Рішення № 62140063, 21.10.2016, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"21" жовтня 2016 р.

Справа №642/9877/15ц

Провадження № 2/642/809/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Шрамко Л.Л.,

з участю секретарів - Тугая К.В., Рвачова О.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3,3-я особа ОСОБА_4 державна нотаріальна контора, про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

встановив:

Позивач звернувся у грудні 2015 року суду з позовною заявою, яку неодноразово уточнював.

В остаточній редакції позовної заяви (а.с.46, том 1) позивач просив визначити йому додатковий строк для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5, померлої 28 травня 2013 року, яка проживала ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що його родичі отримали свідоцтво про смерть матері та здійснили всі дії з її поховання. 29 травня 2013 року після поховання матері йому стало відомо, що за виділення місця для поховання матері за вимаганням службовими особами цвинтарю №6 його родичі дали хабара у розмірі 3 200 грн. Вказані дії вони вчинили у його - позивача - відсутності. Мати проживала майже все життя в районі Сортувальної в м.Харкові, на даному цвинтарі поховані її батьки, вона заповідала її там поховати, місця на цвинтарі для поховання достатньо. Позивач зазначає, що він категорично проти того, щоб його родичів втягували в корупцію. Саме з причини давання його близькими родичами директору Харківського міського цвинтарю№6 за поховання його матері хабара він не подав у 6-місячний строк з дня відкриття спадщини заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, та у своїй заяві на адресу прокурора Ленінського району м. Харкова зазначив, що на спадщину не претендує, та дасть можливість вступити у спадщину своєму батькові. Це був його протест проти давання хабара його близькими родичами. У червні 2013 року він приходив до завідуючого 2-ї ОСОБА_4 державної нотаріальної контори з заявою про вступ у спадщину на сарай з погребом у будинку №22-Б по вул. Залізничній в м.Харкові, однак йому було відмовлено у прийняття заяви у звязку з відсутністю у нього грошей на оплату мита. З 15.08.2015 року по 02.10.2015 року він перебував у складі Збройних Сил України за мобілізацією, проходив військову службу за межами Харкова,з цієї причини не міг в період військової служби приділити увагу питанню прийняття спадщини. 7 липня 2015 року він звернувся до завідуючого 2-ї ОСОБА_4 державної нотаріальної контори з заявою про вступ у спадщину і видачу відповідного свідоцтва, однак була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії та у видачі свідоцтва від 8 липня 2015 року. Заяву про відмову від прийняття спадщини він не подавав, тому має право на прийняття спадщини. Також зазначив, що він неодноразово звертався до правоохоронних органів з заявою про вчинення службовими особами цвинтарю №6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України - одержання хабара,поєднане з вимаганням.

Крім того,позивач зазначив, що після смерті матері виникли нововиявлені обставини - ним виявлені махінації з правовстановлюючими документами на належну йому приватизовану квартиру АДРЕСА_1, приховане переоформлення права власності (співвласності) на вказану квартиру на імя відповідачів або ОСОБА_5 За вказаним фактом у кримінальному провадженні проводиться досудове розслідування,та, крім того, розглядається цивільна справа у суді. Після демобілізації 2 жовтня 2015 року він розпочав перевірку інформації про махінації з правовстановлюючими документами на належну йому квартиру

Відповідачі ОСОБА_1, в судове засідання не зявились, про слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач ОСОБА_2 подав заяву з проханням справу розглядати у його відсутності (а.с.152,том1).

Представник 3-ї особи 2-ї ОСОБА_4 державної нотаріальної контори в судове засідання не зявився, просив справу розглядати у відсутності представника, поклався на розсуд суду.

За таких обставин відповідно до ст. 169 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності незявившихся осіб.

Суд,вислухавши позивача, допитавши свідка ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку,що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії І-ВЛ №085771, виданого міським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Харкова, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_2.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії ІУ-УР № 453122, виданого Ленінським р\бюро ЗАГС, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є також батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

ОСОБА_5, яка проживала ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 28 травня 2013 року,що підтверджено свідоцтвом про смерть серії І-ВЛ №491729, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Позивач на час смерті з матірю не проживав.

Відповідач ОСОБА_2 - батько позивача проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, разом зі спадкодавцем.

Як вбачається з копії спадкової справи, 18 листопада 2013 року ОСОБА_3 - відповідач у справі звернувся з заявою до 2-ї ОСОБА_4 державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_5, та в цей же день 18.11.2013 заведена спадкова справа № 55329365

7 липня 2015 року позивач звернувся з заявою до 2-ї ОСОБА_4 державної нотаріальної контори,в якій просив видати свідоцтво про право на спадщину на частину квартири №32 по вул. Мурманській в м.Харкові, на частину прибудинкової господарської будівлі - сарай у будинку № 22-Б по вул. Залізничній в м.Харкові; на частину дачного будинку з земельною ділянкою площею 7 га у товаристві дачників та садоводів «Магістраль» біля селища Нова Козача Дергачівського району Харківської області.

Постановою державного нотаріуса 2-ї ОСОБА_4 державної нотаріальної контори ОСОБА_7 від 8 липня 2015 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з посиланням на те,що у встановлений ст. 1270 ЦК України строк спадщина ним не прийнята заява про прийняття спадщини не подавалась, разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини він не проживав.

Нотаріусом направлені запити щодо наявності заповіту ОСОБА_5, оскільки наявні інформаційні довідки зі Спадкового реєстру заповітів про наявність ряду заповітів осіб з таким же прізвищем, імям, по батькові в різних областях України. Заповіт ОСОБА_5 у матеріалах спадкової справи відсутній.

У липні 2015 року позивач звертався з заявою на адресу КП «ОСОБА_4 міське БТІ» з запитом щодо реєстрації нерухомого майна за ОСОБА_5, з такими ж запитами він звертався у лютому - березні 2016 року на адресу Комунальних підприємств технічної інвентаризації, «Інвентаризатор» та «Інвенрос», а також до відділу реєстрації прав на нерухоме майно Дергачівського району Харківської області, зазначаючи,що вказані дані йому необхідні для прийняття спадщини.

З листів Ленінського ВП ГУНП в Харківській області від 12.04.2016 № 6130/19-64/2016 та № 10012/119-04/2016 від 06.07.2016 вбачається, що 03.06.2013 ОСОБА_1 подавав заяву до прокуратури Ленінського району м.Харкова про одержання хабара службовими особами Харківського міського цвинтаря №6,яка була направлена до відділу поліції, матеріал перевірки направлено до прокуратури Ленінського району м.Харкова (а.с. 204,том 1).

Суд, оцінивши надані сторонами у їх сукупності, приходить до висновку,що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Відповідно дост. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниповажними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до п.24Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»вирішуючи питання про визнання особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважні причини пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як,зокрема, юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини.

Як зазначив сам позивач, у своїй заяві на адресу прокурора Ленінського району м. Харкова він зазначив, що на спадщину не претендує, та дасть можливість вступити у спадщину своєму батькові.

Посилання позивача на те, що через отриману ним інформацію про надання його родичами хабару посадовим особам цвинтаря за виділення місця для поховання його матері він звернувся до правоохоронних органів, та заяву про прийняття спадщини не подавав, не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини у розумінні ч. 1ст. 1272 ЦК України, оскільки отримання вказаної інформації ніяким чином не перешкоджало звернутись з заявою про прийняття спадщини, та відсутній будь-який причинно-наслідковий звязок між цими обставинами..

Не є поважною причиною і перебування позивача в період з 15.08.2014 по 02.10.2015 на військовій службі, що підтверджено довідкою в\ч 80414 від 11.10.2015 року (а.с.7, том 1), оскільки на час призиву його для проходження військової служби 6-місячний термін для подачі заяви про прийняття спадщини сплинув у листопаді 2013 року.

Виходячи з вищенаведених положень, отримання позивачем будь-якої інформації щодо операцій з його майном також не є поважною причиною пропуску ним вказаного строку.

Жодна з обставин, на які посилається позивач в обґрунтування позову, не пов'язана з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення необхідних дій для прийняття спадщини - звернення з відповідною заявою до нотаріуса протягом 6-місячного строку з дня відкриття спадщини - з 28 травня 2013 року.

З наданих суду документів - трудової книжки, постанови адміністративного суду, вбачається, що позивач має вищу юридичну освіту, неодноразово письмово звертався з чисельними заявами, скаргами та запитами до правоохоронних органів, а також з позовами до судів різних юрисдикцій.

За клопотанням позивача у суді допитаний як свідок ОСОБА_6, який лише підтвердив дані, викладені в договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 4 травня 2001 року, за яким він купив вказану квартиру у ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 Будь-якої іншої інформації , яка б стосувалась даного спору, свідок суду не повідомив.

Вказані показання свідка суд до уваги не приймає, оскільки його показання не містять ніякої доказового значення для розгляду даної справи, не містять жодної інформації щодо предмету доказування у даній справі, а отже згідно з положеннями ст. 58 ЦПК України є неналежним доказом у даній справі.

Інших доказів поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини у встановлений законом строк позивач суду не надав.

Згідно зі ст. ст.10,11 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленихст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Відповідно дост. 58 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Належних та допустимих доказів наявності поважності причин пропуску строку для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у передбачений законом строк позивач не надав.

Таким чином , позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 3,4, 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 15,16, 1223, 1268- 1272 ЦК України,

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа - ОСОБА_4 державна нотаріальна контора, про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5, померлої 28 травня 2013 року, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення, через Ленінський районний суд м.Харкова.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.Л. Шрамко