Постанова № 62151273, 20.10.2016, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/813/16-а

Провадження № 2-а/349/22/16

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 жовтня 2016 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого судді Лошак О.О.

з участю секретаря Сірко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рогатині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Закрпатської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови №1045/30514/16 від 06.-7.2016 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України (далі МК України) та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

У позові зазначено, що позивач ОСОБА_1 28 квітня 2016 року ввіз автомобіль «Мерседес Бенц» реєстраційний номер республіки Естонія 377 ВGN на митну територію України через митний пост «Рава Руська» Львівської митниці ДФС у митному режимі транзит. 17.06.2016 року при виїзді з території України на нього було складено протокол про порушення митних правил у якому зазначено, що він не вивіз вказаний автомобіль за межі митної території України у визначений ст.95 МК України строк, перевищив його більш ніж на 10 діб. З накладеним на нього адміністративним стягненням не погоджується з тих підстав, що він є особою нерезидентом згідно ст.4 п.33.пп.в Митного кодексу України, а за ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Просив позов задовольнити. Скасувати постанову, як незаконну, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав з підстав наведених у позовній заяві. Пояснив, що його довіритель ОСОБА_1 має постійне місце проживання в Естонії. Дана обставина документально підтверджується видом на проживання, виданим департаментом поліції і прикордонної охорони 16 квітня 2013 року. Згідно вищезазначеного документа ОСОБА_3 є довготривалим резидентом ЄС. За національністю він росіянин. Вид на проживання дійсний до 16 квітня 2018 року. Транспортний засіб згідно свідоцта про реєстрацію транспортного засобу зареєстрований в Естонії. У свідоцтві про реєстрацію зазначене місце проживання ОСОБА_1 м.Таллін, вул.Умера 40 13, повіт Гар'юмаа, де його довіритель постійно проживає. Таким чином він є нерезидентом, оскільки є фізичною особою іноземцем, який має постійне місце проживання за межами України. При перетині кордону, його довіритель, будучи особою, яка не є фахівцем в області права, пред'явив тимчасову посвідку на проживання в Україні, а не вищезазначений документ, який підтверджує його статус громадянина-нерезидента. Кожного року ОСОБА_3 приїжджає на Україну, до матері, термін його перебування завжди перевищував 10 днів і жодного разу його не притягували до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Він є громадянином ОСОБА_3 та зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1. Просив позов задовольнити. У судове засідання, призначене на 20.10.2016 року не прибув, направив на адресу суду письмове клопотання про продовження слухання справи без його участі.

Представник відповідача позову не визнав, направив на адресу суду письмове заперечення в якому зазначив, що 17.06.2016 року о 21 год.07 хв. в зону митного контролю митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці заїхав автомобіль марки «Мерседес Бенц», реєстраційний номер Естонії 377 ВGN під керуванням громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_1 При перетині кордону ОСОБА_1 подав реєстраційний документ на транспортний засіб та паспорт громадянина ОСОБА_3 для виїзду за кордон51 №5653051 від 11.02.2013 року. Крім того, надав посвідку на постійне проживання в Україні серія ІФ №010664 , видану 18.02.2010 року у якій зазначено місце постійного проживання в Україні за адресою с.Журів, вул.Колгоспна, 15, Рогатинського району Івано-Франківської області. Під час перевірки документів, на підставі інформації центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної системи Держмитслужби було встановлено, щоданий транспортний засіб був ввезений громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_1 на митну територію України 28 квітня 2016 року о 14 год. 23 хв. через митний пост «Рава Руська» Львівської митниці у митному режимі транзит. Згідно п.1 ст. 95 Митного кодексу України, строк транзиту транспортного засобу через митну територію України не повинен перевищувати 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці 5 діб. При перетині митного кордону України громадянин ОСОБА_3 до митного контролю надав тимчасову посвідку серії ІФ №010664 на постійне проживання на території України, а тому він згідно п.п.в п.50 ст.4 МК України є резидентом. Просив у позові відмовити в повному обсязі. У судове засідання, призначене на 20.10.2016 року представник відповідача не прибув, направив на адресу суду письмове клопотання про слухання спави у його відсутності.

Вислухавши пояснення представника позивача, ознайомившись із письмовими запереченнями представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

17 червня 2016 року головним державним інспектором відділу митного оформлення №4 м/п «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_4 було складено протокол №1045/30514/16 про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України.

За наслідками розгляду протоколу 06 липня 2016 року заступником начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_5 у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, винесено постанову №1045/30514/16 в справі про порушення митних правил, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

Копію протоколу та постанови відправлено ОСОБА_1 поштою 08.07.2016 року, що підтверджується відбитком штемпеля на конверті.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно виду на проживання серія Р А0050277, перекладеного на українську мову та нотаріально посвідченого, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець України, росіянин є довгостроковим резидентом ЄС. Документ видано департаментом поліції і прикордонної охорони 16.04.2013 року з терміном дії до 16.04.2018 року. Транспортний засіб марки «Мерседес Бенц» реєстраційний номер 377 ВGN зареєстрований в Естонії 14 травня 2012 року, власник ОСОБА_1, житель м.Талліна, повіт Гарюмаа, вул.Умера 40 13.

Відповідно до ст.12 Закону України від 04.11.1991№1777-ХІІ «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.

Згідно до Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби від 25.06.2007 року №472, Державна прикордонна служба України веде автоматизований банк даних відомостей про громадян України, іноземців та осіб без громадянства, зареєстрованих у пунктах пропуску через державний кордон, та відповідно документів громадян України на право виїзду з України і в'їзду в Україну, в тому числі паспорта громадянина України, та паспортних документів іноземців та осіб без громадянства.

Частиною 1 ст. 318 МК України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

За приписами ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно п. 1.7. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 року № 1066, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2012 року № 2120/22432, для здійснення контролю за переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення і виявлення фактів їх недоставлення до митниці призначення використовується Єдина автоматизована інформаційна система митних органів України (далі - ЄАІС).

Частиною 1 ст. 381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.

Відповідно до гл. 55 розділу ХІІ МК України поміщення громадянином-резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених МК України (письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).

Згідно ст. 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщенні в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.

Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. Дані положення закріплені у ст. 380 МК України.

У статті 4 п.33 пп. в дано визначення нерезидента - це, зокрема, фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.

Судом встановлено, що позивач має право має постійне місце проживання за межами України, а саме у Естонії, м.Таллін, вул.Умера 40 13 повіт Гар'юмаа, танспортний засіб зареєстрований у Естонії. Вищезазначені обставини документально підтверджено позивачем у судовому засіданні. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач є нерезидентом, а саме фізичною особою - іноземцем, який має постійне місце проживання за межами України та в силу вимог ст. 380 МК України йому дозволено ввезення транспортного засобу для особистого користування на строк до одного року.

За таких обставин, досліджених та перевірених у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 71,158-163,171-2 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити. Скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1045/30514/16 від 06 липня 2016 року, винесену заступником начальника Закарпатської митниці ДСФ ОСОБА_5 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 8500 грн.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: Лошак О.О.