Ухвала суду № 62135473, 19.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1968/16 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

19 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до Державної податкової інспекції в місті Славутич Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» (далі - Позивач, КП «Управління житлово-комунального господарства») звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Славутич Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Відповідач, ДПІ в місті Славутич ГУ ДФС у Київській області) у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення №0001761700 від 17.11.2015.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, КП «Управління житлово-комунального господарства» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області 04.04.2001 (ідентифікаційний код 31476318), що підтверджується свідоцтвом серії А01 № 462355.

На підставі п. 41.1 ст. 41, п. 61.1 ст. 61, п.61.2 ст. 61 Податкового кодексу України податковим органом проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої 17.11.2015 складено акт №354/1700/31476318 (далі по тексту - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено несвоєчасність сплати КП «Управління житлово-комунального господарства» єдиного внеску за період з 23.04.2014 по 12.11.2015, чим порушено п.2 ч.11, ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування».

На підставі висновків акта перевірки, контролюючим органом винесено рішення від 17.11.2015 №0001761700 (далі по тексту - оскаржуване рішення), яким на позивача накладено штрафні санкції на загальну суму 2 842 789,22 грн., з яких за період з 23.04.2014 до 26.02.2015 в розмірі 352 534,33 грн. 10% штрафу, за період з 01.01.2015 до 12.11.2015 в розмірі 1 704 009,62 грн. 20% штрафу та нараховано пеню в сумі 786 245,27 грн.

Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача звернувся зі скаргою до Головного управління ДФС у Київській області, проте рішенням від 30.12.2015 №3431/10/10-36-10-01-04 дана скарга залишена без задоволення, а рішення від 17.11.2015 №0001761700 без змін.

В подальшому позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою на рішення Головного управління ДФС у Київській області, проте рішенням від 15.02.2016 №3095/6/99-99-10-01-07-25 ДФС України скаргу позивача залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем протиправно не сплачено внески із соціального страхування, оскільки єдиний соціальний внесок це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється в обов'язковому порядку з метою забезпечення захисту прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, КП «Управління житлово-комунального господарства» перебуває на обліку у ДПІ в місті Славутич ГУ ДФС у Київській області і є платником єдиного внеску.

Оскаржуючи рішення від 17.11.2015 №0001761700, позивач посилається на положення ст.5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію».

Так, дотримуючись положень вказаного вище закону, КП «Управління житлово-комунального господарства» укладено 1310 договорів щодо реструктуризації заборгованості з населенням міста Славутич Київської області на загальну суму 3 278 273,14 грн., а тому останній вважає, що встановлені суми штрафу не підлягають сплаті, оскільки положеннями ст. 5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» встановлено пряму заборону на нарахування сум штрафів щодо реструктуризованої заборгованості підприємств.

Проте, зазначені твердження апелянта не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.1, ч.3 ст.4, п.1 ч.2 ст. ст.6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції чинній на момент спірних правовідносин (далі по тексту - Закон №2464) позивач несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску в установлені строки в повному обсязі.

Обов'язком платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 ч.1 ст. 4 Закону №2464, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону №2464 обов'язок платників єдиного внеску сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (базовим звітним періодом є календарний місяць).

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Правовими положеннями ч.12 ст. 9 Закону №2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Так, п. 6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №449 (далі по тексту - Інструкція) передбачено, що сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону або обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до п. 7.2 Інструкції розрахунок фінансових санкцій здійснюється на підставі карток особових рахунків платника податку.

Підпунктом 2 п. 7.2 Інструкції встановлено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01.01.2015 та надалі, накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум. При цьому, складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 даної Інструкції.

Одночасно, відповідно до ч.10 ст. 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

На суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на їх недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що предметом правового регулювання Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» є правовідносини з подолання заборгованості громадян з оплати житлово-комунальних послуг і законодавець визначив процедуру погашення такої заборгованості шляхом прийняття спеціального закону.

Між тим, у КП «Управління житлово-комунального господарства» реструктуризованим є саме комунальний борг платників (громадян) комунальних послуг, а правовідносини щодо сплати єдиного соціального внеску не входять до категоріального апарату сплати комунальних послуг.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції проаналізувавши вищезазначені правові положення та обставини справи приходить до висновку, що несплата позивачем єдиного внеску не може ототожнюватись із забороною нарахування пені згідно ст. 5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги спожиті газ та електроенергію», оскільки єдиний соціальний внесок це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється в обов'язковому порядку з метою забезпечення захисту прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.