 2016 року за № 2404/03 про відмову у зарахуванні періоду його роботи з 16 вересня 2003 року по 31 грудня 2004 року та з 16 лютого 2005 року по 28 квітня 2007 року з особливо шкідливими умовами праці, зазначеного у довідці форми № 122, виданої відкритим акціонерним товариством «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ - 6» 9 жовтня 2007 року за вихідним номером № 79, до пільгового стажу роботи для призначення державної пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області зарахувати вищевказаний період його роботи з особливо шкідливими умовами праці, зазначений у довідці форми № 122, до спеціального трудового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України, який дає йому право на державну пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, згідно п. п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 1 п. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і призначити йому пенсію з моменту настання права на пенсію з врахуванням зазначеного спеціального трудового стажу.

Позов обґрунтований тим, що з 28 серпня 2000 року позивач був прийнятий на роботу мулярем виробничої дільниці № 2 у Колективному будівельно-монтажному управлінні «Укренергобуд» і пропрацював там до 31 грудня 2001 року. З 01 січня 2002 року був прийнятий в порядку переведення на ту ж саму посаду та тому ж робочому місці до новоствореного підприємства Славутицький філіал КБМП «Укренергобуд», де пропрацював до 26 червня 2003 року. В подальшому, 16 вересня 2003 року був прийнятий на роботу на Чорнобильську дільницю Відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ - 6», звідки був звільнений 28 квітня 2007 року за згодою сторін. 31 серпня 2007 року по 18 листопада 2009 року працював на посаді монтажника технологічних трубопроводів 3-го розряду у ВАТ «Південтеплоенергомотаж» ДП «Чорнобильське монтажне управління», з 19 листопада 2009 року по 15 листопада 2011 року працював в ТОВ БК «Укрбудмонтаж» на посаді муляра 4-ого розряду, а з 03 січня 2012 року та по дату подачі позову працює у ТОВ «Буденергомонтаж». Трудовий стаж в зазначених підприємствах підтверджується записами в трудовій книжці. Весь цей час він працював у 30-км зоні відчуження в особливо шкідливих умовах праці. На підтвердження спеціального трудового стажу, що дає право на державну пенсію за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку згідно Списку № 1 йому були видані довідки ф. 122 встановленої форми, які він додав до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в т. ч. довідки: ф. 122 № 13-99 від 10.07.2003 року, видану Колективним будівельно-монтажним підприємством «Укренергобуд» за період з 28.08.2000 року по 31.12.2001 рік; ф. 122 № 13-162 від 03.07.2003 року, видану Славутицьким філіалом Колективного будівельно-монтажного підприємства «Укренергобуд» за період з 01.01.2002 року по 26.06.2003 року; ф. 122 № 79 від 09.10.2007 року, видану ВАТ «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ - 6», за період з 16.09.2003 року по 31.12.2004 року та з 16.02.2005 р. по 28.04.2007 року; архівну довідку № 361 від 23.12.2015 року, видану КП «Трудовий архів Броварського району» по документам з архівного фонду № 125 ДП Чорнобильське монтажне управління ВАТ «Південтеплоерегомонтаж», за період роботи з 31.08.2007 року по 15.11.2009 року; довідки № 0002/16 від 25.02.2016 р., № 0003/16 від 25.12.2016р., видані ТОВ БК «Укрбудмонтаж», за періоди з 03.12.2009 року по 18.12.2009 року, з 19.12.2009 року по 30.12.2009 року, та з 04.01.2010 року по 16.09.2011 року. Однак відповідач неправомірно відмовив йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, не врахувавши вказані періоди роботи до пільгового стажу за Списком № 1 з посиланням на неможливість прийняти довідку ф. 122 № 70 від 09.10.2007 року, видану ВАТ «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ - 6», через те, що інформація з даної довідки суперечить періоду пільгового стажу, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу із Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про пільговий стаж за 2003-2004 роки та за 2005-2007 роки, оскільки така відмова суперечить вимогам Закону України «Про пенсійне забезпечення», Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення(перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач подав заперечення проти позову, у яких позовні вимоги не визнав і просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи їх тим, що надана позивачем довідка ф. 122 № 79 від 09.10.2007 р. ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ-6» належним чином не оформлена, оскільки в останньому реченні довідки зазначено, що у полуторному розмірі зараховується стаж роботи з 1988 по 01.01.2004 р., що не охоплює період роботи позивача на даному підприємстві. Суперечності при перевірці не усунуті, оскільки жодної відповіді від підприємства на запити органів ПФУ не надійшло. Разом із заявою позивача про призначення пенсії було надано індивідуальні відомості про застраховану особу із Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, де немає відомостей про пільговий стаж за період 2003-2004 рік та 2005-2007 рік по підприємству ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ-6».

Представник позивача позов підтримав, посилаючись на неправомірність відмови відповідача у зарахуванні до пільгового стажу за наданою позивачем довідкою форми № 122 від 09.10.2007 року № 79, виданою ВАТ БМУ Київська ТЕЦ-6, періоду роботи на цьому підприємстві з 16.09.2003 року по 31.12.2004 рік та з 16.02.2005 року по 28.04.2007 року, що дає позивачеві право на отримання державної пенсії на пільгових умовах у відповідності до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних у встановленому порядку, оскільки повну відповідальність за достовірність даних, відображених у цій довідці несуть посадові особи підприємства, які їх посвідчували у встановленому законом порядку.

Представник відповідача позов не визнала і просила відмовити у задоволенні позову. Суду пояснила, що період роботи позивача з 16 вересня 2003 року по 31 грудня 2004 року та з 16 лютого 2005 року по 28 квітня 2007 року з особливо шкідливими умовами праці, який зазначений у довідці ф. 122 № 79 від 09.10.2007 р. ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ-6», не може бути врахований до пільгового стажу, оскільки вказана довідка належним чином не оформлена, так як в останньому реченні довідки зазначено, що у полуторному розмірі зараховується стаж роботи з 1988 по 01.01.2004 рік. Вказані суперечності не вдалося усунути при проведенні перевірки, оскільки жодної відповіді від підприємства на запити органів ПФУ не надійшло. Крім того, у індивідуальних відомостях про застраховану особу із Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування немає відомостей про пільговий стаж за період 2003-2004 рік та 2005-2007 рік по підприємству ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ-6».

На адресу третьої особи судова повістка була направлена згідно правил ст. 33 КАС України і вважається врученою належним чином.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оглянувши архівну пенсійну справу позивача, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3, який має статус громадянина, що постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області із заявою про призначення пенсії за віком, зареєстрованою під № 503/505 03.03.2016 року.

Рішенням комісії управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області від 02.06.2016 р. № 2404/03 відмовлено ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком із зазначенням, що згідно наданих документів право на пенсію він набуде по досягненню 53 років, оскільки він має право на зниження пенсійного віку на 7 років. Період роботи згідно довідки ф-122, виданої ВАТ БМУ Київської ТЕЦ-6 № 79 від 09.10.2007 року, не може бути зарахований до пільгового стажу, так як інформація, вказана в даній довідці, суперечить періоду пільгового стажу. Управлінням неодноразово було подано запити до Київської ТЕЦ-6 щодо правомірності видачі довідки форми-122, але від даного підприємства не надійшло жодної відповіді. За умови підтвердження довідки ф. 122 № 79 від 09.10.2007 року, виданої ВАТ «Будівельно-монтажним управлінням Київської ТЕЦ - 6», пільговий стаж складатиме 12 років 4 місяця 15 днів, і він буде мати право на пенсію на пільгових умовах згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі зниженням пенсійного віку на 10 років.

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи публічно-правовий спір, суд виходить з встановлених обставин справи та відповідних їм наступних правовідносин.

Згідно ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 2 цієї статті органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 Розділу XV. Перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 р., пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-XII час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року у потрійному, а з 1 січня 1993 року у полуторному розмірі (у тому числі за Списком № 1. З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановами Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. № 250, від 30.06.1998 р. № 982, від 07.02.2000 р. № 223, від 29.01.2003 р. № 137, від 27.04.2006 р. № 571, від 10.09.2008 р. № 831 (з наступними змінами), прийнятими відповідно до ст. 39 і 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлено, зокрема, що з 1 січня 1996 року по 1 січня 2015 року особам, які працюють на Чорнобильській АЕС і у зоні відчуження час, роботи зараховується до загального трудового стажу та стажу, що дає право на пільгову пенсію за Списком № 1, в полуторному розмірі.

Згідно преамбули загальнообов'язкове, який набрав чинності з 01.01.2004 р., цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 24 цього закону, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 цієї статті).

За правилом абз. першого частини третьої цієї статті страховий стаж обчислюється у місяцях.

Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах (абз. восьмий цієї частини).

Згідно положень ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.

Згідно п.п. 1.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730, управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до п.п. 1.2. Положення управління у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства соціальної політики України, дорученнями Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України, його першого заступника та заступника, наказами Фонду та постановами правління Фонду, дорученнями Голови правління Фонду, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та наказами регіональних управлінь.

Згідно п. 3 п.п. 2.1. Положення одним з основних завдань Управління є призначення (перерахунок) пенсій.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 27.12.2005 р. № 1566/11846 (із змінами від 30.07.2014 р. за № 13-2), передбачено, що при призначенні пенсії із застосуванням ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надається посвідчення учасника ліквідація наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або іншої первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про періоди проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Аналіз положень цієї норми свідчить про те, що інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, надаються органу Пенсійного фонду України у разі відсутності відповідного посвідчення чи довідки за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122.

Відмовляючи у призначенні позивачеві пенсії із зниженням пенсійного віку, відповідач у оспорюваному рішенні послався на не підтвердження правомірності видачі ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ-6» довідки ф. 122 від 09.10.2007 р. № 79.

Однак таке рішення відповідача не відповідає принципу верховенства права.

З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_3 видно, що згідно записів № 16 і 17 у його трудовій книжці у період з 16.09.2003 р. по 13.08.2007 р. він працював муляром 4 розряду у Чорнобильській дільниці ВАТ БМУ Київської ТЕЦ-6.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу вказаним підприємством ОСОБА_3 було виплачено заробітну плату за відпрацьовані дні та сплачено внески до Пенсійного фонду.

ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ-6» ОСОБА_3 видано довідку № 79 від 09.10.2007 р. про те, що він був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВПРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378 і постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності до Списку № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 р. № 1173, з 16.09.2003 р. по 31.12.2004 р.; з 16.02.2005 р. по 28.04.2007 р.

Всупереч встановленому правовому порядку вказана довідка безпідставно відповідачем була поставлена під сумнів і не врахована при обчисленні стажу роботи на пільгових умовах, оскільки вона оформлена належним чином, в установленому порядку не визнана недійсною, її фіктивність не встановлена рішенням компетентного органу.

ОСОБА_3 в установленому порядку було видане посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії НОМЕР_1, яке є дійсним.

Зазначені документи, які є в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_3, поза будь-яким розумним сумнівом підтверджують конкретний період роботи позивача у особливо шкідливих умовах праці, який є законною підставою для призначення йому пенсії на віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач мотивує прийняте рішення тим, що ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ-6» не надано жодної відповіді на запити УПФУ про підтвердження правомірності видачі довідки ф. 122, виданої ОСОБА_3, а також Лівобережним об'єднаним УПФУ в м. Києві не надано відповіді на запит УПФУ у м. Славутичі Київської області щодо проведення зустрічної перевірки зазначеної довідки. А з індивідуальних відомостей про застраховану особу із Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, наданих позивачем, вбачається відсутність відомостей про пільговий стаж за період з 2003 року по 2004 рік та з 2005 року по 2007 рік саме по підприємству ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ - 6».

Відмовивши позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах з зазначених мотивів, відповідач обмежив законні права позивача, які підлягають поновленню судом.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення не було обґрунтованим і не відповідало принципу верховенства права, відповідно до якого права та свободи людини визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Подавши заперечення проти позову, відповідач не зазначив у них і не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, не виконавши обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України.

Виходячи з цього, адміністративний позов слід визнати обґрунтованим і задовольнити у повному обсязі.

Згідно правил ст. 94 КАС України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по оплаті судового збору на суму 551 гривень 20 копійок.

Керуючись ст. 6, 17-21, 159, 160-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області від 02 червня 2016 року за № 2404/03 про відмову у зарахуванні періоду роботи ОСОБА_3 з 16 вересня 2003 року по 31 грудня 2004 року та з 16 лютого 2005 року по 28 квітня 2007 року з особливо шкідливими умовами праці, зазначеного у довідці форми № 122, виданої відкритим акціонерним товариством «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ - 6» 9 жовтня 2007 року за вихідним номером № 79, до пільгового стажу роботи для призначення державної пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області зарахувати вищевказаний період роботи ОСОБА_3 з особливо шкідливими умовами праці, зазначений у довідці форми № 122, до спеціального трудового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України, який дає йому право на державну пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, згідно п. п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 1 п. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і призначити йому пенсію з моменту настання права на пенсію з врахуванням зазначеного спеціального трудового стажу.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області на користь ОСОБА_3 судові витрати по оплаті судового збору на суму 551 гривня 20 копійок.

На підставі ст. 256 КАС України допустити негайне виконання постанови в межах суми виплати пенсії за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Славутицький міський суд. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом десяти днів з дня одержання копії постанови у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 21 жовтня 2016 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька