Ухвала суду № 62133490, 19.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року м. Київ К/800/53155/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Першого заступника прокурора Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.09.2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.11.2015 року у справі за позовом Прокурора міста Чернівці в інтересах держави до Чернівецької міської ради, третя особа: ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування регуляторного акту органу місцевого самоврядування,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор міста Чернівці в інтересах держави звернувся до Деражнянського районного суду Хмельницької області з позовом до Чернівецької міської ради про визнання незаконним та скасування Положення про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення літніх торгових майданчиків і тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Чернівців, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради 29.12.2014 року № 1475.

Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 08.09.2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.11.2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, прокурор подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.12.2014 року постійною комісією з питань законності, прав людини, регламенту, депутатської діяльності та етики Чернівецької міської ради складено експертний висновок щодо змісту проекту регуляторного акту - проекту рішення Чернівецької міської ради "Про затвердження Положення про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення літніх торгових майданчиків і тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Чернівців".

Згідно указаного експертного висновку прийняття міською радою рішення із зазначеного питання дозволить: створення нормативно-правового акту, який відповідає вимогам чинного законодавства України; створення впорядкованого та прозорого механізму надання дозволу на користування окремими елементами благоустрою комунальної власності; вирішення сплати за користування окремими об'єктами благоустрою комунальної власності під літніми торговими майданчиками і пересувними тимчасовими спорудами.

Також вказано про те, що запропонований проект рішення відповідає принципам державної регуляторної політики щодо вдосконалення правового регулювання відносин між органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарської діяльності та членами територіальної громади міста.

29 грудня 2014 року Чернівецькою міською радою прийнято рішення № 1475, пунктом 1 якого вирішено затвердити Положення про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення літніх торгових майданчиків і тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Чернівців.

Відповідно до пунктів 1.1.-1.3 Положення воно розроблено відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про регулювання містобудівної діяльності" та "Про благоустрій населених пунктів". Положення розроблено з метою визначення порядку та умов для отримання права тимчасового користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення літніх торгових майданчиків і пересувних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, організаційно-правових відносин, пов'язаних з оформленням договорів. Положення поширюється на всіх суб'єктів господарської діяльності, що одержують або одержали раніше дозвільно-погоджувальні документи на встановлення пересувних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, літніх торгових майданчиків.

Прокурор міста Чернівці вважаючи, що прийняте Чернівецькою міською радою Положення, текст якого надійшов до прокуратури міста Чернівці 27.01.2015 року, не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує встановлений державою порядок користування об'єктами благоустрою та земельними ділянками, що призводить до порушення інтересів держави звернувся до суду.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Згідно статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 18 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до статті 59 вказаного закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що міська рада, має повноваження на розпорядження належним їй на праві комунальної власності майном шляхом надання цього майна у користування юридичним чи фізичним особам, та для реалізації цього приймає відповідні рішення, які регулюють порядок таких відносин.

Оскарженим рішенням Чернівецької міської ради визначено, що виконавцем є департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, а замовником - суб'єкт господарської діяльності, який має намір розмістити ЛТМ/ПТС або продовжити термін їх розташування. Підставою ж для розміщення стаціонарної ТС є паспорт прив'язки ТС та правовстановлюючий документ на земельну ділянку, підставою для розміщення ПТС або ЛТМ є паспорт прив'язки ПТС/ЛТМ та договір про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності, що укладається між замовником та виконавцем на підставі рішення міської ради (п.п. 1.7., 1.8., 1.9., 3.1., 3.2. Положення).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" вказано, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до об'єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, території загального користування: вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 цього ж закону власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов'язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об'єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем.

Статтею 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено перелік обмежень при використанні об'єктів благоустрою, однак зазначена стаття зокрема її пункт передбачає заборону використання об'єктів благоустрою для встановлення об'єктів зовнішньої реклами, торговельних лотків, павільйонів, кіосків тощо, лишу у тому випадку коли такі об'єкти були встановлені самовільно, тобто без дозволу відповідного органу місцевого самоврядування, що ще раз підтверджує можливість районних в даному випадку рад розміщувати відповідні об'єкти на об'єктах благоустрію.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать, зокрема, альтанки, павільйони, навіси; вуличні меблі (лавки, лави, столи). Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що Чернівецька міська рада як орган місцевого самоврядування наділена правом розпоряджатися майном, що належить їй на праві комунальної власності, та передавати у користування фізичним та юридичним особам, у т.ч., елементи благоустрою. Законодавством не заборонена можливість використання об'єкта благоустрою, або окремої його частини (елемента) як об'єкта майнових прав.

Колегія суддів також зазначає, що оскаржене Положення не встановлює можливості надавати у користування елементи благоустрою у конкретних місцях з порушенням законів, зокрема, у межах червоних ліній, на магістральних дорогах та ін.

До того ж, як зазначено у пункті 1.4 вказаного Положення, розміщення стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється на підставі Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд і чинного законодавства України.

При цьому, відповідно до пункту 1.5 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244 комплексна схема розміщення ТС в межах вулиці (скверу, бульвару, провулку, узвозу, проїзду, площі, майдану тощо), мікрорайону (кварталу), населеного пункту - текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця розташування ТС, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою.

Таким чином, Положення передбачає можливість розміщення стаціонарних тимчасових споруд лише з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Крім того, вказане Положення, встановлюючи плату за користування окремими елементами благоустрою, не порушує прав громадян користуватись об'єктами благоустрою, оскільки така плата передбачена лише для суб'єктів господарської діяльності, які мають намір встановлювати торгові майданчики і споруди для здійснення підприємницької діяльності.

Доводи касаційної скарги щодо невідповідності Положення типовому договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою є також необґрунтованими, оскільки брати пайову участь в утриманні об'єкта благоустрою на умовах договору є правом, але не обов'язком власника тимчасової споруди.

Так, частиною 4 статті 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов'язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об'єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем.

Отже, прийняте Чернівецькою міською радою оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Чернівецької області відхилити, постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.09.2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.11.2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: