Ухвала суду № 62139635, 20.10.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19094/15-ц

н/п 2/640/413/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова в складі суду : головуючого судді - Губської Я.В., при секретарі Балан Т.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Дмитрієва О.Ф. відкрито провадження за позовом ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1, призначено судовий розгляд.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 05.07.2016 року дана цивільна справа передана в провадження судді Губської Я.В.

Під час судового розгляду було з*ясовано, що в справі мається зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання кредитного договору частково недійсним та зобов*язання вчинити певні дії, питання щодо прийняття якої судом попереднього складу не вирішено відповідно до вимог ЦПК УКраїни. (а.с. 66-70)

Згідно ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; імя (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів звязку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно ч.5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. До позовної заяви докази про сплату судового збору суду не надано.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору єЗакон України «Про судовий збір». З 01.09.2015року Закон України «Про судовий збір»діє у новій редакції. Ізстатті 5 цього Закону, яка визначає пільги щодо сплати судового збору, виключено пункт, який встановлював, що від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав. Отже, з 01.09.2015 року позови споживачів оплачуються судовим збором за ставками, встановленими Законом.

Частина третястатті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, яка діє з 01.11.2011, визначає, що «споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав». Тобто, на день подання позову про захист прав споживачів діють нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному регулюють питання оплати судового збору.

Згідно зстаттею 75 Конституції УкраїниВерховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція Українине встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією Українизазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

За змістом частини третьоїстатті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах застосуванню підлягають положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Як зазначалося вище,Закон України «Про судовий збір»у редакції, що діє з 01.09.2015 року, виключив споживачів з переліку пільгової категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору. Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за кожну позовну вимогу.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно до вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставок судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру складають 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, яка згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» на дату подання позову складає 551 грн. 20 коп.

Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: отримувач коштів: Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача: 37999675, банк отримувача: ГУДКУ в Харківській обл., МФО: 851011, рахунок отримувача: 31219206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001(у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір" за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746.

Відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або подано без оплати судового збору, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.08.2016 року зустрічна позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків позову та оплати судового збору, наданий строк протягом 5 діб з моменту отримання даної ухвали.

Згідно матеріалів справи, представник відповідача ОСОБА_1 отримав дану ухвалу від 25.08.2016 року -= в той же день 25.08.2016 року.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 повідомила суд, що недоліки зустрічної позовної заяви не усунуті, судовий збір за подання зустрічного позову не сплачено.

Відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України у разі невиконання вимог про усунення недоліків позову у встановлений суддею строк заява вважається неподаною та повертається заявникові.

На підставі вищезазначеного, зустрічна позовна заява ОСОБА_1 вважається неподанною та повертається заявникові згідно ст. 121 ЦПК України.

Також заявникові розяснюється, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст.ст.119,121, 210 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання кредитного договору частково недійсним та зобов*язання вчинити певні дії - визнати неподаною та повернути заявникові.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня поставлення ухвали апеляційної скарги.

Суддя :