Рішення № 62149048, 03.07.2014, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/1855/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я Провадження № 2/237/1042/14

І М Е Н Е М УКРАЇНИ

20 червня 2014 року м. Мар`їнка

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Приходько В.А.

при секретарі Стрепетовій М.Є.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідачки ОСОБА_4

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Мар'їнки Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання права власності на рухоме майно та витребування цього майна з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на рухоме майно та витребування цього майна з чужого незаконного володіння. Посилався на те, що з 1987 р. по 04.01.2012 р. він перебував у зареєстрованому шлюбі, від якого має двох дітей. Під час перебування у офіційному шлюбі приблизно з 2004 р. він познайомився з відповідачкою - ОСОБА_3, яка також на той час і до березня 2013 р. перебувала в зареєстрованому шлюбі. З червня 2009 р. відповідачка почала проживати в його квартирі за адресою: м. Мар "їнка, АДРЕСА_1. Шлюб вони не реєстрували, сім'ю фактично не створювали. За той час, коли відповідачка проживала в його квартирі, спільного господарства вони фактично не вели, спільним побутом майже пов'язані не були та обидва розуміли, що їхні стосунки мають тимчасовий характер. Оскільки він працює в м. Донецьку, через постійну зайнятість на роботі, більшість часу проводив у м. Донецьку, проживаючи в службовій квартирі за адресою: Донецьк, АДРЕСА_2. Через сварку з відповідачкою в квітні 2013 р. він попросив відповідачку звільнити його квартиру в м. Мар і'нка та до серпня 2013 р. до квартири не навідувався. 20.08.2013 р. відвідавши свою квартиру в м. Мар і'нка він виявив, що відповідачка квартиру не звільнила та продовжує в ній проживати. Через декілька днів в телефонній розмові між ними була досягнута домовленість, що відповідачка залишить квартиру до 03.09.2013 р. 15.09.2013 р. він приїхав до своєї квартири в м. Мар і'нка та виявив, що замки вхідної двері замінені. Від сусідки ОСОБА_6, що мешкає за адресою АДРЕСА_3 дізнався, що на початку вересня 2013 р. відповідачка виносила речі з квартири, а ще через декілька днів в вечірній час вивезла меблі та побутову техніку. Не додзвонившись до відповідачки, він зв'язався з її сином ОСОБА_7, який 30.09.2013 р. передав йому нові ключі від вхідних дверей.01.10.2013 р. він приїхав до своєї квартири в м. Мар"їнка та побачив, що відповідачка дійсно в повному обсязі вивезла абсолютно всі його речі з цієї квартири, включаючи меблі, побутову техніку, документи - закордонний паспорт, ордер та техпаспорт на квартиру, дипломи та інші особисті документи, а також документи на побутову техніку (технічні паспорти, гарантійні талони, тощо) та меблі, включаючи квитанції (фіскальні чеки) про придбання цього майна. З телефонної розмови по телефону з відповідачкою йому стало відомо, що всі речі вона вивезла на тій підставі, що вважає їх своїми, оскільки вони начебто придбані ними спільно за час спільного проживання за спільні кошти начебто створеної ними родини. Такі дії відповідачки він вважає безпідставними та незаконним з наступних підстав: між ними не було усталених відносин, що притаманні подружжю, їх стосунки та спільне проживання в його квартирі в м. Мар'їнка носило мінливий та тимчасовий характер, кожен з них своїм заробітком розпоряджався на власний розсуд, жодного майна за спільні кошти вони не купували, все, що знаходилось в його квартирі було куплено саме на його кошти для облаштування своєї квартири. На час придбання майна він мав стабільні доходи у вигляді заробітної плати, розмір яких, об'єктивно дозволяв йому купувати на власні кошти рухоме майно, яке є предметом спору. В свою чергу, відповідачка працювала і продовжує працювати реєстратором в Марійській районній поліклініці. Зважаючи на невеликий розмір заробітної плати відповідачки, вона об'єктивно не мала можливості купувати за власні кошти спірні речі. Оскільки відповідачка не визнає його право власності на належне йому рухоме майно, в протиправний спосіб заволоділа ним та до цього часу утримує його у себе, він змушений звернутися до суду з позовними вимогами про визнання права власності на це майно та його витребування з незаконного володіння відповідачки. Просить визнати за ним право особистої приватної власності на наступне рухоме майно:мебельний гарнітур в складі: шафи купе (1 шт.), приставні шафи (3 шт.),настінне дзеркало (1 шт.);набір слюсарних інструментів (ключі слюсарні, електродріль) - 1 комплект;настінну картину «Воскресіння Осіріса»;кухонний гарнітур в складі: навісних шаф (4 шт.), напільних шаф (4 шт.),столу кухонного (1 шт.), кухонного уголка (1 шт.);бар лікеро-горілчаних виробів (віскі, кон'яки);холодильник марки «Тошиба»;телевізор марки «Самсунг», діагональ 32 дюйми; газову піч;витяжку;мікрохвильову піч;водоочисний фільтр (зворотній осмос);м'які меблі в складі: дивану (1 шт.) та крісел (2 шт.);журнальний столик;телевізор марки «Самсунг», діагональ 72 дюйми;люстру кришталеву (Чехія);електрокамін;картину настінну «Натюрморт»;м'які меблі в складі: дивану (1 шт.), крісел (2 шт.);подарункові набори в складі: пивних бокалів (4 шт.), стакани та графин підвіскі (1 комплект);кий більярдний з чехлом;спальний гарнітур в складі: ліжка спального (1 шт.), тумби (2 шт.), кутової шафи (1 шт.), комоду (1 шт.), настінного дзеркала (1 шт.);відеокамеру марки «Панасонік»;особисті документи, видані на ім'я ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: техпаспорт та ордер на квартиру №7 в будинку №20а в м. Мар"їнка Донецької області, закордонний паспорт, диплом спеціаліста,знак відмінника енергетики, грамоту Донецької обласної ради;книги: «Енциклопедія зброї», «Енциклопедія мисливця» ніж туристичний («акула /кізляр). Вказане майно витребувати з володіння ОСОБА_3 на його користь, а також стягнути з відповідачки на його користь суму сплаченого судового збору у розмірі 1182 гривні.

Позивач та його представник в судовому засіданні вимоги позову підтримали просили їх задовольнити в повному обсязі. Позивач суду пояснив, що мебельний гарнітур-прихожа в складі шафи-купе, трьох приставних шаф та настінного дзеркала він придбав на замовлення в 2009 році за 10000грн., набір слюсарних інструментів (ключі слюсарні, електродриль) він придбав сам в 2009 році за 500 грн., настінну картину «Воскресіння Осіріса» йому подарували на роботі в 2008 році на 23 лютого. Кухонний гарнітур був замовлений ним в 2008 році та встановлений в квартирі в 2009 році і оплачений ним 12000грн., бар лікеро-горілчаних виробів (віскі,коньяки) був особисто його і складався з коштовних напоїв, що йому дарували, холодильник «Тошиба» був подарований йому колегами в 2009 році на День народження, телевізор марки «Самсунг» діагональ 32 дюйми був придбаний ним особисто за гроші, подаровані йому на роботі в 2011 році на День народження, газова піч «Горенья» сірого металу куплена ним в 2008 році за 4000грн., витяжку за 1000грн. він придбав в магазині «Фокстрот», мікрохвильову піч за 1500грн. він придбав в 2009 році, водоочисний фільтр (зворотній осмос) в 2011 році придбав за 1200грн., м»які меблі в складі одного дивану та двох крісел за 10500 грн. він в 2010 році придбав особисто за власні кошти, також в 2010 році за 1500грн. в магазині «Марго» придбав журнальний столик, телевізор марки «Самсунг» діагональ 72 дюйми подарунок колег в 2007 році на День народження, люстру кришталеву (Чехія), яка знаходилась в залі, він за особисті кошти придбав в 2009 році в ЦУМі за 3500грн., електрокамін в 2010 році за 4500грн. придбав в меблевому салоні на ринку «Трудовський», картина настінна «Натюрморт» подарунок йому особисто на 23 лютого колег, м»які шкіряні меблі в складі одного дивану та двох крісел придбані ним особисто в меблевому салоні на ринку «Трудовський», подарункові набори- набір пивних бокалів 4шт. та 1 комплект стакани та графин під віскі це подарунки йому особисто, також в 2008 році йому був подарений кий більярдний з чохлом, спальний гарнітур в складі одного ліжка, двох тумб, однієї кутової шафи, одного комоду, одного настінного дзеркала замовляв особисто у приватної особи за 15000грн., відеокамера марки «Панасонік» була йому подарована колегами в 2009 році, також протягом 2007-2012 років йому були подаровані книги «Енциклопедія зброї», «Енциклопедія мисливця» та ніж туристичний («акула /кізляр), оскільки він сам є мисливцем. В шкіряному портфелі для документів знаходились всі його особисті документи і коли він вже потрапив до квартири в вересні 2013 року і побачив, що квартира пуста і все майно вивезене відповідачкою, то тоді ж і з»ясувалось, що зникли його особисті документи, видані на його ім»я техпаспорт та ордер на квартиру АДРЕСА_4»їнка, закордонний паспорт, диплом спеціаліста, знак відмінника енергетики, грамота Донецької обласної ради. Позивач наполягав, що все це перелічене ним майно купувалось за його особисті кошти для облаштування своєї квартири. Відповідачка під час проживання в його квартирі користувалася всім цим майном і він проти цього дійсно не заперечував, але права на його майно вона не набула і вивезла його майно незаконно.

Відповідачка ОСОБА_3 вимоги позову визнала частково. Надала суду заперечення в яких вказала, що у 2004 році вона познайомилась з позивачем. У 2009 році вони стали мешкати як чоловік та жінка в одній квартирі, яка на даний момент належить позивачу, розташована по вулиці Заводській 20а/7 в м. Мар»їнка. Насправді, вони почали спільно мешкати у березні 2008 року у її матері після смерті її батька 15.03.2008 року, розпочавши на спільні кошти робити ремонтні роботи в квартирі позивача. При цьому не може погодитись з позивачем, що вони не вели спільного господарства, сім»ю фактично не створювали. Оскільки у червні 2009 року вона стала проживати в його квартирі, де мешкала до серпня 2013 року. Навіть коли у квітні 2013 року позивач через сварку з нею покинув квартиру та виїхав на постійне місце мешкання до м. Донецьк, він заявив їй, та її братові, спільній подрузі, що залишає її мешкати в належній йому квартирі (на той момент позивач був квартиронаймачем), сказав, що залишає їй все. Лише наприкінці серпня 2013 року позивач приїхав до м. Мар'їнка, забрав мисливську зброю (до речі, ключі від сейфу, де була схована зброя, позивач залишив також їй) і сказав, щоб вона залишила йому квартиру. Через декілька днів в телефонній розмові незнайомий їй чоловік, який назвався представником ОСОБА_1, вимагав її звільнити квартиру, при цьому сказав, що вона може забрати всі свої речі з квартири. Звільняючи квартиру, вона забрала лише ті речі, які належали їй особисто, а не позивачу. З того переліку майна, який зазначив позивач, погоджується, що з майна, яке належить позивачу, вона забрала дві картини, вартість кожної близько 150грн., а не 1500 та 2500грн, як зазначив позивач, дві книги та набір скляних пивних келихів. Що стосується всього іншого майна, то його місце знаходження їй не відомо. Позивач не надає суду жодного доказу того, що він зазначає у позові, а тому його позовні вимоги, на її погляд, підлягають частковому задоволенню в частині витребування майна, а саме: книги в кількості двох штук, картин в кількості двох штук, набору пивних келихів. Додаючи до позову документи, що підтверджують матеріальний стан позивача, він лише зазначає на те, що в нього була можливість придбати те чи інше майно, але він не надає жодного доказу того, що він особисто придбав якесь майно. При цьому вона зазначає, що у листопаді-грудні 2010 року позивач придбав у власність автомобіль Тойота-Камри приблизно за 150.000 гривень, що також неможливо не приймати до уваги. Окрім того, позивач щомісяця сплачував чималу суму коштів за використання електроенергії в будинку №6 по вул. Садова в с. Велика Новосілка, який належить його матері. Окрім того, позивач додає довідку від 15.04.2014 року, видану Донецькою філією ДП «Регіональні електричні мережі» про те, що він нібито «постійно проживає з 01.08.2011 року до цього часу без родини в службовій квартирі АДРЕСА_5». Сам позивач зазначає також, що він нібито через постійну зайнятість на роботі більшість часу проводив в м. Донецьку, проживаючи в службовій квартирі. Відповідно до акту, складеного 29.08.2013 року депутатом ОСОБА_8»їнської міської ради, підтверджено, що вони мешкали спільно в цивільному шлюбі в квартирі АДРЕСА_6 з січня 2009 року. В період з 24 вересня по 6 жовтня 2012 року вона спільно з позивачем відпочивала як його дружина в санаторії АРК Крим. Путівку на лікування надавало підприємство, де працює позивач, йому та їй, як його дружині. 05.02.2013 року Позивач застрахував своє життя в ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя». При цьому зазначив, що в разі настання страхового випадку вигодонабувачем є ОСОБА_3 10.10.1967р.н., в графі відношення до застрахованої особи, зазначено «дружина». Окрім того, 05.10.2013 року позивач звертався до ОСОБА_8»їнського РВ ГУМВС України в Донецькій області із заявою про притягнення її до кримінальної відповідальності за фактом викрадення його майна, зазначаючи, що усе майно, яке він перелічив у позові, було нею викрадено.За даним фактом було відкрито кримінальне провадження, але в подальшому після проведеної перевірки провадження було закрито у зв'язку із відсутністю події злочину. Тому просить вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, визнавши за ним право власності та виділивши йому наступне майно: дві книги, дві картини, чотири пивних келихи.

В судовому засіданні відповідачка підтвердила свої заперечення і додала, що в квартиру ОСОБА_1 вона перевезла і своє майно після розподілу майна зі своїм чоловіком. А саме меблевий гарнітур зеленого кольору, журнальний столик, шафу-прихожу, спальний гарнітур, що складався із шафи, ліжка та тумби. Саме це майно, що належить їй, вона і вивозила з квартири ОСОБА_1. Вона дійсно забрала деякі речі позивача, це дві картини, але їхня вартість позивачем завищена в декілька разів, набір пивних бокалів, дві подарункові книги, також забрала газову піч, але не сірого кольору, як зазначає позивач, а білого, також забрала телевізор марки «Самсунг» 32 дюйми. Ніякого майна, яке б належало позивачу особисто, вона не вивозила, документи не брала. Вважає позов необґрунтованим, оскільки вони з позивачем проживали разом однією сім»єю, мали спільний бюджет, позивач вважав її своєю дружиною, вони разом робили ремонт в квартирі та разом на спільні кошти купували меблі для квартири.

Представник відповідачки ОСОБА_9 в судовому засіданні вимоги позивача підтримала частково, пояснюючи, що у 2008 році, сторони разом проживали в м. Мар'їнка за місцем мешкання матері відповідачки. Отримавши в користування кватиру №7 в будинку №20-а по вул. Заводська в м. Мар'їнка, розпочали робити ремонтні роботи. При цьому ОСОБА_1 не заперечував, що проводили їх за його кошти, оскільки він отримував достатню заробітну плату, але ОСОБА_3 також витрачала і власні кошти. Заперечення позивача проти того, що між ним та відповідачкою склались фактичні шлюбні відносини, вважає безпідставними, бо він сам не заперечував проти того, що вони декілька років спільно мешкали в одній квартирі, спільно робили ремонт, спільно відпочивали, в т.ч. і в санаторії, спільно відвідували його дні народження на роботі, він застрахував своє життя, при цьому зазначив відповідачку вигодонабувачем, зазначив її в договорі як дружину і т.п. А також вказала, що позивач, на її думку, не надав суду жодного доказу наявності спірного майна в його квартирі, а тим більше того факту, що спірне майно знаходиться у відповідачки. Окрім того, не зазначив ані в позові, ані в своїх поясненнях індивідуальні ознаки майна, яке необхідно витребувати у відповідачки. Свідки, які були допитані в судовому засіданні, надали суду інформацію лише стосовно наявності того чи іншого майна, а свідок ОСОБА_10 взагалі лише підтвердила факт дарування деякого майна позивачу, але не наявність цього майна в квартирі. Відповідачка визнала позовні вимоги в частині того що дійсно, покидаючи квартиру позивача, вона забрала належні позивачу картини, книги та скляні вироби, та готова їх повернути. Стосовно всього іншого майна позовні вимоги вважає безпідставними. Просила суд також звернути увагу на той факт, що позивач не мешкав в своїй же квартирі декілька місяців. Відповідачка, достовірно знаючи та розуміючи, що квартира їй не належить, що вона в квартирі не зареєстрована, і, відповідно, юридичного права на проживання в ній не має, ставлячи за мету ціль збагачення за рахунок майна позивача, мала б можливість скористатись тривалою відсутністю позивача, а саме: привласнити майно та розпорядитись ним. Стосовно документів, які належать позивачу, вважає, що він також не надав будь-яких доказів того, що вони були наявні в належній йому квартирі, а тим більш, тому факту, що вони тепер перебувають у відповідачки. Окрім того, 05.10.2013 року позивач звертався до ОСОБА_8»їнського РВ ГУМВС України в Донецькій області із заявою про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності за фактом викрадення його майна, зазначаючи, що усе майно, яке він перелічив у позові, було викрадено в нього. При цьому позивач не заперечував проти того, що відповідачці до теперішнього часу про підозру не повідомлено, справа до суду не надходила. Вважала, що все вищевикладене дає підстави вважати позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню в частині витребування у відповідачки майна, а саме: двох картин, двох книжок та чотирьох скляних келихів.

Суд, вислухавши пояснення позивача та відповідачки, їхніх представників, дослідивши надані суду докази в їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він є сином позивача і неодноразово бував у батька в квартирі за адресою м. Мар»їнка вул. Заводська, 20а/7 та пам»ятає та може описати всю меблеву обстановку в квартирі. Пояснив, що в прихожій стояла шафа-купе, приставні шафи та дзеркало, в кухні був новий кухонний гарнітур та нова побутова техніка, в спальні був спальний гарнітур, в інших кімнатах були м»які меблі. Всі ці меблі в квартиру купував і замовляв його батько, тобто позивач у справі. Коли придбавались деякі з цих меблів, то він особисто був присутній при цьому, зокрема при ньому в магазині «Марго» був придбаний позивачем комплект м»яких меблів. Також може підтвердити, що батькові колеги на роботі дарували коштовні подарунки, а саме телевізор, холодильник, коштовні картини. Він особисто був присутній при святкуванні, тому знає про ці подарунки.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він давно знайомий з позивачем та є його водієм. Неодноразово він бував в квартирі позивача та бачив, що квартира повністю мебльована, до того ж майже всі меблі купувались позивачем в його присутності та він допомагав при транспортировці цього майна. Також підтвердив, що позивач колегами був обдарований коштовними речами, які також знаходились в цій квартирі.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що працює разом з позивачем і вони на роботі додержуються традиції дарувати на свята колективом коштовні подарунки або гроші на купівлю необхідних речей. Так, позивачу був подарований телевізор, холодильник, картини, телевізор, кій більярдний, відеокамера «Панасонік», також оскільки відомо, що позивач мисливець, йому були подаровані коштовні енциклопедії зброї та мисливця, був подарований мисливський ніж.

Відповідно до наданого свідоцтва про право власності на нерухоме майно, копія якого є в матеріалах справи, позивач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою м. Мар»їнка вул. Заводська, 20а/7.

Довідкою про склад сім»ї МКП «Промінь» підтверджується, що у вказаній квартирі зареєстрований один власник ОСОБА_1

Позивачем на підтвердження своєї платоспроможності надані довідки про склад заробітної плати в період з 2007 по березень 2014 рр. Із наданих довідок вбачається, що ОСОБА_1 постійно працює технічним директором у Донецькій філії ДП «Регіональні електричні мережі» з 19.03.2007 року по теперішній час та отримує заробітну плату.

Позивачем надані на його ім»я: накладна про придбання дивану та двох крісел в меблевому магазині «Марго» в січні 2012 року та товарні чеки про придбання ліжка, тумбочок, кутової шафи, комоду, настінного дзеркала в червні 2010 року і шафи-купе, приставних шаф, настінного дзеркала в вересні 2008 року. При цьому позивач суду пояснив, що ці документи йому довелось поновлювати, оскільки всі його особисті документи та документи на побутову техніку, меблі, квитанції, угоди зберігались разом і зникли після того, як відповідачка виїхала з квартири разом з його майном.

На підставі наданих суду позивачем доказів суд робить висновок про те, що в квартирі, що належить позивачеві на праві приватної власності, знаходилось майно, зокрема меблі та побутова техніка, що належали позивачеві.

Разом з тим позивач доводить, що відповідачка вивезла належне йому майно з його квартири і на підтвердження цього факту надає пояснення сусідки ОСОБА_6, надане нею 05 жовтня 2013 року працівнику міліції.

З цього пояснення вбачається, що ОСОБА_6 бачила, як відповідачка в вересні 2013 року з квартири виносила речі в вузлах, а через декілька днів в вечірній час вона побачила біля будинку вантажний автомобіль «Газель» і що відповідачка з квартири ОСОБА_1 виносить і грузить посуд, а двоє чоловіків під її керівництвом з квартири виносять меблі, побутову техніку. Через декілька днів ОСОБА_1 їй повідомив, що він не може потрапити до своєї квартири, оскільки змінений замок, а вона йому розповіла, що бачила як відповідачка вивозила майно з його квартири.

Також позивач надав суду фотографії обстановки квартири на підтвердження того, що меблі в квартирі відсутні.

Суд не може прийняти до уваги заперечення відповідачки відносно того, що вони з позивачем в 2008 році фактично створили сім»ю спільну одним побутом та бюджетом, спільно робили ремонт та купували майно, зокрема меблі та побутову техніку і позивач вважав її своєю дружиною, оскільки весь цей час відповідачка перебувала в іншому зареєстрованому шлюбі.

ОСОБА_8»їнського районного суду Донецької області від 20 березня 2013 року, яке набрало законної сили 01.04.2013 року, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_13 розірвано.

Таким чином, ОСОБА_3 до 01.04.2013 року офіційно перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_13, а тому не могла створити сім»ю з ОСОБА_1 і мати з ним спільний побут, бюджет та спільне майно, а тому все зазначене спірне майно є власністю ОСОБА_1

Тому із зазначених підстав суд не приймає до уваги наданий відповідачкою акт депутата ОСОБА_8»їнської міської ради про спільне проживання від 29.08.2013 року. До того ж, в судовому засіданні встановлено, що саме з квітня 2013 року сторони через сварку вже спільно не проживали і позивач запропонував відповідачці звільнити його квартиру. З цих самих підстав суд не бере до уваги доводи відповідачки про спільний відпочинок в санаторії в період з 24.09.2012 року по 06.10.2012 року, оскільки це не дає висновків про перебування у фактичних шлюбних відносинах.

Також відповідачка надала суду копію договору страхування позивача і вказала, що в цьому договорі він зазначив її як дружину, але і цей довід суд не може прийняти, оскільки єдиним доказом перебування чоловіка і жінки у шлюбі є документ про реєстрацію шлюбу, але в судовому засіданні було встановлено, що на той час кожен із них перебував в іншому зареєстрованому шлюбі.

До того ж, позивач в судовому засіданні зазначив, що наданий відповідачкою суду документ про його страхування якраз і зник з його квартири разом з іншими зазначеними ним в позові особистими документами і вважає, що це є доказ того, що саме відповідачка забрала його особисті документи.

Відповідачка надала суду копію договору про розділ майна подружжя, яке відбулося 07 травня 2009 року між нею та її чоловіком ОСОБА_13 і наполягала на тому, що саме це майно, яке дісталось їй за цим договором, вона привезла до квартири ОСОБА_1 і воно там знаходилось, а потім в вересні 2013 року саме це майно, яке належить їй особисто, вона вивезла з квартири ОСОБА_1

Але суд ці доводи відповідачки не приймає, оскільки вони не є обґрунтованими та не підтверджені будь-яким об»єктивним доказом.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність визнати за ОСОБА_1 права власності на меблі та побутову техніку та витребувати це майно у відповідачки з її незаконного володіння.

Разом з тим суд не може задовольнити позовні вимоги в частині визнання права особистої приватної власності на особисті документи видані на ім»я ОСОБА_1, оскільки належність цих документів саме йому вже зазначена в його особистих документах і додатково визнавати на них право власності немає необхідності.

Також суд вважає необхідним відмовити в частині позову про визнання права власності за позивачем на набір слюсарних інструментів (ключі слюсарні, електродриль) 1 комплект та бар лікеро-горілчаних виробів (віскі, коньяки) та витребування цього майна з чужого незаконного володіння, оскільки в судовому засіданні позивач ніякими доказами не довів наявність цього майна, його кількість та факт існування взагалі, а також те, що відповідачка вивезла ці речі разом з меблями та побутовою технікою.

На підставі ст.74 СК України, ст. 321, 328, 387, 392 ЦК України, Керуючись ст. ст. 3, 10, 15, 60, 209, 212-215, 218, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання права власності на рухоме майно та витребування цього майна з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на таке рухоме майно: мебельний гарнітур в складі: шафи купе (1 шт.), приставні шафи (3 шт.), настінне дзеркало (1 шт.); настінну картину «Воскресіння Осіріса»; кухонний гарнітур в складі: навісних шаф (4 шт.), напільних шаф (4 шт.), столу кухонного (1 шт.), кухонного уголка (1 шт.); холодильник марки «Тошиба»; телевізор марки «Самсунг», діагональ 32 дюйми; газову піч; витяжку; мікрохвильову піч; водоочисний фільтр (зворотній осмос); м'які меблі в складі: дивану (1 шт.) та крісел (2 шт.); журнальний столик; телевізор марки «Самсунг», діагональ 72 дюйми; юстру кришталеву (Чехія); електрокамін; картину настінну «Натюрморт»; м'які меблі в складі: дивану (1 шт.), крісел (2 шт.); подарункові набори в складі: пивних бокалів (4 шт.), стакани та графин під віскі (1 комплект); кий більярдний з чехлом; спальний гарнітур в складі: ліжка спального (1 шт.), тумби (2 шт.), кутової шафи (1 шт.), комоду (1 шт.), настінного дзеркала (1 шт.); відеокамеру марки «Панасонік», ніж туристичний ("акула/кізляр").

Витребувати у ОСОБА_3 з її незаконного володіння майно, що належить ОСОБА_1., а саме: мебельний гарнітур в складі: шафи купе (1 шт.), приставні шафи (3 шт.), настінне дзеркало (1 шт.); настінну картину «Воскресіння Осіріса»; кухонний гарнітур в складі: навісних шаф (4 шт.), напільних шаф (4 шт.), столу кухонного (1 шт.), кухонного уголка (1 шт.); холодильник марки «Тошиба»; телевізор марки «Самсунг», діагональ 32 дюйми; газову піч; витяжку; мікрохвильову піч; водоочисний фільтр (зворотній осмос); м'які меблі в складі: дивану (1 шт.) та крісел (2 шт.); журнальний столик; телевізор марки «Самсунг», діагональ 72 дюйми; люстру кришталеву (Чехія); електрокамін; картину настінну «Натюрморт»; м'які меблі в складі: дивану (1 шт.), крісел (2 шт.); подарункові набори в складі: пивних бокалів (4 шт.), стакани та графин під віскі (1 комплект); кий більярдний з чехлом; спальний гарнітур в складі: ліжка спального (1 шт.), тумби (2 шт.), кутової шафи (1 шт.), комоду (1 шт.), настінного дзеркала (1 шт.); відеокамеру марки «Панасонік»; особисті документи, видані на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: техпаспорт та ордер на квартиру №7 в будинку №20а в м. Мар"їнка Донецької області, закордонний паспорт, диплом спеціаліста, знак відмінника енергетики, грамоту Донецької обласної ради; книги: «Енциклопедія зброї», «Енциклопедія мисливця» ніж туристичний ("акула/кізляр").

В частині позову про визнання права власності за ОСОБА_1 на особисті документи видані на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: техпаспорт та ордер на квартиру №7 в будинку №20а в м. Мар"їнка Донецької області, закордонний паспорт, диплом спеціаліста, знак відмінника енергетики, грамоту Донецької обласної ради відмовити.

В частині позову про визнання права власності за ОСОБА_1 на набір слюсарних інструментів (ключі слюсарні, електродріль) - 1 комплект; бар лікеро-горілчаних виробів (віскі, кон'яки) та витребування цього майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Дата документу 03.07.2014