Ухвала суду № 62152295, 18.10.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 333/3320/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Варнавська Л.О.

Провадження №22-ц/778/4014/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Мельник З.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_10, Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вищезазначеним позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння.

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що предметом спору є квартира, яка вибула із володіння поза її волею. На теперішній час відповідачем проведено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, що надає йому змогу в повному обсязі розпоряджатися нерухомістю на свій розсуд, в тому числі провести відчуження квартири.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може у подальшому ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. З цих підстав просила судзабезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2016 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3.

Не погоджуючись з ухвалою судді Марусіченко О.О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу про забезпечення позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.312 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо судом першої інстанції ухвалу прийнято з додержанням вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що в суді визначається спір щодо витребування квартири 102 в буд. 9 по пр..40 річчя Перемоги в м. Запоріжжя із чужого незаконного володіння, право власності на яку в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_11, було визнано за ОСОБА_4 рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2013 року по цивільній справі № 333/7143/13ц.

З метою гарантування виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог, у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (ст.151 ЦПК).

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Отже, заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.

Як висновок, вжиті засоби забезпечення позову в цивільному процесі мають тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання судового рішення.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що суд вправі вжити заходів до забезпечення позову в усякій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У своєму зверненні до суду з питання забезпечення позову позивач, зокрема, покликав суд накласти арешт на квартиру, яка після смерті померлого її батька ОСОБА_11 належить їй на праві власності в порядку спадування за законом на підставі Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2013 року по цивільній справі № 333/7143/13ц, що знаходиться за адресою квартири 102 в буд. 9 по пр..40 річчя Перемоги в м. Запоріжжя, водночас, право власності на квартиру на теперішній час зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3, отже, у суді оспорюється законність набуття права власності на спірну квартиру відповідачем та витребування цієї квартири на користь позивача.

Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову (ст.151 ЦПК).

В силу ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Постановляючи ухвалу від 05 липня 2016 року про задоволення заяви про забезпечення позову, суд прийняв до уваги фактичні обставини справи, врахував характер та підстави спору між сторонами, предметом якого являється зазначена в ухвалі квартира, і наклав арешт на квартиру відносно якогї існує спір між сторонами.

Вид забезпечення позову обрано судом відповідно до статті 152 ЦПК України, оскільки він є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали являються безпідставними.

Суд дотримався норм процесуального права, з'ясувавши що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.

Посилання ОСОБА_3 на те, що його дії не свідчать про будь-яку загрозу відчуження нерухомого майна, є безпідставними, оскільки суддею вжито заходів забезпечення позову в порядку ст. 151-153 ЦПК України, а питання щодо обґрунтованості заявленого позову буде вирішено судом першої інстанції при розгляді цієї справи по суті.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 20.07.2016 року скасовано рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2013 року по цивільній справі № 333/7143/13ц, яким визнано за ОСОБА_12 право власності на зазначену квартиру в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_11, не є підставою для скасування заходів забезпечення позову, оскільки рішення Апеляційного суду ухвалено 20.07.2016 року, тобто після постановлення оскаржуваної ухвали від 05.07.2016 року.

Інші доводи апеляційної скарги щодо правових питань заявленого спору, не стосуються процесуальних дій при вирішенні питання судом при забезпеченні позову.

Як підсумок, аргументи скарги не є обґрунтованими, а тому оскаржувана ухвала не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.307,312,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала судової колегії не оскаржується.

Головуючий Г.С. Подліянова

Судді: О.М. Кримська

ОСОБА_2