Ухвала суду № 62128732, 18.10.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/9596/15-ц Головуючий у І інстанції Саган В. М.Провадження № 22-ц/780/2509/16 Доповідач у 2 інстанції Яворський М. А.Категорія 46 18.10.2016

УХВАЛА

Іменем України

18 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Кашперської Т.Ц.

за участю секретаря Нагорної Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2016 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету міністрів України, Державного підприємства «Бориспільський лісгосп» до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_2, Бориспільської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання недійсними розпоряджень та державних актів на право власності на земельні ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Бориспільський лісгосп», звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що розпорядженнями голови Київської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2008 року за №499, 502, 505,1508, 510, 511, 512, 513, 514, 515 вилучено з постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп» земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 9,9 га та змінено їх цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев. Вказані земельні ділянки отримали у приватну власність громадяни ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15

05 вересня 2008 року вищезазначені особи на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу відчужили надані їм земельні ділянки ОСОБА_16 Згідно розпоряджень Бориспільської РДА від 06 квітня 2009 року №1095 та №1096 цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_3, НОМЕР_2, НОМЕР_6, НОМЕР_1, НОМЕР_5, НОМЕР_4, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 змінено з ведення особистого селянського господарства на ведення садівництва. На підставі зазначених розпоряджень Бориспільської РДА ОСОБА_2 отримала державні акти на право власності на земельні ділянки загальною площею 9,9 га.

Перший заступник прокурора Київської області вважає, що розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації та Бориспільської РДА є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті в порушення положень статей 6, 19 Конституції України, статей 19, 21, 57, 84, ч.3 ст.122, ч.5 ст.149 ЗК України, статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Крім того розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2008 року за №499, 502, 505, 508, 510, 511, 512, 513, 514, 515, якими вилучено земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 9,9 га з постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп», що знаходились в одному кварталі лісництва і є єдиним лісовим масивом та використовувались для ведення лісового господарства, видано в один день - 09 квітня 2008 року. Всі проекти землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Бориспільський лісгосп» розроблені однією проектною організацією - ТОВ «Агротехпроект» та пройшли державну експертизу землевпорядної документації в один день - 12 лютого 2008 року. Подальше розпорядження землями здійснювалося неподільним масивом - вся ділянка перейшла у власність ОСОБА_2. та 06 квітня 2009 року її цільове призначення змінено на землі для ведення садівництва. Вказане свідчить, що Київська обласна державна адміністрація розпорядилася землями лісового фонду у вигляді єдиного масиву площа, яка значно перевищує 1 га, та свідчить про перевищення нею передбачених законом повноважень. Тому перший заступник прокурора Київської області просив суд визнати недійсними розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2008 року за №499, 502, 505, 508, 510, 511, 512, 513, 514, 515; визнати недійсним розпорядження голови Бориспільської РДА від 06 квітня 2009 № 1096 в частині зміни цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_3, НОМЕР_12, НОМЕР_11, НОМЕР_10, НОМЕР_9, загальною площею 4,95 га, та визнати недійсним розпорядження голови Бориспільської РДА від 06 квітня 2009 № 1095 в частині зміни цільового призначення земельних ділянок; визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на ім'я ОСОБА_2.: серії НОМЕР_13, серії НОМЕР_14, серії НОМЕР_15, серії НОМЕР_21, серії НОМЕР_20, серії НОМЕР_19, серії НОМЕР_18, серії НОМЕР_17, серії НОМЕР_16, серії НОМЕР_22, а також витребувати у власність держави, в особі Кабінету Міністрів України, та в постійне користування ДП «Бориспільський лісгосп» із незаконного володіння ОСОБА_2. зазначені земельні ділянки.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2016 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету міністрів України, Державного підприємства «Бориспільський лісгосп» до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_2, Бориспільської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання недійсними розпоряджень та державних актів на право власності на земельні ділянки - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду перший заступник прокурора Київської області у березні 2016 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду І інстанції в повному обсязі та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на неправильність встановлення судом обставин справи, порушення застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

В судовому засіданні представник прокуратури Київської області апеляційну скаргу підтримав. Звертав увагу колегії суддів на те, що вказаний позов пред'явлений в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів не знав і не міг знати про вилучення із власності держави земель лісу на підставі оскаржуваних розпоряджень Київської ОДА, а тому позовну давність необхідно обчислювати з часу, коли Кабінет Міністрів дізнався про порушення свого права, але суд у своєму рішенні цього моменту не вказав. Крім того представник прокуратури зазначав, що суд першої інстанції відмовляючи в позові із підстав пропуску строку позовної давності не зазначив в своєму рішенні про доведеність позовних вимог прокурора, оскільки тільки тоді суд міг відмовити у позові із підстав пропуску строку позовної давності.

Представник Кабінету Міністрів України ОСОБА_17 підтримала доводи апеляційної скарги прокурора та просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення суду про повне задоволення позовних вимог прокурора.

Представник Київської обласної державної адміністрації ОСОБА_18 заперечила щодо доводів апеляційної скарги прокурора та просила її відхилити, а рішення Бориспільського міськрайонного суду від 18 лютого 2016 року залишити без змін. На її думку суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог прокурора, оскільки і прокурор, і позивачі, в інтересах якого звернувся прокурор - Кабінет Міністрів та ДП «Бориспільський лісгосп», знали та повинні були знати про вказане вилучення земель лісового господарства ще на момент прийняття рішення 2008 рік, оскільки відповідно до листа прокурора Київської області, починаючи з січня 2005 року прокуратурі Київської області передаються копії усіх розпоряджень голови Київської ОДА, в тому числі за 2008 рік. Щодо самих позивачів, зокрема ДП «Бориспільський лісгосп», 29 грудня 2007 року надало висновок про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельної ділянки ДП «Бориспільський лісгосп» тобто саме за їх погодженням вказана земельна ділянка площею 9,9 га. була вилучена, змінено її цільове призначення, тому підстав вважати, що Кабінет Міністрів та ДП «Бориспільський лісгосп» не знав про вилучення вказаної земельної ділянки не має, у зв'язку з чим суд обґрунтовано задовольнив їх клопотання про застосування строків позовної давності до вимог прокурора та відмовив йому у задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_19 заперечив щодо доводів апеляційної скарги та просив її відхилити, мотивуючи тим, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог прокурора, оскільки останній пропустив строк позовної давності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2008 року «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність» №499, 502, 505, 508, 510, 511, 512, 513, 514, 515, затверджено «Проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Бориспільський лісгосп», переведення земельної ділянки із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення та подальшої передачі її у власність відповідно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_20, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, розроблений ТОВ «Агротхпроект». З постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп» вилучено земельні ділянки площею по 0,99 га кожна. Змінено цільове призначення земельних ділянок із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев. Передано у власність ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_20, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 земельні ділянки площею по 0,99 га для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області (а.с.10-19).

На підставі договору купівлі-продажу від 05 вересня 2008 року №948 ОСОБА_3 відчужила ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3. ОСОБА_21 на підставі договору купівлі-цродажу №944 від 05 вересня 2008 року відчужив ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2. ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу №904 від 02 вересня 2008 року відчужив ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_24. ОСОБА_22 на підставі договору купівлі-продажу №905 від 05 вересня 2008 року відчужив ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_23. ОСОБА_20 на підставі договору купівлі-продажу №903 від 05 вересня 2008 року відчужила ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_5. ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу №945 від 05 вересня 2008 року відчужила ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_12. ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу №902 від 05 вересня 2008 року відчужила ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_25. ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу №943 від 05 вересня 2008 року відчужила ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_10. ОСОБА_11 на підставі договору купівлі-продажу №942 від 05 вересня 2008 року відчужив земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_9. ОСОБА_12 на підставі договору купівлі-продажу №943 від 05 вересня 2008 року відчужила ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_10.

Розпорядженням Бориспільської РДА від 06 квітня 2009 року №1095 та №1096 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки цільове призначення яких змінюється з ведення особистого селянського господарства на ведення садівництва ОСОБА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області. Змінено цільове використання земельних ділянок загальною площею відповідно по 5,9400 га на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району, які знаходяться у власності ОСОБА_2 на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки, із ведення особистого селянського господарства на ведення садівництва (а.с.20,21)

На підставі розпоряджень Бориспільської РДА 20 липня 2009 року ОСОБА_2 отримала державні акти на право власності на зазначені земельні ділянки: серії НОМЕР_13, серії НОМЕР_14, серії НОМЕР_15, серії НОМЕР_21, серії НОМЕР_20, серії НОМЕР_19, серії НОМЕР_18, серії НОМЕР_17, серії НОМЕР_16, серії НОМЕР_26 (а.с.22-31).

Вирішуючи вказаний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог прокурора, суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що прокурор пропустив строк позовної давності на звернення до суду за захистом порушеного права, а відповідачі у справі заявили про застосування вказаного строку.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та ст.31 ЛK України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень державних адміністрацій у сфері лісових відносин віднесено, зокрема передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею до 1 га, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припинення права користування ними.

У відповідності до положення ст.27 ЛK України до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин належить передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більше як 1 гектар, що перебувають у державній власності.

Статтею 57 ЛK України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) та ст.20 ЗК України визначено, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України.

Згідно з ч.7 ст.122 ЗК України Кабінет Міністрів України надає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у випадках, визначених статтями 149,150 цього Кодексу.

Відповідно до ч.б ст.149 ЗК України обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятої і дев'ятою цієї статті.

Відповідно до ч.9 ст.149 ЗК України, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси - площею понад 1 га для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту розпоряджень голови Київської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2008 року за №499, 502, 505, 508, 510, 511, 512, 513, 514, 515 спірні земельні ділянки були землями лісового фонду та відповідно перебували в державній власності до винесення оскаржуваних розпоряджень та передачі їх у власність третім особам.

Даними розпорядженнями голови Київської обласної державної адміністрації, якими вилучено земельні ділянки лісогосподарського призначення з постійного користування - ДП «Бориспільський лісгосп», видано в один і той день - 09 квітня 2008 року, ними вилучено землі лісового фонду загальною площею 9,9 га, які складають єдиний масив та використовувалися для ведення лісового господарства, змінено їх цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення, а пізніше змінено цільове використання на землі для ведення садівництва та передано у власність ОСОБА_16

На підтвердження вказаної обставини Державне агентство лісових ресурсів України Київське обласне та по м. Києву Управління лісового та мисливського господарства ДП «Бориспільський лісгосп» надав інформацію про вилучені земельні ділянки та викопіювання із планшету №2 Вишеньківського лісництва лісовпорядкування 2003 року з нанесеннями на ньому десяти земельних ділянок, з якої вбачається, що вказані земельні Ділянки складають єдиний масив і включають: в кварталі 10 - площею 1,33 га та в кварталі 11 - площею 8,57 га, що разом відповідно становить 9,9 га.

Враховуючи, що вказані земельні ділянки складають єдиний масив з загальною площею 9,9 га, що значно перевищує 1 га, Київська обласна державна адміністрація при прийнятті розпоряджень від 09 квітня 2008 року за №499, 502, 505, 508, 510, 511, 512, 513, 514, 515 перевищила свої повноваження щодо припинення права постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп» спірними земельними ділянками та передачу їх у власність ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_8,, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Відповідно до змісту ч.7 ст.122 та ч.9 ст.149 ЗК України Київська обласна державна адміністрація не є уповноваженим державним органом на передачу спірних земельних ділянок та не мала права ними розпоряджатися, а тому перевищила надані їй законом повноваження.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду України від 20.03.2013 у справі № 6-13цс13, від 22.04.2015 у справі №6-65цс15, від 01.07.2015 у справі №6-50цс15, та від 07.09.2016 у справі №6-1030цс16.

Разом з тим колегія суддів вважає що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності, виходячи з наступного.

Заявляючи позов, прокурор вважав, що не пропустив строк позовної давності, оскільки про допущені Київською ОДА та Бориспілською РДА порушення при винесенні розпоряджень прокурор дізнався лише при проведенні перевірки на підставі постанови від 18 червня 2014 року, а Кабінет Міністрів України взагалі не знав про вказане порушення до часу проведення перевірки прокурором.

Разом із тим, судова колегія з такими доводами прокурора не погоджується виходячи з такого.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

У справі, яка є предметом перегляду, відповідачами заявлено про застосування позовної давності.

Оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Саме до такого правового висновку прийшов Верховний Суд України при розгляді справ №6-2407цс15 від 17.02.2016р., №6-3029цс15, №6-3089цс15 від 08.06.16р., №6-2165цс15 від14.092016р.

Так, держава здійснює повноваження власника землі через спеціально створені уповноважені органи в галузі земельних відносин.

Відчуження спірних земельних ділянок відбувалось на підставі розпорядження органу державної влади в особі Київської ОДА. При цьому підготовка цих розпоряджень, виготовлення відповідної технічної документації, затвердження її, реєстрації права власності на землю відбувалась за участю інших державних органів, які мали повноваження контролю та виявлення порушень при здійсненні Київської ОДА повноважень власника землі.

Відповідно до ч.2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (№ 963-IV) основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Відповідно до ст. 9 Закону (№ 963-IV) державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель відповідно до Постанови КМУ №1958 від 25.12.2002 р. була утворена в складі Державного комітету по земельних ресурсах.

В свою чергу територіальне утворення Державного комітету України по земельним ресурсам - Головне управління земельних ресурсів у Київській області надало 12 лютого 2008 року свої висновки при виготовленні технічної документації на спірні земельні ділянки, в яких підтвердило відповідність вимогам чинного законодаства вказаних дій відповідачів та позитивно оцінило вилучення вказаних земельнгих, ділянок зміну цільового призначення та передачі їх у власність громадянам України - відповідачам у справі . Тобто державі, в особі утворених нею органів, які мали повноваження щодо розпорядження землями державної власності та контролю за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України, було і об'єктивно могло бути відомо про порушення права власності держави на землю з часу вчинення цього порушення.

Державне підприємство "Бориспільський лісгосп", в інтересах якого прокурором подано даницй позов також склало висновок 29 грудня 2007 року відповідно до якого погодило проект землеутрою щодо припинення права постійного користування земельної ділдянки ДП "Бориспільський лісгосп" та передачі її до земель запасу Бориспільської державної адміністрації зі зміною цільового призначення як сільськогосподарські землі з подальшою передачею у власність громадянам згідно листа-дозволу Київської обласної державної адміністрації №44.4361.2 від 13 грудня 2007р., за межами с.Гнідин, Бориспільського району Київської області.

Також з матеріалів справи вбачається, що і прокурор був належним чином повідомлений про ухвалені розпорядження голови Київської ОДА, оскільки на вимогу заступника прокурора Київської області О.Рички, перший заступник голови Київської ОДА, своїм листом №07/4-345вих від 17 лютого 2009 року підтвердив, що копії всіх розпоряджень голови Київської ОДА, в томі числі і за 2008 рік передавалися, починаючи з січня 2005 року до прокуратури Київської області .

Разом із тим, ці уповноважені державою органи не вчинили покладених на них законом обов"язків щодо усунення цих порушень протягом позовної давності, а тому право держави, як власника землі не підлягає судовому захисту.

Позовна давність за вимогами про оскарження розпоряджень Київської ОДА від 09.04.2008 р. закінчилась 10 квітня 2011 року, а з вказаним позовом прокурор звернувся до Бориспільського міськрайоннного суду Київської області лише 18 лютого 2015 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

З врахуванням наведеного, судова колегія прийшла до висновку, що позов пред'явлений поза межами позовної давності, у зв"язку з чим суд перешої інстанції правомірно відмовив у задовленні позовних вимог прокурора.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України а пеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням, норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують вказаних висновків, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення місцевого суду залишенню без змін.

Керуючись ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, ст. 257, 261, 267 ЦК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий: М.А.Яворський

судді: Н.В.Ігнатченко

Т.Ц.Кашперська