Ухвала суду № 62146417, 11.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5004/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Погорєлової С.О.

суддів - Цюри Т.В., Сидоренко І.П.

при секретарі - Колмакові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, -

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача, який було уточнено, про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом у розмірі 198432,00 гривень (а. с. 1-2, 157-159).

В обґрунтування свого позову посилався на те, що 07.07.2010 року знаходячись при виконанні службових обов'язків гірника очисного забою на приймальній площадці ДКНЛ-1 збірного штреку № 906 виробничого структурного підрозділу ВАТ «Павлоградвугілля» «Шахти імені Героїв космосу» ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, струс головного мозку 2 стадії, вдавлений перелом лобової кістки і даху орбіти, передньої і задньої стінки лобової пазухи праворуч, була зроблена пластика дефекту черепа титановим імплантатом. Згідно висновку комісії вказаний нещасний випадок вважається повязаним з виробництвом.

10.02.2011 року розпорядженням директору виробничого структурного підрозділу ВАТ «Павлоградвугілля» «Шахта імені Героїв космосу» ОСОБА_2 було звільнено з посади гірника очисного забою 5-го розряду дільниці з видобутку вугілля № 1 у звязку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоровя, згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України. ОСОБА_2 за висновком МСЕК було встановлено стійку втрату професійної працездатності на рівні 70 % та присвоєно 2 групу інвалідності.

Внаслідок погіршення стану здоров'я позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, а також в порушенні стосунків з оточуючими мене людьми. У звязку із цим ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 99216 гривень та судовий збір на користь держави у розмірі 1488,24 гривень (а. с. 202-203).

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (а. с. 217-221).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з положень ст. 173 КЗпП України, якою передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 працював на підприємстві вугільної промисловості виробничого структурного підрозділу ВАТ «Павлоградвугілля» «Шахти імені Героїв космосу», правонаступником якого є ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». 07 липня 2010 року о 03:30 годин при виконанні трудових обовязків гірника очисного забою, на приймальній площадці ДКНЛ-1 збірного штреку № 906 при перенесенні матеріалів, наступив на кусок породи, який лежав на ґрунті, втратив рівновагу та під час падіння отримав тілесні ушкодження, у вигляді черепно-мозкової травми, струс головного мозку 2 стадії, вдавлений перелом лобової кістки і даху орбіти, передньої і задньої стінки лобової пазухи праворуч, у звязку із чим йому була зроблена пластика дефекту черепа титановим імплантатом, що вбачається із довідки Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова (а. с. 19).

Згідно із висновком комісії, у акті розслідування нещасного випадку, від 07 липня 2010 року на ВАТ «Павлоградвугілля» встановлено, що даний нещадний випадок вважається повязаним з виробництвом (а. с. 7-8).

Відповідно до акту № 7 про нещасний випадок на підприємстві, пов'язаний з виробництвом від 09 липня 2010 року комісія по розслідуванню нещасного випадку, в ході розслідування зясувала, що причиною нещасного випадку є не врахування ОСОБА_2 стану підошви виробки в місці нещасного випадку, що сталось у звязку із порушенням ОСОБА_2 інструкції по професії (не оглянув своє робоче місце, щодо його безпеки і виробничого ризику), та невиконання посадових обовязків гірчичним майстром дільниці ОСОБА_3, який не проконтролював та не забезпечив задовільний стан, утримання та експлуатацію гірчичної виробки, не звернув увагу ОСОБА_2 на необхідність приведення ходового відділення виробки у безпечний стан перед виконанням наряду (а. с. 5-6).

11.02.2011 року розпорядженням директора виробничого структурного підрозділу ВАТ «Павлоградвугілля» «Шахта імені Героїв космосу» за № 21/2-к ОСОБА_2 було звільнено з посади гірника очисного забою 5-го розряду дільниці з видобутку вугілля № 1 у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України, що вбачається із копії трудової книжки ОСОБА_2 (а. с. 9, 10-11).

Відповідно до довідок до акту огляду МСЕК від 28.02.2011 року, 12.03.2012 року, 13.02.2013 року внаслідок травми отриманої на виробництві позивачу ОСОБА_2 було встановлено стійку втрату професійної працездатності на рівні 70 % та присвоєно 2 групу інвалідності (а. с. 12-17).

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що правовідносини, яки виникли між сторонами, у звязку із отриманням каліцтва внаслідок нещасного випадку на виробництві, врегульовані нормами Кодексу Законів про Працю України та Цивільним Кодексом України.

Ухвалою суду від 22.05.2015 року у справі призначено судову-психологічну експертизу, для вирішення питання про завдання ОСОБА_2 моральної шкоди, завданої каліцтвом та зясування обставин щодо наявності моральної шкоди, характеру та обсяг страждань, характеру немайнових втрат з урахуванням його індивідуально-психологічних особливостей, зупинено провадження по справі (а. с. 136). Листом директора ОНДІСЕ від 19.08.2015 року справа повернулася без проведення експертизи, у звязку із несплатою вартості робіт за проведення експертизи (а. с. 142).

Представник ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у судовому засіданні визнав, що з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, про що складений відповідний акт, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, спричинюють йому моральні страждання, проте не погодилась з розміром відшкодування, визначеного судом.

Відповідно до статті 173 КЗпП України, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За приписами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членом її сім'ї, близьких родичів.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

З доводом апеляційної скарги про те, що симптоми, показники та діагнози, які свідчать про наявність психічних розладів позивача можуть бути встановлені тільки шляхом проведення судово-психологічної експертизи, колегія суддів не погоджується оскільки ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних і моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, заподіяних потерпілому.

В апеляційній інстанції було розяснено право на проведення експертизи, проте представник ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» відмовився на від її проведення, мотивуючи це недоцільністю її проведення.

Представником позивача для обґрунтування правильності розрахунку суми компенсації моральної шкоди, яку він оцінив у 198432 гривень, була застосована «ОСОБА_4 встановлення заподіяння моральної шкоди та методу оцінки розміру компенсації спричинених страждань» (розробник ОСОБА_5М.) , яка відповідно до Порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 року № 595, рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції від 03.03.2010 року внесена до Реєстру методик проведення судових експертиз, реєстраційний код 14.1.04 від 03.03.2010 року (надалі ОСОБА_4). ОСОБА_4 рекомендована для використання при проведенні психологічної експертизи. Розрахунок розміру компенсації моральної шкоди, проведений позивачем, відповідає критеріям ОСОБА_4 (а. с. 158). При визначенні розміру відшкодування, суд першої інстанції врахував засади розумності, виваженості та справедливості, характер та обсяг моральних страждань, врахував, що у самому нещасному випадку є як вина підприємства, так і самого ОСОБА_2, інші обставини справи та визначив правильний розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 99 216 гривень.

Неспроможним є довід апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 на його банківський рахунок перераховано 6470 гривень в якості компенсації за перенесені страждання результаті травми на виробництві, оскільки вказані відомості не кореспондуються зі змістом реєстру № 000306/000856 за вересень 2010 року, який не містить призначення платежу.

Інших доводів апеляційна скарга представника ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не містить.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2016 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий С.О.Погорєлова

Судді Т.В.Цюра

ОСОБА_6