У Х В А Л А
10 жовтня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Волкова О.Ф., Прокопенка О.Б., -розглянувши заяву Гаражного кооперативу «Соколи» (далі - Кооператив) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Х-АДВАНС» до реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області, треті особи: ОСОБА_4, Кооператив, про визнання недійсним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 липня 2016 року залишив без змін постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 1 липня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року про задоволення позовних вимог.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, Кооператив подав заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 22, 29 березня 2016 року (справи №№ К/800/13494/15, К/800/44608/15 відповідно).
Також додано копію постанови Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року справа № 21-551а14), яка, на думку заявника, підтверджує невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Якщо проаналізувати вимоги заяви про перегляд у контексті зазначених у ній суджень та аргументів, а також текстів рішень суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву та наданих для порівняння, змісту (характеру) правовідносин, які склалися між сторонами спору у кожній із справ, обсягу та юридичної природи фактичних обставин справ, що зумовили конкретне, відповідне правозастосування, яке автор заяви оцінює як неоднакове й таке, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, інших передумов, наведених в заяві, то в підсумку можна дійти висновку, що ця заява не містить підстав, що вказують на наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та на можливість відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Посилання на постанову Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року є неприйнятним, оскільки аналіз оскаржуваного судового рішення та постанови, яка додана на обґрунтування заяви, не підтверджують невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у наданій постанові висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, позаяк спірні правовідносини у кожному конкретному випадку склалися за різного нормативно-правового регулювання.
Такі обставини унеможливлюють прийняття рішення про відкриття провадження у справі і дають підстави вважати заяву необґрунтованою.
Керуючись пунктом 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Х-АДВАНС» до реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області, треті особи: ОСОБА_4, Гаражний кооператив «Соколи» про визнання недійсним рішення, зобов'язання вчинити певні дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2016 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: О.Ф. Волков
О.Б. Прокопенко
Судове рішення № 62126322, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 10.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 809/974/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: