Ухвала суду № 62136109, 18.10.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/19110/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мазурок О.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

18 жовтня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Білоуса О.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: не з'явився,

представника третьої особи: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора ОСОБА_5 комунального підприємства "Центр сприяння бізнесу міста Києва", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство "Універсальна торгова фірма "України"" про визнання протиправним та скасування внесених змін,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2016 року в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2016 року як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову ухвалу, якою заяву про забезпечення адміністративного позову задовольнити.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, однак на адресу суду надіслав заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання, однак колегія суддів апеляційної інстанції вважає що у задоволені заяви слід відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, посилаючись на письмові заперечення подані проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора ОСОБА_5 комунального підприємства "Центр сприяння бізнесу міста Києва", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство "Універсальна торгова фірма "України"", в якому просила визнати протиправними та скасувати внесення змін державним реєстратором ОСОБА_5 комунального підприємства "Центр сприяння бізнесу міста Києва" від 23 вересня 2016 року реєстраційним номером №16731070008000823 та № 16731050009000823, а саме, зміна керівника юридичної особи, зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників.

Разом з адміністративним позовом, позивач подала клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якій просила зупинити реєстрацію внесених змін відповідно.

Відмовляючи в задоволенні клопотанні ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що вжиття заходів забезпечення позову таким чином фактично зумовлює втручання в внутрішню діяльність підприємства та вказаним забезпеченням позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Положення ч.1 ст.117 КАС України встановлюють, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частин 3 та 4 цієї статті забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах - це зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються та заборони вчиняти певні дії. Цей перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання, та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.1 ст.117 КАС України. Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до Наказу №1 від 14.06.2004 року ОСОБА_2, як одноособовим власником підприємства, було прийняте рішення про прийняття до складу власників підприємства ОСОБА_6 та розподілення статутного капіталу в рівних долях серед власників підприємства, при чому коштів ( статутного капіталу) остання не вносила.

Наказом №2 від 14.06.2004 року ОСОБА_6 була призначена головним бухгалтером підприємства та чітко визначені функціональні обов'язки кожного із власників, а саме: позивач залишилася директором підприємства, ОСОБА_6 - стала головним бухгалтером.

Крім того, як пояснила позивачка в судовому засіданні ОСОБА_6 маючи умисел на заволодіння майном підприємства шляхом обману та зловживання довірою, здійснивши фіктивне представництво підприємства та підписавши вищезазначені договори як директор, здійснювала у відповідності з даними договорами незаконне перерахування коштів, чим завдала підприємству матеріальної шкоди в особливо великому розмірі.

В подальшому ОСОБА_6 одноособово в порушення Статуту підприємства та діючого законодавства приймає рішення від 14.09.2016 року, яким звільняє ОСОБА_2 з керівника підприємства та виключає з власників. Скориставшись вказаним ОСОБА_6, через реєстратора Київського комунального підприємства безпідставно подає йому незаконні документи та проводить внесення змін у Єдиний державний реєстр юридичних осіб відповідно до реєстраційного № 16731070008000823 змінив керівника юридичної особи, а реєстраційним номером 16731050009000823 змінив складений капітал та вивів позивача із складу засновників, ( власників) таким чином єдиним власником приватного підприємства «Універсальна торгова фірма «Україна» стає виключно ОСОБА_6, вона же стає директором даного підприємства.

Вказане дає достатні підстави для обґрунтованого припущення того, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може призвести до подальшого порушення прав та інтересів позивача як учасника з часткою у статутному фонді та незаконних реєстраційних дій.

З огляду на це, подальші реєстраційні дії державного реєстратора можуть завдати значної шкоди, а для відновлення порушених прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль, витрат коштів та часу.

Колегія суду вважає зазначені обставини обґрунтованими.

Виходячи з встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та що захист цих прав, свобод та інтересів може стати неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06 червня 2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

На думку суду, у даному випадку, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір позивача захистити свої порушені права та інтереси в даному судовому провадженні неможливо буде реалізувати у випадку подальшого вчинення будь - яких дій державним реєстратором, що може призвести до подальшого порушення прав та інтересів позивача.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що забезпечення позову не перешкоджатиме господарській діяльності приватного підприємства «Універсальна торгова фірма «Україна», а вжиті заходи забезпечення не є рівнозначними задоволенню позовних вимог і встановлюється не на весь період, а до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №686/19110/16а.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що у заяві про забезпечення позову, з урахуванням предмету спору, позивачем наведено реальні обставини та обґрунтування щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення в даній адміністративній справі.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.

Згідно з п.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення клопотання про забезпечення позову.

Згідно з п.18 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, під час розгляду адміністративних справ», за змістом ст.118 КАС України ухвала з питань забезпечення позову (про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову та про відмову в забезпеченні позову) може бути оскаржена.

Відповідно до ч.2 ст.211 КАС України, ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки ухвала про забезпечення позову або про його скасування не перешкоджає подальшому провадженню у справі, то ця ухвала в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора ОСОБА_5 комунального підприємства "Центр сприяння бізнесу міста Києва", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство "Універсальна торгова фірма "України"" про визнання протиправним та скасування внесених змін скасувати та прийняти нову ухвалу.

Клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора ОСОБА_5 комунального підприємства "Центр сприяння бізнесу міста Києва", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство "Універсальна торгова фірма "України"" про визнання протиправним та скасування внесених змін задовольнити.

Зупинити реєстрацію внесених змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах від 23 вересня 2016 року реєстраційними номерами №16731070008000823 та № 16731050009000823, а саме, зміна керівника юридичної особи, зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників до дня набрання рішенням законної сили у справі №686/19110/16а.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8