Ухвала суду № 62146389, 13.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6652/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді Заїкіна А.П.,

- суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря Гарбуз В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні виділені матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», ОСОБА_5 про визнання договору іпотеки недійсним, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 01 липня 2016 року про забезпечення позову,

встановила:

У червні 2016 р. ОСОБА_4 звернулася до суду з вищезазначеним позовом.

У доданій до позову заяві про забезпечення позову ОСОБА_4 просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на належну їй на праві власності квартиру № 9, загальною площею 90,2 кв. м., житловою 57,2 кв. м., у будинку № 34 по вул. Марсельській в м. Одесі (далі Квартира). До набрання чинності рішення суду у справі заборонити будь-яким особам, у будь-якій спосіб вчиняти будь-які дії стосовно квартири.

01.07.2016 р. Суворовський районний суд м. Одеси постановив ухвалу, якою повністю задовольнив заяву позивачки про забезпечення позову.

Наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_4. Заборонив до вирішення справи по суті будь-яким особам, у будь-якій спосіб вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_4.

Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» (далі Банк) в апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову. Посилається на те, що ухвала постановлена судом першої інстанції при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторони у судове засідання не зявилися. Про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Від Банку надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Інші особи, які беруть участь у справі, причини неявки не повідомили. Письмових заперечень/пояснень на апеляційну скаргу, заяв та клопотань не надали.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому (а. с. 15).

Колегія суддів вважає, що погодитися з висновком суду не можна, цього висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта є обґрунтованими.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, на підставі доказів наданих сторонами.

Статтями 151, 152 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому, вжиті судом заходи забезпечення позову не повинні порушувати права інших осіб, вони повинні бути співмірними з позовними вимогами.

Відповідно до розяснень, які містяться в п. п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.06 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Предметом позову по справі є визнання недійсним іпотечного договору (а. с. 3 8).

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_4 просить накласти арешт на належну їй на праві власності квартиру № 9, загальною площею 90,2 кв. м., житловою 57,2 кв. м., у будинку № 34 по вул. Марсельській в м. Одесі. До набрання чинності рішення суду у справі заборонити будь-яким особам, у будь-якій спосіб вчиняти будь-які дії стосовно квартири (а. с. 9 14).

Згідно заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03.07.2013 р., яке набрало чинності 16.07.2013 р. (а. с. 30 32), позов Банку до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру № 9, що розташована за адресою м. Одеса вул. Марсельська в будинку № 34 і належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом продажу даного майна з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження.

Доказів скасування вищевказаного заочного рішення не надано. З виконання вищевказаного заочного рішення 22.08.2014 р. відкрито виконавче провадження (а. с. 33).

Наклавши арешт на квартиру, на яку за рішенням суду звернуто стягнення, суд фактично унеможливив виконання рішення суду із звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд заборонив вчиняти невизначені дії, у невизначений спосіб, невизначеному колу осіб, в той час як конкретний спір стосується конкретних сторін по справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував вищевказаних вимог діючого процесуального законодавства, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про порушення судом норм матеріального та процесуального права, які полягають у тому, що суд фактично зупинив виконання рішення суду, яке набрало законної сили, є обґрунтованими. Апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За правилами п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу з цього питання, якщо питання було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія судів вважає, що ухвала суду першої про забезпечення позову підлягає скасуванню. Необхідно постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру та заборони будь-яким особам, у будь-якій спосіб вчиняти будь-які дії щодо квартири.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» - задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 01 липня 2016 року про забезпечення позову скасувати. Постановити нову ухвалу.

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 та заборони будь-яким особам, у будь-якій спосіб вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_2 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А. П. Заїкін

Судді: Л. А. Гірняк

ОСОБА_3