ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
17 жовтня 2016 рокусправа № 804/4748/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,
суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,
секретар судового засідання: Лащенко Р.В.,
за участю представника позивача Паливоди О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року у справі № 804/4748/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача у вигляді нездійснення розгляду заяв ПАТ "Південний Гірничо-збагачувальний комбінат" (далі- ПАТ "ПІВДГЗК") про продовження строку дії і внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 585 від 29.07.1996 року з метою видобування кварцитів залізистих магнетитових та кварцитів залізистих окислених Скелеватське-Магнетитового родовища в частині продовження строку дії спеціального дозволу;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача у вигляді неприйняття у належній формі рішення про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 585 від 29.07.1996 року з метою видобування кварцитів залізистих магнетитових та кварцитів залізистих окислених Скелеватське-Магнетитового родовища;
- зобов'язати відповідача оформити продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 585 від 29.07.1996 року з метою видобування кварцитів залізистих магнетитових та кварцитів залізистих окислених Скелеватське - Магнетитового родовища на 20 років до 29.07.2036 року на підставі ч. 6 ст. 4 Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності";
- зобов'язати відповідача видати ПАТ "ПІВДГЗК" новий дозвіл (документ, що підтверджує продовження строку дії спеціального дозволу № 585 від 29.07.1996 року) на користування надрами Скелеватське - Магнетитового родовища строком дії до 29 липня 2036 року;
- визнати за ПАТ "ПІВДГЗК" право на користування надрами з метою видобування кварцитів залізистих магнетитових та кварцитів залізистих окислених Скелеватське - Магнетитового родовища, починаючи з 30.07.2016 року до моменту фактичного надання позивачу Державною службою геології та надр України спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування кварцитів залізистих магнетитових та кварцитів залізистих окислених Скелеватське - Магнетитового родовища строком дії на 20 років на підставі поданих заяв та матеріалів.
Разом із адміністративним позовом позивач подав заяву про його забезпечення та просив:
- заборонити відповідачу виносити рішення щодо відмови ПАТ "ПІВДГЗК" у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 585 від 29.07.1996 року з метою видобування кварцитів залізистих магнетитових та кварцитів залізистих окислених Скелеватське-Магнетитового родовища;
- заборонити відповідачу повертати без розгляду заяву ПАТ "ПІВДГЗК" про внесення змін і продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 52-13/4318 від 27.05.2016 року;
- заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо припинення, анулювання або зупинення права ПАТ "ПІВДГЗК" на користування надрами Скелеватське-Магнетитового родовища на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 585 від 29.07.1996 року;
- заборонити будь-яким органам державної влади (у тому числі, але не виключно, Державній службі геології та надр України та її територіальним органам, місцевого самоврядування, правоохоронним та контролюючим органам (усіх рівнів) здійснювати нарахування ПАТ "ПІВДГЗК" розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про надра у вигляді видобування Скелеватське-Магнетитового родовища на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 585 від 29.07.1996 року до моменту набуття законної сили судового рішення;
- заборонити будь-яким органам державної влади (у тому числі, але не виключно, Державній службі геології та надр України та її територіальним органам, місцевого самоврядування, правоохоронним та контролюючим органам (усіх рівнів) виносити рішення чи приписи про заборону або припинення господарської діяльності ПАТ "ПІВДГЗК" з видобування кварцитів залізистих магнетитових та кварцитів залізистих окислених за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 року клопотання позивача про забезпечення позову задоволено частково, а саме:
- заборонено відповідачу приймати рішення щодо припинення, анулювання або зупинення права ПАТ "ПІВДГЗК" на користування надрами Скелеватське-Магнетитового родовища на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 585 від 29.07.1996 року;
- заборонено органам, які уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) за використанням і охороною надр, здійснювати нарахування ПАТ "ПІВДГЗК" розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про надра, в частині видобування надр з Скелеватське-Магнетитового родовища на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 585 від 29.07.1996 року;
- заборонено органам, які уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) за використанням і охороною надр, виносити рішення чи приписи про заборону або припинення господарської діяльності ПАТ "ПІВДГЗК" в частині видобування надр з Скелеватське-Магнетитового родовища, що здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 585 від 29.07.1996 року. В іншій частині клопотання про забезпечення позову залишено без змін.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в забезпеченні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначив, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди права, свободам та інтересам ПАТ "ПІВДГЗК" до ухвалення рішення по адміністративній справі, не зазначено жодних мотивів, які б будь-яким чином пояснювали: чому невжиття заходів до забезпечення позову може заподіяти шкоди права, свободам та інтересам позивача і яким саме правам, свободам чи інтересам позивача існує очевидна небезпека заподіяння шкоди; не вмотивовано також необхідність докладання значних зусиль та витрат позивача для відновлення його прав, свобод та інтересів. Крім того, апелянт вважав, що забезпечення позову вказаним в оскаржуваній ухвалі суду шляхом фактично є вирішенням справи по суті спору.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Вживаючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що до ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, у зв'язку з чим для відновлення майнових прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
При вирішення справи колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотання позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Нормами ч. 3, 4 ст. 117 КАС України встановлено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дії. Рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржується. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.
Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», судам необхідно враховувати, що відповідно до частин 3 та 4 статті 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржується; 2) заборона вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином вжиття заходів забезпечення адміністративного позову можливо виключно щодо відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим суд першої інстанції забезпечуючи адміністративний позов ПАТ "ПІВДГЗК" не вказує конкретного суб'єкта владних повноважень, якому слід заборонити вчиняти певні дії, тобто фактично суд першої інстанції застосував заходи забезпечення позову до невизначеного кола суб'єктів владних повноважень, що суперечить приписам статті 117 КАС України та самій суті правового інституту забезпечення позову.
До того ж, колегія суддів зауважує на тому, що вживаючи заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачу приймати рішення щодо припинення, анулювання або зупинення права ПАТ "ПІВДГЗК" користування надрами Скелеватське-Магнетитового родовища на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 585 від 29.07.1996 року суд першої інстанції фактично перейняв на себе дискреційні повноваження контролюючого органу щодо винесення вказаних рішень, делеговані останньому державою.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з твердженнями апелянта стосовно того, що застосування заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачу приймати рішення щодо припинення, анулювання або зупинення права ПАТ "ПІВДГЗК" на користування надрами на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 585 від 29.07.1996 року фактично вирішує спір по суті, оскільки дозволяє позивачу здійснювати користування надрами без наявності спеціального дозволу.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення по справі питання забезпечення позову і є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Повний текст виготовлено 21 жовтня 2016 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 24, 117, 195, 199, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року у справі № 804/4748/16 скасувати.
В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: С.Ю. Чумак
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: І.В. Юрко
Судове рішення № 62132468, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/4748/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: