Рішення № 62152296, 18.10.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 310/544/16-ц Головуючий у 1 інстанції Пустовіт З.П.

Номер провадження 22-ц/778/2836/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Мельник З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання поруки такою, що припинена, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Родовід Банк», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання поруки такою, що припинена.

В позові зазначала, що 22 серпня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 34.5/АК-00017.08.2 із змінами, внесеними додатковими договорами №1 від 10 березня 2009 року, №2 від 09 вересня 2009 року, №3 від 24 січня 2011 року, відповідно до якого Банк відкриває позичальнику кредитну лінію на загальну суму 200000.00 грн. з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 13% річних терміном до 22 серпня 2015 року включно

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 10 березня 2008 року було укладено договір поруки між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_3

На підставі п. 1.1. договору поруки вона зобовязалася солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобовязань ОСОБА_4 за кредитним договором №34.5/АК-00017.08.2 від 22 серпня 2008 року.

Додатковим договором №1 від 10 березня 2009 року було змінено порядок погашення заборгованості, аналогічна зміна була внесена і додатковим договором №2 від 09 вересня 2009 року. При цьому зміни відбулися в бік збільшення розміру погашення основної суми кредиту, в бік збільшення розміру відсотків за кредитом, крім того, була додаткова колонка погашення щомісячної плати за обслуговування кредиту в розмірі 600 грн., у підсумку чого була збільшена загальна сума щомісячного платежу. Окрім цього зміни відбулися в строки погашення заборгованості, про що свідчить новий графік.

Вказані зміни відбулися без згоди поручителя в порушення ч. 1 ст. 559 ЦК України. Додатковим договором №3 від 24 січня 2011 року було внесено зміни в п.4.4. кредитного договору та викладено в новій редакції: замість нарахування відсотків до закінчення строку дії договору до 22 серпня 2015 року, було внесено зміни щодо нарахування відсотків до моменту повного погашення кредиту позичальником, щоприведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя без її згоди.

Тому позивач вважає, що порука була припинена з укладанням договору №3 від 24 січня 2011 року, і саме з цього часу поручитель перестає нести солідарну відповідальність разом з позичальником.

На підставі викладеного позивачка просила суд визнати договір поруки, укладений 10 березня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк» та нею таким, що припинений з 24 січня 2011 року.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 квітня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано договір поруки, укладений 10 березня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк» (правонаступник - ПАТ „Родовід Банк) та ОСОБА_3, таким, що припинений з 24 січня 2011 року.

Стягнуто з ПАТ „Родовід Банк» на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 551,20 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «Родовід Банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, повідомлені про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки), які приєднані до матеріалів справи ( а.с. 139-140 ).

Від представника ПАТ «Родовід Банк» ОСОБА_6 13 жовтня 2016 року до апеляційного суду надійшла заява в якій він просить розглядати справ без їхньої участі ( а.с. 144 ).

ОСОБА_3 не зявилися до апеляційного суду, причини неявки не повідомила, будь яких письмових клопотань, у тому числі і про перенесення розгляду справи, заперечень або пояснень по справі від неї не надходило.

Виходячи з вищевикладеного та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників апеляційного розгляду, які не прибули в судове засідання.

В силу вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного та всебічного зясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засідання.

Постановлене судом рішення по даній справі не відповідає зазначеним вимогам закону.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 і визнаючи договір поруки припиненим з 24 січня 2011 року, суд першої інстанції виходив з того, що додатковим договором №3 від 24.01.2011року сторонами кредитного договору без згоди поручителя ОСОБА_3 були внесені зміни до кредитного договору, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя.

Судова колегія не може погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.

Згідно до вимог 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 серпня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №34.5/АК-00017.08.2, відповідно до якого Банк відкривпозичальнику кредитну лінію на загальну суму 200000,00 грн. терміном до 22 серпня 2015 року із сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,00 % річних,щомісячноїплати за обслуговування кредитув розмірі 0,3% від суми виданого кредиту. Позичальник взяла на себе зобовязання повертати кредит щомісячно в сумі 2380,95 грн.та нараховані відсотки відповіднодоГрафіку.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 10 березня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк» та позивачем було укладено договір поруки, відповідно доп. 1.1. якоговона зобовязалася солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобовязань ОСОБА_4 за кредитним договором №34.5/АК-00017.08.2 від 22 серпня 2008 року, що підтверджуєтьсяйого копією.

Додатковим договором № 1 від 10 березня 2009 року до кредитного договору пункт 3.1.1. кредитного договорубув викладенийв новій редакціїта вказано, що позичальник зобовязана частково погашати заборгованість за кредитом та нарахованими процентами згідно з графіком платежів (додаток №2), з якого видно, що сума щомісячного платежу на погашення кредиту збільшилася до2552,25 грн., та нараховані відсотки, а сума плати за обслуговування кредитувідсутня.

Відповідно дододаткового договору№ 2 від 09 вересня 2009 рокуміж Банком та позичальником п. 3.1.1 кредитного договору знову був викладений в новійредакції та погоджено новийГрафік погашення заборгованості (додаток №3), відповідно до якого щомісячний платіж на погашення кредиту встановлений в розмірі 2602,39 грн., поновлено платуза обслуговування кредиту 600 грн.

Додатковим договором № 3 від 24 січня 2011 року до кредитного договору внесені зміни та п.4.2 та п.4.4.викладено в новій редакції: «4.2. Проценти за користування кредитом нараховуються Банком щомісяця, в останній робочий день місяця, та в день повного погашення кредитів позичальника за цим договором; «4.4. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом у строк, встановлений у п.1.1. цього договору, нарахування процентів за користування кредитами здійснюється до моменту повного погашення кредитів позичальника за цим договором».

Судом встановлено, що ОСОБА_7 свої зобовязання за кредитним договором не виконала, рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у справі №310/9326/13-ц від 05 червня 2014 року, яке набрало законної сили, частково задоволено позов ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_4Я, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором й ухвалено стягнути з поручителів ОСОБА_5, ОСОБА_3 солідарно з боржником ОСОБА_4 на користь Банку 517577 грн. 26 коп. заборгованості за кредитним договором від 22.08.2008 року № 34.5/АК -00017.08.2 (а.с. 45-47).

Відповідно до статті 14 ЦПК України судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.

Після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини (частина друга статті 223 ЦПК України).

У справі відсутні будь-які докази того, що порука на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України припинилась до ухвалення вказаного рішення, яким з поручителів в солідарному порядку разом із боржником стягнуто заборгованість на підставі договорів поруки, тому будь-яких правових підстав для того, щоб розглядати можливість припинення поруки після ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості з поручителів немає.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 06 липня 2016 року у справі № 6-1199цс16.

Оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, задоволені вимоги кредитора до поручителя, підстав для застосування положень частини першої статті 559 ЦК України немає, тому висновок суду першої інстанції про задоволення позову про визнання поруки припиненою за наявності рішення суду про стягнення боргу з поручителя є неправильним і таким ,що не відповідає вимогам матеріального і процесуального законів.

З огляду на зазначене, судова колегія приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 квітня 2016 року у цій справі скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання поруки такою, що припинена - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Г.С. Подліянова

Судді: О.М. Кримська

ОСОБА_2