Постанова № 62141728, 18.10.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/495/16

Справа №754/9543/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.

за участю секретаря - Макас Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об"єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов"язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про зобов"язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що він у березні 2016 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки працював у шкідливих та важких умовах на підприємствах в період з 1987 року по серпень 2005 року. На своє звернення позивач отримав лист управління про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зважаючи на те, що ним не були надані всі необхідні підтверджуючі документи його роботи у шкідливих та важких умовах. Але позивач вважає, що надав всі необхідні документи для підтвердження його роботи у шкідливих та важких умовах, а тому є всі підстави для призначення йому пенсії на пільгових умовах. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2; зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 15 березня 2016 року.

У судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що позивач звернувся до Управління із заявою про призначення пільгової пенсії, але надав документи, які не дають підстав для призначення такої пенсії. А тому представник вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Вислухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи стороні відповідача необхідно довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

Судом встановлено, що у березні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Лівобережного об"єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Але листом управління від 14.07.2016 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії з тих підстав, що у наданих позивачем документах вбачається розбіжності щодо посади, за якою він працював, та недостатність пільгового стажу, який за підрахунками відповідача становить 4 роки 6 місяців 6 днів.

Позивач вважає дану відмову незаконною, у зв"язку з чим і звернувся до суду з даним позовом.

Як встановлено при розгляді справи, позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

З 26.06.1987 року (наказ № 53-к від 25.06.1987 року) по 16.08.2005 року (наказ № 130к від 01.08.2005 року) позивач ОСОБА_1 працював асфальтобетонником повний робочий день в Будівельно-монтажному управлінні № 6 Домобудівного комбінату № 1 ордена Леніна Головкиївміськбуд, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці та наказами по підприємству.

Атестація робочих місць була проведена згідно наказів № 34 від 08.06.1994 року та № 83 від 13.12.1994 року. За період роботи з 26.06.1987 року по 13.12.1999 року пільговий стаж позивача становить 12 років 5 місяців 17 днів.

Відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Пунктом "б" статті 100 Закону передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно із ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до вимог ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Враховуючи положення ст. 13, 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п. 1, 3, 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній пільгова довідка про підтвердження стажу та характеру роботи, документи, що підтверджують роботу в шкідливих умовах праці надаються у тих випадках, коли відсутня трудова книжка, відповідні записи у ній чи відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Таким чином, позивачем на підтвердження наявності пільгового стажу за Списком № 2, відповідно до положень ст. 13, 62 Закону, п. 1, 3, 20 Порядку надав достатні та необхідні документи.

Комплексний аналіз зазначених вище норм діючого законодавства дає підстави дійти висновку про те, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.. 13 Закону, є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, що підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна правова позиція міститься і у постановах Верховного Суду України від 10.09.2013 року № 21-183а13 та від 10.03.2015 року № 21-51а15.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, позивач при зверненні до відповідача надав належні та достатні документи, необхідні для призначення пенсії, зокрема, копію трудової книжки, в якій містяться всі необхідні записи, кадрові накази, пільгову довідку, завірені належним чином копії документів про атестацію робочих місць, копії особової картки Т-2.

Що стосується заперечень відповідача, що слід зазначити, що суд їх до уваги не приймає, оскільки з трудової книжки та довідки про підтвердження пільгового стажу в цей період вбачається, що позивач працював саме асфальтобетонником, будь-яких наказів про звільнення від виконання такої роботи чи переведення на іншу посаду у зв"язку з виконанням обов"язків бригадира немає, також відсутні будь-які записи у трудовій книжці з цього приводу.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах є неправомірними, такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 18, 71, 93, 94, 99, 100, 104, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення", -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об"єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов"язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Лівобережного об"єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Зобов'язати Лівобережне об"єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 15 березня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: