Постанова № 62144310, 03.10.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2016 року 810/2510/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Київській області про зобов'язання утриматись від вчинення дій,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Київській області про зобов'язання відповідача утриматись від скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він набув громадянство України за територіальним походженням на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" та був документований внутрішнім та закордонним паспортом України. Однак, як зазначає позивач, в липні 2016 року, прибувши до України в аеропорт "Бориспіль", його змусили надавати пояснення з приводу набуття громадянства України, під час надання яких йому наголошували на тому, що документи в нього є підробленими. При цьому, позивач зазначив, що після цих подій до нього прибули особи та за допомогою перекладача змусили підписати документи, зміст яких, зі слів перекладача, відображають надані пояснення щодо набуття громадянства України, однак достеменно не відомо зміст підписаних документів. У зв'язку з цими обставинами позивач вважає, що відповідачем будуть вчинятись дії щодо скасування громадянства України з підстав подання ним неправдивих відомостей про себе.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що в Управлінні ДМС відсутня будь-яка інформація щодо наявності підстав набуття позивачем громадянства України внаслідок подання неправдивих відомостей про себе або фальшивих документів.

Відповідач у письмових запереченнях також просив суд здійснювати розгляд справи без участі його представника.

У судове засідання сторони, які належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, не з'явились.

Разом з цим, через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно рішення Управління Державної міграційної служби України в Київській області від 29.01.2016 набув громадянства України на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України", про що йому було видано Довідку про реєстрацію особи громадянином України №3202.

При цьому, як зазначив позивач у позовній заяві, 28.07.2016 прибувши до України в аеропорт "Бориспіль" його змусили надавати пояснення з приводу отримання ним паспорту громадянина України та оформлення підстав для отримання громадянства України, під час надання яких йому наголошували на тому, що документи в нього є підробленими. Однак, на наступний день 29.07.2016 до нього в готель "Дніпро" прибули ті ж самі особи, запросили його в кафе біля готелю та за допомогою перекладача вимусили підписати документи, що були складені українською мовою.

При цьому, як зазначив позивач у позовній заяві, зміст документів, зі слів перекладача, відображають надані ним обставини щодо оформлення громадянства і отримання паспорту, але йому достеменно не відомо зміст підписаних ним документів.

У зв'язку з зазначеними обставинами позивач вважає, що підписані ним пояснення можуть бути використані проти нього з метою скасування громадянства України з підстав, визначених ст. 21 Закону України "Про громадянство України" як подача неправдивих відомостей про себе, та скасування відповідного рішення про набуття ним громадянства України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначені Законом України "Про громадянство України" від 18.01.2001 №2235-III (далі - Закон №2235).

Відповідно до ст. 1 Закону №2235 громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Згідно зі ст. 6 Закону №2235 громадянство України набувається:1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) з іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Частиною 1 статті 8 Закону №2235 встановлено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянина.

Відповідно до ст. 21 Закону №2235 рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначені Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 №215 (надалі-Порядок №215).

Відповідно до абз. 1 п. 1 Порядку №215 для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.

Відповідно до п. 28 Порядку №215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, дід чи баба якої народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент їх народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також: а) документ, що підтверджує факт народження діда чи баби заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту; б) документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з дідом чи бабою, які народилися на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.

Пунктом 24 Порядку №215 встановлено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво", або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає: а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням; б) дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм); в) один із таких документів: декларацію про відсутність іноземного громадянства для осіб без громадянства; зобов'язання припинити іноземне громадянство для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України. декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; заяву про зміну громадянства для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.

Відповідно до п. 92 Порядку №215 органи міграційної служби приймають рішення про оформлення набуття громадянства України: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

До повноважень органів міграційної служби також належить скасування прийнятих ними рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону.

Відповідно до п. 96 Порядку №215 подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.

Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 97 Порядку №215 передбачено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступником.

Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення

При цьому, пунктом 88 Порядку №215 встановлено, що для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:

а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;

б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України; інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону).

Як було встановлено судом, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно рішення Управління Державної міграційної служби України в Київській області від 29.01.2016 набув громадянства України на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України", про що йому було видано Довідку про реєстрацію особи громадянином України №3202.

При цьому, як стверджує позивач, прибувши до України в аеропорт "Бориспіль", його змусили надавати пояснення з приводу набуття громадянства України, під час надання яких йому наголошували на тому, що документи в нього є підробленими. Після цих подій до нього прибули особи та за допомогою перекладача змусили підписати документи, зміст яких, зі слів перекладача, відображають надані пояснення щодо набуття громадянства України, однак достеменно не відомо зміст підписаних документів.

У зв'язку з цими обставинами позивач вважає, що відповідачем будуть вчинятись дії щодо скасування громадянства України з підстав подання ним неправдивих відомостей про себе.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що такі доводи позивача документально не підтверджуються.

Крім того, позивач не надав суду будь-які докази того, що відповідачем вчиняються будь-які дії для скасування рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 громадянства України відповідно до статті 21 Закону та готуються документи, які визначені пунктом 88 Порядку №215.

В той же час, як зазначив відповідач у письмових запереченнях, в УДМС відсутня інформація щодо наявності підстав у позивача набуття громадянства внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тобто, оскаржуватися до суду можуть рішення суб'єкта владних повноважень, якими можуть бути як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії; дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб або бездіяльність суб'єкта владних повноважень - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

При цьому в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, чи особа дійсно має право, свободу або інтерес, і чи порушені вони відповідачем.

Відповідно до п. 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Наведені обставини засвідчують, що наразі законних прав та інтересів ОСОБА_1 не порушено.

Будь-яких перешкод у реалізації позивачем прав і свобод рішеннями, діями або бездіяльністю Управлінням Державної міграційної служби України в Київській області та її службовими і посадовими особами не створено.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 70-72, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.