Ухвала суду № 6213376, 01.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

01.10.09№ 05-5- 39 / 29683 Суддя , розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Про"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "О'КЕЙ Україна"

про про стягнення суми боргу 375 643,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 1 від 21.08.2009 р. і додані до неї документи повторно повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

У позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної суми (п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України):

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач тільки наводить перелік видаткових накладних, за якими здійснювалась поставка спірного товару (абз. 2 стор. 1 позовної заяви), проте не вказує а ні сум кожної із зазначених накладних, а ні загальної суми поставленого за ними спірного товару.

Далі, у абз. 2 стор. 2 позовної заяви зазначено: "... оплату вартості окремих партій поставленої продукції відповідач не здійснив взагалі ... ", а тому "... відповідач утворив заборгованість перед позивачем на суму - 323107 ... грн. 96 коп.", проте не вказано на докази, які мають такі зазначення підтверджувати (з наведеного вбачається частковість розрахунків відповідача за спірний товар, проте така сума та докази на її підтвердження не вказуються; сума заборгованості перед позивачем тільки названа).

Згідно абз. 2 п. 3.3 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з послідуючими змінами і доповненнями) підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Вищенаведене позбавляє підставності як наведену позивачем у тексті позовної суму основного боргу за спірним договором (остання тільки зазначена), так позбавляє обгрунтованості і розрахунок штрафних санкцій (згідно ст. 231 ГК України), інфляції та 3% річних, як похідних від суми основного боргу (додатки № 8, 9, 10 до позовної заяви).

За таких обставин, у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної суми, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку (п.п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України):

Відповідно до ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито сплачується за місцем розгляду і зараховується до державного бюджету. Відповідно до цього, Головне управління Державного казначейства України листом № 61-08/1189 від 09.02.07р. повідомило, що відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з 12.02.2007р. за позовами які подаються до Господарського суду міста Києва державне мито сплачується у ВДК у Шевченківському районі м. Києва, рахунок 31110095700011 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код ЗКПО 26077968, код платежу за бюджетною класифікацією - 22090200, символ звітності - 095.

В доданому до позовної заяви у якості доказу сплати державного мита платіжному дорученні № 609 від 19.08.2009 р. не вказано символ звітності.

Згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затв. Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15) на зворотньому боці пл. доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в п. 5 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 17.03.04 р. № 110. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

Вищезазначене платіжне доручення № 609 від 19.08.2009 р. не може вважатись таким, що відповідає всім переліченим вище вимогам, оскільки до позовної заяви не додано належних доказів того, що "Старший фахівець з ОД відділення № 980" ОСОБА_1 має право другого підпису.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.04.2004 р. № 22 платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, не менше ніж у двох примірниках.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік –цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Натомність, у приєднаних до позовної заяви платіжних дорученнях позивача № 609 та № 610 від 19.08.2009 р. відсутня печатка юридичної особи платника та підписи відповідальних осіб платника, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.

З огляду на приписи абз. 2 п. 12 Порядку оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня № 1258 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 15.11.2006 р. № 1596, від 13.04.2007 р. № 627), документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв"язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Фактично у платіжному дорученні № 610 від 19.08.2009 р. немає відтиску печатки установи банку (наявний тільки штамп), а отже суду не доведено зарахування коштів у сумі 315,00 грн. до бюджету.

Зважаючи на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивач дотримався приписів п. 3 та п. 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Роз`яснень Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 недодержання вимог ст. 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що ухвалою суду від 08.09.2009 р. № 05-5-39/28540 позовні матеріали були повернуті позивачу без розгляду на підставі п.п. 3, 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України, проте, недоліки, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, не усунуті в повному обсязі.

Зазначені вище обставини є підставами для повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

          Керуючись п. 3, 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                 Гумега О.В.